Ухвала
Іменем України
15 липня 2021 року
місто Київ
справа № 370/488/21
провадження № 61-10492ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний»,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2 ,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 березня 2021 року у складі судді Мазки Н. Б. та ухвалу Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Андрієнко А. М., Соколової В. В.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
ОСОБА_1 у лютому 2021 року звернувся до суду із позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний» (далі - ТОВ «РСП «Столичний»), у якому з урахуванням уточнення вимог просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ ТОВ «РСП «Столичний «По особовому складу»;
- поновити його на посаді директора ТОВ «РСП «Столичний» шляхом зобов`язання державних реєстраторів юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань районних у місті Києві державних адміністрацій, нотаріусівКиївського міського нотаріального округу здійснити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію щодо зміни до відомостей про юридичну особу ТОВ «РСП «Столичний», а саме: відомості про керівника - ОСОБА_1 , дата призначення - 19 січня 2021 року.
Позов обґрунтовано тим, що рішенням загальних зборів ТОВ «РСП «Столичний», оформленим протоколом від 18 січня 2021 року № 18/01-21, позивач призначений на посаду директора, проте, згідно із протоколом загальних зборів від 28 січня 2021 року № 28/01-21 незаконно звільнений на підставі пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.
На підставі протоколу від 28 січня 2021 року видано наказ від 29 січня 2021 року № 29/01-1-3 «По особовому складу» про звільнення позивача.
На переконання позивача, пункт 4 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України має відсилочне значення, а тому звільнення за цією підставою є неможливим.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 09 березня 2021 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ ТОВ «РСП «Столичний» від 29 січня 2021 року № 29/01-1-3 «По особовому складу».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ «РСП «Столичний» шляхом зобов'язання державних реєстраторів юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань районних у місті Києві державних адміністрацій, нотаріусів Київського міського нотаріального округу, здійснити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію щодо зміни відомостей? про юридичну особу ТОВ «РСП «Столичний», а саме відомості про керівника - ОСОБА_1 , дата призначення - 19 січня 2021 року.
Суд першої інстанції зробив висновок про те, що оскільки позивач перебував у трудових відносних із ТОВ «РСП «Столичний», тому на ці правовідносини поширюються правила трудового законодавства, зокрема, і щодо припинення трудового договору.
Тому, посилання в оскаржуваному наказі на таку підставу звільнення позивача, як пункт 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України не може бути самостійною підставою припинення трудового договору без застосування положень статей 40, 41 цього Закону, тобто без зазначення конкретних підстав звільнення за ініціативою власника. Такі підстави в оскаржуваному наказі ТОВ «РСП «Столичний» відсутні.
Також суд першої інстанції не встановив доказів на підтвердження порушення позивачем трудової дисципліни чи невиконання обов`язків, передбачених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку та застосування до нього дисциплінарних стягнень.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_2 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 березня 2021 року закрито.
Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «РСП «Столичний» від 18 січня 2021 року відкликано (звільнено) ОСОБА_2 з посади директора цього товариства з 18 січня 2021 року та обрано (призначено) ОСОБА_1 на посаду директора товариства з 19 січня 2021 року.
Оскільки рішення загальних зборів учасників ТОВ «РСП «Столичний» від 18 січня 2021 року та наказ цього товариства від 19 січня 2021 року про звільнення з посади директора ОСОБА_2 не є предметом спору у цій цивільній справі, відсутні підстави вважати, що суд першої інстанції ухвалив рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 25 червня 2021 року, ОСОБА_2 просить скасувати рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 березня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується тим, що державна реєстрація змін про юридичну особу, а саме внесення відомостей про керівника, відбулася на підставі рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 березня 2021 року, яке не набрало законної сили. Крім того, приватним нотаріусом, який здійснював зазначену державну реєстрацію, не враховано, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 26 лютого 2021 року у справі № 761/7759/21 забезпечено позов ОСОБА_2 шляхом заборони вчиняти реєстраційні дії та вносити записи, зокрема щодо зміни керівника ТОВ «РСП «Столичний».
Також заявник повідомляє, на час проведення 18 січня 2021 року загальних зборів учасників ТОВ «РСП «Столичний» діяла заборона ухвалювати рішення, зокрема щодо відкликання, обрання, припинення, зміну виконавчого органу товариства та його членів, на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 19 травня 2020 року у справі № 910/6729/20.
За наведених обставини, на переконання заявника, загальні збори учасників ТОВ «РСП «Столичний» від 18 січня 2021 року є незаконними, тому суд першої інстанції не повинен був враховувати зазначену обставину.
Додатково заявник зазначає, що у період з 19 січня 2021 року до 28 січня 2021 року не було вчинено реєстраційну дію про юридичну особу, а саме щодо його керівника в особі ОСОБА_1 , тому, враховуючи, що позивач ніколи не обіймав посади директора ТОВ «РСП «Столичний» та будь-якої іншої посади у цьому товаристві, а весь цей час його керівником був саме ОСОБА_2 , тому були відсутні підстави для поновлення позивача на посаді директора зазначеної юридичної особи.
На переконання заявника, суд першої інстанції ухвалив рішення із порушенням правил предметної підсудності, оскільки зазначений спір є корпоративним. На підставі незаконного рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 березня 2021 року відбулося рейдерське захоплення керівної посади ТОВ «РСП «Столичний».
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд дослідив касаційну скаргу з доданими документами, під час вирішення процесуального питання про відкриття касаційного провадження зробив такі висновки.
3.1. Щодо оскарження рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 березня 2021 року
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:
1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;
2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;
3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Враховуючи викладене, рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 березня 2021 року не підлягає касаційному оскарженню, оскільки зазначене рішення не було предметом апеляційного перегляду по суті, на предмет законності та обґрунтованості не перевірялося, а тому згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України та пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження, оскільки рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 березня 2021 року не підлягає касаційному оскарженню.
3.2. Щодо оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження від 07 червня 2021 року
Пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвалу суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За правилом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Зі змісту оскаржуваного судового рішення Верховний Суд встановив, що касаційна скарга є очевидно необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо його незаконності та неправильності.
Такий висновок Суд зробив з огляду на таке.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін
(частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами встановлено, що відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «РСП «Столичний» від 18 січня 2021 року № 18/01-21 відкликано (звільнено) ОСОБА_2 з посади директора товариства з 18 січня 2021 року, ОСОБА_1 обрано на посаду директора товариства з 19 січня 2021 року, про що виданий наказ від 19 січня 2021 року № 19/01-21 «По особовому складу» про призначення ОСОБА_1 на посаду директора товариства.
Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «РСП «Столичний» від 28 січня 2021 року № 28/01-21 на підставі пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України відкликано (звільнено) ОСОБА_1 з посади директора товариства з 28 січня 2021 року та обрано (призначено) ОСОБА_3 на посаду директора з 29 січня 2021 року.
Відповідно до змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 пред`явив позов з підстав порушення відповідачем вимог трудового законодавства, предметом позову є скасування наказу про звільнення та поновлення позивача на посаді.
Інших вимог у межах цивільної справи № 370/488/21 не заявлено, так само як і зустрічний позов та/або позов третьої особи.
Оцінка доводів касаційної скарги
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси (частина третя
статті 18 ЦПК України).
За правилом частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
ОСОБА_2 , звертаючись до суду апеляційної інстанції зі скаргою на рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 березня 2021 року, посилався на те, що він з 19 лютого 2020 року призначений на посаду директора ТОВ «РСП «Столичний». Водночас, ОСОБА_1 ніколи не обіймав посаду директора зазначеного товариства, тому вирішення цього спору судом та розгляд справи впливає на права та інтереси заявника.
Відповідно до пункт 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Тлумачення наведеної норм процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу.
При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердилися, апеляційне провадження підлягає закриттю.
Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження
№ 61-41547сво18).
Отже, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків заявника, та лише після встановлення таких обставин переглянути справу за його апеляційною скаргою, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в такому випадку особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Апеляційний суд, оцінивши доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 та обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх вимог, зокрема рішення загальних зборів учасників ТОВ «РСП «Столичний» від 18 січня 2021 року та наказ цього товариства від 19 січня 2021 року про звільнення заявника з посади директора зазначеної юридичної особи, зробив обґрунтований висновок, що оскільки зазначені установчі рішення не є предметом розгляду та перевірки у цій справі, рішенням Макарівського районного суду Київської області від 09 березня 2021 року питання про права, свободи, інтереси та/або обов`язки ОСОБА_2 не вирішено.
Судом апеляційної інстанції підставно надано оцінку тим обставинам, що предметом позову є саме захист трудових прав ОСОБА_1 шляхом поновлення на його посаді, тобто предметом оцінки судом першої інстанції було виключно наказ ТОВ «РСП «Столичний» від 29 січня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 та перевірка дотримання під час його видання вимогам трудового права.
Доводи касаційної скарги, про те, що на час проведення 18 січня 2021 року загальних зборів учасників ТОВ «РСП «Столичний» діяла заборона ухвалювати рішення, зокрема щодо відкликання, обрання, припинення, зміну виконавчого органу товариства та його членів, на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 19 травня 2020 року у справі № 910/6729/20, а тому такі збори є незаконними, Верховний Суд відхиляє, оскільки такі доводи пов`язані із незгодою заявника із його звільненням з посади директора зазначеного товариства, крім того, зазначене рішення загальних зборів учасників не було предметом вирішення та оцінки судом першої інстанції, який лише констатував зазначений факт, який за перебігом подій передував звільненню позивача.
Інші доводи касаційної скарги, зокрема, відсутність реєстраційної дії про юридичну особу, а саме щодо його керівника в особі ОСОБА_1 , спрямовані на оцінку правомірності призначення позивача на посаду директора ТОВ «РСП «Столичний», що не є предметом розгляду у цій справі.
Отже, суд апеляційної інстанції, перевіряючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 , здійснивши оцінку письмових доказів, констатував, що звільнення заявника відбулося до обрання ОСОБА_1 на посаду директора ТОВ «РСП «Столичний», у зв`язку з чим зробив обґрунтований висновок, що права ОСОБА_2 оскаржуваним рішенням суду першої інстанції не порушено, тому підставно закрив апеляційне провадження за його апеляційною скаргою.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
(далі - Конвенція); якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (§ 42 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Пономарьов проти України» № 3236/03).
ЄСПЛ зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1996 року у справі «Леваж Престейшинз Сервісиз проти Франції», рішення ЄСПЛ від 19 грудня 1997 року у справі «Бруалла Гомес де ла Торре проти Іспанії»).
З урахуванням наведеного, Верховний Суд визнає підставним висновок, що правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року є необґрунтованою.
Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України, у разі якщо суд дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
Отже, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження щодо оскарження рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 березня 2021 року на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України, щодо оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 389, статтями, пунктом 1 частини другої та частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ :
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 березня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний» про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття судом та оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Погрібний
А. С. Олійник
В. В. Яремко
