УХВАЛА
24 червня 2019 року
Київ
справа №520/10771/18
адміністративне провадження №К/9901/16659/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С. М.,
суддів: Єзерова А. А., Саприкіної І. В.,
перевіривши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2019 у справі №520/10771/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
У 2018 році Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Харківській області від 14.11.2018 №ХК2510/1161/НП/2НП/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 111690,00 грн за порушення позивачем законодавства про працю.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2019, у задоволені позову відмовлено.
13.06.2019 від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах, надійшла касаційна скарга відповідно до ст. 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Предметом оскарження у даній справі є постанова про накладення на позивача штрафу в розмірі 111690,00 грн.
Пунктом 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, п. 7 ч. 3 ст. 2 КАС України встановлено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
Згідно із п. 4 ч. 6 ст. 12 КАС України, для цілей цього Кодексу, справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тлумачення ч. 6 ст. 12 КАС України свідчить, що малозначна справа є такою у силу своїх властивостей незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції.
Оскільки ч. 6 ст. 12 КАС України розміщена в розділі 1 "Загальні положення" КАС України, то вона поширюється і на стадію касаційного провадження.
З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
За правилами п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що оскаржуване судове рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України виняткові обставини відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" ст. 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 року у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою, слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 328, 333 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2019 у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови.
Надіслати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С.М. Чиркін
Судді: А. А. Єзеров
І.В. Саприкіна
