Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
13 травня 2024 року
м. Київ
справа №480/4580/23
провадження № К/990/15551/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), Військової частини НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
у с т а н о в и в :
22 квітня 2024 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд».
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Верховний Суд на підставі частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), Військової частини НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка полягає у неповідомленні Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 прикордонного загону ДПС України) про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах бойових дій у період здійснення зазначених заходів з 15 червня 2022 року по 30 червня 2022 року, з 01 липня 2022 року по 31 липня 2022 року, з 01 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року, 01 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року, з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року, з 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року, з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року, з 01 лютого 2023 року по 28 лютого 2023 року, з 01 березня 2023 року по 31 березня 2023 року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) здійснити повідомлення в повному обсязі Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях чи заходах за формою, затвердженою наказами Адміністрації ДПСУ № 164-АГ від 31 березня 2022 року, № 392-АГ від 30 липня 2022 року та № 628-АГ від 01 грудня 2022 року, № 36 від 26 січня 2023 року за періоди з 15 червня 2022 року по 30 червня 2022 року, з 01 липня 2022 року по 31 липня 2022 року, з 01 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року, 01 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року, з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року, з 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року, з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року, з 01 лютого 2023 року по 28 лютого 2023 року, з 01 березня 2023 року по 31 березня 2023 року;
- визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України), що полягає в ненарахуванні та невиплаті позивачу у повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року у розмірі 100000 грн за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 15 червня 2022 року по 30 червня 2022 року, з 01 липня 2022 року по 31 липня 2022 року, з 01 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року, 01 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року, з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року, з 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року, з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року, з 01 лютого 2023 року по 28 лютого 2023 року, з 01 березня 2023 року по 31 березня 2023 року, виходячи з розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) здійснити нарахування та виплату позивачу в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року у розмірі 100000 грн за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 15 червня 2022 року по 30 червня 2022 року, з 01 липня 2022 року по 31 липня 2022 року, з 01 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року, 01 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року, з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року, з 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року, з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року, з 01 лютого 2023 року по 28 лютого 2023 року, з 01 березня 2023 року по 31 березня 2023 року, виходячи з розрахунку 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з урахуванням проведених виплат за цей період.
Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 26 грудня 2023 року у задоволенні позову відмовив.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 19 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнив частково, рішення суду від 26 грудня 2023 року у справі № 480/4580/23 - скасував в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за серпень 2022 року, а саме: 01, 02, 05, 07, 08, 11, 15, 17, 19, 23, 25, 27, 31 серпня 2022 року - (13 діб) та за вересень 2022 року: з 01 вересня 2022 року по 03 вересня 2022 року, з 05 вересня 2022 року по 15 вересня 2022 року, з 20 вересня 2022 року по 23 вересня 2022 року, з 25 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року (24 доби), прийняв у цій частині постанову, якою позов задовольнив.
Визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», додаткову винагороду збільшену до 100000 грн пропорційно часу участі у таких заходах та діях за серпень 2022 року, а саме : 01, 02, 05, 07, 08, 11, 15, 17, 19, 23, 25, 27, 31 серпня 2022 року - (13 діб) та за вересень 2022 року: з 01 вересня 2022 року по 03 вересня 2022 року, з 05 вересня 2022 року по 15 вересня 2022 року, з 20 вересня 2022 року по 23 вересня 2022 року, з 25 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року (24 доби).
Зобов`язав НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду встановлену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, збільшену до 100000 грн пропорційно часу участі у таких заходах та діях за серпень 2022 року, а саме : 01, 02, 05, 07, 08, 11, 15, 17, 19, 23, 25, 27, 31 серпня 2022 року - (13 діб) та за вересень 2022 року: з 01 вересня 2022 року по 03 вересня 2022 року, з 05 вересня 2022 року по 15 вересня 2022 року, з 20 вересня 2022 року по 23 вересня 2022 року, з 25 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року (24 доби) з урахуванням проведених виплат за цей період.
В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року у справі № 480/4580/23 залишив без змін.
Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції Військова частина НОМЕР_1 подала касаційну скаргу.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Частиною шостою статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України).
Аналіз зазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, що належать розгляду в порядку загального позовного провадження.
Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Такими справами є: справи незначної складності, а також будь-які інші, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
У цій справі, суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.
Водночас, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За такого правового регулювання та обставин справи, оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
В обґрунтування права на касаційне оскарження автор скарги вказує, що підставою касаційного оскарження судових рішень є підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та зокрема зазначає, про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Перевіривши викладені доводи та надавши їм оцінку, Суд зазначає, що вживання законодавцем слова «фундаментальне» несе змістовне навантаження особливо складного і важливого питання у правозастосуванні. Доводів щодо такої особливої складності чи важливості питання, якого стосується спір у цій справі, відповідачем не наведено. Суб`єктивні труднощі у тлумаченні правової норми, які виникають у суб`єкта правозастосування, не обов`язково свідчать про те, що питання права має фундаментальне значення для правозастосовчої практики. За змістом підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не ставиться у залежність від наявності висновку Верховного Суду з цього питання.
Твердження автора скарги про те, що справа становить виняткове значення для нього не підтверджене належними доказами та не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів. Такі посилання автора скарги мають загальний характер та притаманні кожній аналогічній справі, а тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції.
Оскаржуючи рішення суду першої та апеляційної інстанцій у справі, що розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, автор у касаційній скарзі не навів та не довів підстав, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувані рішення судів належать перегляду в касаційному порядку.
Військове звання позивача та посада публічної служби, яку обіймав позивач та у зв`язку з проходженням на якій виник цей спір, не відносяться до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції».
Згідно з останньою під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, військові посадові особи вищого офіцерського складу, якими в силу частини другої статті 5 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» є військовослужбовці зі званнями: генерал-майор, контр-адмірал, генерал-лейтенант, віце-адмірал, генерал-полковник, адмірал, генерал армії України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
у х в а л и в :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Військової частини НОМЕР_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року у справі № 480/4580/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), Військової частини НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
О. Р. Радишевська
