Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
25 червня 2024 року
м. Київ
справа №620/17926/23
адміністративне провадження № К/990/22379/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Прокопенка О.Б.,
суддів: Кашпур О.В., Соколова В.М.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі №620/17926/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_1 щодо проведення індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 без застосування місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року, щодо відмови у проведенні перерахунку, нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення перерахунку, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 та військову частину НОМЕР_1 забезпечити проведення перерахунку, нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року в сумі 85927,87 грн., зокрема зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виплатити указану індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 в сумі 85927,87 грн.;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_1 щодо проведення індексації грошового забезпечення без застосування положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078), щодо відмови у проведенні перерахунку, нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 цього Порядку, за період з 01.03.2018 по 30.11.2023;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_1 щодо проведення розрахунку, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 з буквальним тлумаченням цих норм, закріпленим пунктами 104-109 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.03.2023 та в ухвалі від 30.03.2023 по справі №400/3826/21, за період з 01.03.2018 по 30.11.2023;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 та військову частину НОМЕР_1 забезпечити проведення перерахунку, нарахування та виплату індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 30.11.2023 з розрахунку 3111,49 грн. щомісячно, в сумі 214692,81 грн. із застосуванням положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 з буквальним тлумаченням цих норм, закріпленим пунктами 105 - 109 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.03.2023 та в ухвалі від 30.03.2023 по справі №400/3826/21, шляхом встановлення розміру підвищення доходу у березні 2018 року (без урахування складових разового характеру) як різниці між сумою грошового забезпечення, виплаченого за березень 2018 року та сумою грошового забезпечення, виплаченого за лютий 2018 року на підставі наказів командира військової частини та підтверджених розрахунково-платіжними відомостями на виплату грошового забезпечення, зокрема зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виплатити указану індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 30.11.2023 з розрахунку 3111,49 грн. щомісячно, в сумі 214692,81 грн.
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 26 лютого 2024 року позов задовольнив частково.
Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018.
Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно, з урахуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року.
Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 по 31.12.2022.
Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням висновків суду. У решті позову - відмовив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 15 травня 2024 року змінив рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року, виклав абзац п`ятий резолютивної частини рішення таким чином:
"Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з розрахунку 3111,49 грн. щомісячно, з урахуванням абзацу 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням висновків суду." В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року залишив без змін.
11 червня 2024 року військова частина НОМЕР_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
Частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що позивач є посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв`язку з положеннями статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
Отже, враховуючи, що ця справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність одного з випадків, визначених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, про наявність виключних обставин, наведених у підпункті "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Зокрема, скаржник, зазначає, що ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для військової частини.
Вжите національним законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Указане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням і захистом цінностей, утрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення: визначення і зміну конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
Касаційна скарга не містить аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.
Суд враховує, що для кожної із сторін справа, в якій він є учасником має виняткове значення, оскільки спірні правовідносини, що склались, потребують судового втручання.
Разом з тим, скаржник повинен довести, що спірні правовідносини є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків.
Суд відхиляє твердження скаржника, що справа має виняткове значення для нього, оскільки вони не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів, є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків.
Щодо посилання скаржника на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі незначної складності, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
Своєю чергою колегія суддів зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів", а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх.
На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Оскільки касаційна скарга подана на судові рішення прийняті у справі, яка розглянута за правилами спрощеного провадження, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткових обставин справи, то у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
У Х В А Л И В :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі №620/17926/23.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала, у спосіб їх надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.Б. Прокопенко
Судді: О.В. Кашпур
В.М. Соколов
