КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.07.2012 № 39/165
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів: Дзюбка П.О.
Разіної Т.І.
за участю секретаря Волошиній З.В.,
представників сторін:
від позивача - Сніжко О.Ю. (дов. від 01.06.2010),
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Муніципальний розрахунковий центр"
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2010
у справі № 39/165 (суддя Гумега О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Муніципальний розрахунковий центр"
до Приватного акціонерного товариства "Атлас"
про стягнення 505308,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2010 у справі № 39/165 в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Муніципальний розрахунковий центр" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2010 апеляційну скаргу прийнято до провадження.
09.11.2010 та 23.11.2010 в судовому засіданні було оголошено перерву, 07.12.2010 розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України.
Ухвалою від 14.12.2010 провадження у справі № 39/165 було зупинено у зв'язку з призначенням судової технічної експертизи.
Згідно повідомлення № 1363/11-20 від 19.06.2012 Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив про неможливість надання експертного висновку у справі № 39/165 у зв'язку з ненаданням інформації, потрібної для виконання експертного дослідження.
Відповідно до розпорядження секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 змінено склад судової колегії та доручено здійснити апеляційне провадження у справі № 39/165 колегії суддів у складі: Сотніков С.В. - головуючий, судді: Дзюбко П.О., Разіна Т.І.
Ухвалою від 10.07.2012 провадження у справі було поновлено.
В судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про призначення у справі повторної судової експертизи. В обґрунтування клопотання позивач послався на втрату повідомлення експерта про надання документів необхідних для проведення експертного дослідження.
Апеляційна колегія ухвалила відмовити у задоволенні зазначеного клопотання у зв'язку з неподанням відповідних доказів на підтвердження його обґрунтувань.
Відповідач не використав процесуального права на участь свого представника в судовому засіданні, про місце та час засідання суду був повідомлений належним чином.
Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.04.2003 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Муніципальний розрахунковий центр" (позивачем), визначеним як Замовник, та Акціонерним товариством закритого типу "Атлас" (відповідачем), визначеним як Виконавцем, було укладено Договір № 890-НД/ОЗ на проведення науково-дослідницьких, дослідно-конструкторських і технологічних робіт (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору відповідач зобов'язувався провести науково-дослідницькі, дослідно-конструкторські та технологічні роботи по створення для позивача програмно-апаратного комплексу "Корпоративна інформаційна система Муніципального розрахункового центру" (далі - КІС МРЦ), а позивач зобов'язувався прийняти і оплатити такі роботи відповідно до умов Договору.
Згідно п. 2.1 Договору створення КІС МРЦ здійснюється поетапно відповідно до додаткових угод до Договору, з використанням матеріалів та нематеріальних активів Виконавця (відповідача).
Відповідно до п. 2.2, 2.3 Договору виконавчим документом до Договору є система додаткових угод до цього Договору на кожний етап створення КІС МРЦ. Кожний етап створення КІС МРЦ окремо визначається у відповідній додатковій угоді до Договору. Для кожного етапу сторони, зокрема, узгоджують об'єм матеріалів Виконавця, графік виконання робіт, умови розрахунків.
Згідно п. 5.1 Договору, його ціну складає сукупна вартість виконаних Виконавцем (відповідачем) робіт, що поетапно виконуються останнім протягом дії Договору.
Ціна Договору визначається на підставі кошторисів, які узгоджуються сторонами окремо для кожного етапу створення КІС МРЦ та фіксуються у відповідних додаткових угодах до Договору (п. 5.2 Договору).
Вартість виконаних робіт фіксується сторонами в актах приймання-передачі виконаних робіт, які складаються по завершенню виконання робіт кожного з етапів створення КІС МРЦ (п. 5.3 Договору).
Згідно п. 6.1. Договору сторони узгодили, що розрахунок з Виконавцем (відповідачем) за виконані роботи здійснюється Замовником (позивачем) в порядку, способом та в строки, визначені в додаткових угодах до Договору.
Відповідно до п. 10.1 Договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.
01.02.2004 р. сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору щодо адаптації і впровадження автоматизованої системи обліку реалізації тепла та розрахунків з контрагентами "АБС - Тепло" (надалі -Додаткова угода № 1).
Відповідно до п. 1.1 Додаткової угоди № 1 позивач доручив, а відповідач взяв на себе зобов'язання провести адаптацію та впровадження автоматизованої системи обліку реалізації тепла та розрахунків з контрагентами "АБС - Тепло" (далі -Система "АБС - Тепло") згідно з технічними вимогами (Додаток № 3 до Додаткової угоди № 1).
Згідно п. 2.1. Додаткової угоди №1 загальна вартість виконання робіт за цією угодою становить 343308,00 грн.
Відповідно до п. 3.1 Додаткової угоди № 1 сторони узгодили, що Замовник (позивач) оплачує вартість виконаних робіт на підставі актів здачі-приймання робіт згідно календарного плану протягом 5 банківських днів після підписання відповідних актів.
Пунктами 4.1, 4.2 Додаткової угоди № 1 передбачено виконання робіт за цією угодою поетапно згідно Календарного плану (Додаток 2 до Додаткової угоди № 1) - у чотири етапи протягом 4 місяців, та згідно технічних вимог (Додаток 3 до Додаткової угоди № 1).
Сторони узгодили, що по завершенню робіт кожного етапу за Календарним планом Виконавець надає Замовнику акт здачі-приймання виконаних робіт за етапом, та по завершенню всіх робіт - акт здачі-приймання виконаних робіт за Додатковою угодою в цілому. Замовник протягом 10 днів повинен підписати акт і повернути його Виконавцю, або надати мотивовану письмову відмову від прийняття робіт. При відсутності мотивованої відмови від приймання робіт протягом 10 днів робота вважається прийнятою згідно акту Виконавця (п. 4.3 Додаткової угоди № 1).
10.03.2004 р. сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору щодо адаптації і впровадження автоматизованої системи обліку реалізації електроенергії та розрахунків з контрагентами "АБС - Електро" (надалі -Додаткова угода № 2).
Відповідно до п. 1.1 Додаткової угоди № 2 позивач доручив, а відповідач взяв на себе зобов'язання провести адаптацію та впровадження автоматизованої системи обліку реалізації електроенергії та розрахунків з контрагентами "АБС - Електро" (далі - Система "АБС - Електро") згідно з технічними вимогами (додаток № 3 до Додаткової угоди № 2).
Згідно п. 2.1 Додаткової угоди № 2 загальна вартість робіт за цією угодою складає 540000,00 грн.
Відповідно до п.3.1 Додаткової угоди № 2 Замовник (позивач) оплачує вартість виконаних робіт на підставі актів здачі-приймання робіт згідно Календарного плану протягом 5 банківських днів після підписання відповідних актів.
Пунктами 4.1, 4.2 Додаткової угоди № 2 передбачено виконання робіт за цією угодою поетапно згідно Календарного плану (Додаток 2 до Додаткової угоди № 2) - у чотири етапи протягом 16 місяців, та згідно технічних вимог (Додаток 3 до Додаткової угоди № 2).
Сторони узгодили, що по завершенню робіт кожного етапу за Календарним планом Виконавець надає Замовнику акт здачі-приймання виконаних робіт за етапом, та по завершенню всіх робіт - акт здачі-приймання виконаних робіт за Додатковою угодою в цілому. Замовник протягом 10 днів повинен підписати акт і повернути його Виконавцю, або надати мотивовану письмову відмову від прийняття робіт. При відсутності мотивованої відмови від приймання робіт протягом 10 днів робота вважається прийнятою згідно акту Виконавця (п. 4.3 Додаткової угоди № 2).
Відповідно до п. 4.4. Додаткової угоди № 2 Замовник (позивач) протягом 10 (десяти) днів після отримання акту здачі-приймання робіт повинен підписати цей акт і повернути його Виконавцю (відповідачу), або надати мотивовану письмову відмову від приймання робіт. При відсутності мотивованої відмови від приймання робіт протягом 10-ти днів робота вважається прийнятою згідно акту, який підготував Виконавець.
Згідно п. 4.5 Додаткової угоди № 2 передбачено, що у випадку мотивованої відмови Замовника (позивача) від приймання робіт, сторонами протягом 10 днів складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок і визначенням термінів їх виконання. Після усунення зауважень згідно складеного акту роботи пред'являються до приймання відповідно до п. 4.4 даної додаткової угоди.
Відповідно до п. 1.5 Додатку № 3 Додаткової угоди № 2 сторони передбачили, що автоматизована система обліку реалізації електроенергії та розрахунків з контрагентами "АБС-Електро" повинна функціонувати в єдиному інформаційному просторі з автоматизованою системою обліку реалізації тепла та розрахунків з контрагентами "АБС-Тепло."
01.10.2004 р. сторонами було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору на підтримку та супровід автоматизованої системи обліку реалізації тепла та розрахунків з контрагентами "АБС-Тепло" (далі - Додаткова угода № 3).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають на підставах, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Згідно з частинами 2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Частиною 7 зазначеної статті Господарського кодексу України встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання відповідачем робіт за Договором підтверджується Актами здачі-приймання виконаних робіт, які наявні в матеріалах справи.
На виконання умов Договору позивач оплатив виконані відповідачем роботи на загальну суму 505308,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.
В обґрунтування позовних вимог про розірвання договору та стягнення збитків в розмірі 505308,00 грн. (з врахуванням заяви від 26.07.2010) позивач посилається на виявлені недоліки у програмному комплексі, який був розроблений відповідачем на виконання умов Договору та додаткових угод до нього, що, на думку позивача, є підставою для розірвання Договору на підставі ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Порядок розірвання договору визначений ст. 188 Господарського кодексу України. Відповідно до даної статті зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Позивач 17.02.2010 надіслав відповідачу телеграму, у якій запропонував розірвати Договір та повернути одержані кошти в розмірі 648308,00 грн.
Разом з тим, умовами Договору не передбачено його розірвання в односторонньому порядку.
Також позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження порушення відповідачем умов Договору та додаткових угод до нього.
Слід зазначити, що у постанові Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2010 у справі № 36/168 за позовом АТЗТ "Атлас" до ТОВ "Муніципальний розрахунковий центр" про стягнення 221329,27 грн. встановлено обставини належного функціонування програмного продукту, який розроблення та створення якого було предметом Договору, на підставі Висновку № 14503 експертизи дослідження комп'ютерної техніки та програмних продуктів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз по господарській справі № 36/168.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для розірвання Договору у зв'язку з істотною зміною обставин та істотним порушенням відповідачем умов угоди.
Щодо вимог позивача про стягнення збитків завданих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору, колегія суддів вважає їх необґрунтованими та зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Збитками, у відповідності до ч. 2 ст. 22 ЦК України, є:
- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За загальним принципом цивільного права, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22, п. 4 ч. 1 ст. 611, ч. 1 ч. 1 ст. 623 ЦК України).
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Згідно з ч. 2 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума грошових коштів у розмірі 505 308,00 грн. є оплатою позивачем робіт згідно умов Договору та Додаткових угод до нього та не є збитками в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України.
При цьому, позивачем не надано господарському суду доказів на підтвердження наявністі повного складу цивільного правопорушення з боку відповідача, а так само і завдання йому збитків.
Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2010 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Муніципальний розрахунковий центр" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2010 у справі № 39/165 - без змін.
Матеріали справи № 39/165 повернути Господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя Сотніков С.В.
Судді Дзюбко П.О.
Разіна Т.І.
