УХВАЛА
07 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 486/277/19
провадження № 61-17507ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 04 липня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Кредитна спілка «Юж-кредит», про виключення записів про обтяження,
В С Т А Н О В И В :
В лютому 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі - Южноукраїнський ВДВС) про зобов`язання відповідача виключити записи про обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна під реєстраційними номерами 5375516 та 5375793, зареєстровані 26 липня 2007 року на підставі постанови Южноукраїнського ВДВС від 23 липня 2007 року.
Позовні вимоги обґрунтовували тим, що позивачка ОСОБА_1 вирішила розпорядитися своїм майном - житловим будинком, розташованим в м. Первомайську Миколаївської області. З цією метою вона звернулась до нотаріуса, який повідомив їй про наявність обтяження в державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - арешт нерухомого майна, реєстраційний номер 5375516, зареєстрований 26 липня 2007 року Южноукраїнською державною нотаріальною конторою, на підставі постанови б/н Відділу ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції від 23 липня 2007 року.
При з`ясуванні обставин, було встановлено, що рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 липня 2004 року з позивачів на користь КС «Юж-Кредит» стягнуто заборгованість за договором позики в сумі 3 739,44 грн., на підставі якого було видано виконавчий лист № 2-821. В подальшому в межах виконавчого провадження з виконання вищезазначеного судового рішення постановою державного виконавця Южноукраїнського відділу ДВС від 23 липня 2007 року було накладено обтяження на нерухоме майно належне позивачам.
Позивачі зазначали, що одразу після відкриття виконавчого провадження було виконане рішення суду. ОСОБА_2 сплатив в повному обсязі на користь КС «Юж-Кредит» заборгованість за договором позики. Наявність запису про обтяження відносно належного їм нерухомого майна створюють перешкоди у здійсненні права розпоряджатися своїм майном та таке право підлягає захисту в судовому порядку.
З огляду на зазначені обставини вони просили задовольнити їх позовні вимоги.
Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 04 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.
У вересні 2019 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 04 липня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Верховний Суд, вивчивши подану касаційну скаргу та додані до неї документи, оскаржувані судові рішення, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частина перша статті 274 ЦПК України визначає, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються: малозначні справи і справи, що виникають з трудових відносин, а згідно частини другої цієї статті - може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Системний аналіз частини шостої статті 19, статті 274 ЦПК України дає підстави для висновку, що малозначними у цивільному процесі є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними (за виключенням справ, які мають розглядатися тільки за правилами загального позовного провадження).
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує критерії, визначені в частині третій статті 274 ЦПК України, а саме: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За встановленими судами обставинами справи та визначеними правовідносинами, які випливають з договору споживчого кредиту, правове регулювання та застосування норм матеріального права не представляє складності.
Суди ухвалювали рішення відповідно до усталеної судової практики, а доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції (частина перша статті 400 ЦПК України). Таким чином, за встановленими фактичними обставинами, справи та правовідносинами; правовим регулювання спору, справа не представляє значної складності, не належить до виключень із категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
За таких обставин справа як така, що не представляє значної складності, є малозначною.
У цій справі обставин, передбачених частиною четвертою статті 274, пунктом 2 частини третьої статті 389 та частиною першою статі 411 ЦПК України, за наявності яких судові рішення в малозначних справах підлягають касаційному оскарженню або обставин, за яких судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню не встановлено.
З огляду на викладене та відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження в даній справі слід відмовити.
Керуючись пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,
У Х В А Л И В :
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 04 липня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Кредитна спілка «Юж-кредит», про виключення записів про обтяження відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Петров