Справа № 370/2699/14-ц
Головуючий у І інстанції Косенко А. В.
Провадження № 22-ц/780/2592/15
Доповідач у 2 інстанції Сліпченко О. І.
Категорія 18
26.05.2015
УХВАЛА
Іменем України
26 травня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого: Сліпченка О.І.,
суддів: Іванової І.В., Олійника В.І.,
при секретарі: Микитенко Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 березня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Київського державного підприємства «Київгеоінформатика» про невиконання умов договору,-
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів,-
встановила:
У травні 2014 року позивач звернулась до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 13 серпня 2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про Топографо-геодезичні роботи з виносу в натуру земельної ділянки. ОСОБА_2 виконала прийняті на себе зобов'язання в повному обсязі, а відповідач взятих на себе не виконав. Просила розірвати договір, зобов'язати відповідача повернути кошти, стягнути моральну шкоду, пеню за прострочення виконання договору та судові витрати.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 05 березня 2015 року позов задоволено частково. Розірвано договір №76 на виконання топографо - геодезичних робіт від 13.08.2013 між КДП "Київгеоінформатика" та ОСОБА_2. Стягнуто з КДП "Київгеоінформатика" на користь ОСОБА_2 920 (дев'ятсот двадцять) грн. 00 коп., судового збору. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про повернення коштів, стягнення моральної шкоди та пені за прострочення договору та задоволити позовні вимоги в цій частині.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що вини КДП «Київгеоінформатика» у невиконанні договору немає, оскільки саме позивачем були надані завідомо неправдиві дані для виконання топографо-геодезичних робіт, а отже і вина за неможливе виконання договору лежить саме на позивачеві. Оскільки договір не завершений саме з вини позивача то у задоволенні вимог щодо повернення коштів, стягнення пені за прострочення договору та відшкодування моральної шкоди має бути відмовлено.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами статей 627, 628 та 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 887 ЦК України встановлено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Відповідно до статті 888 цього Кодексу, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.
Відповідно до ст. 903 ЦК України, - якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Макарівського районного суду Київської області від 25.06.2013 у справі за №1016/3009/12, позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк», про відновлення меж земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні ділянкою - задоволено частково.
В результаті чого було зобов'язано ОСОБА_2 відновити межі земельних ділянок площею 0,25 га для будівництва та обслуговування будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_1, та площею 0,361 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_2, що належать їй на праві власності згідно державних актів серії НОМЕР_3, та серії НОМЕР_4.
13 серпня 2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 76 про Топографо-геодезичні роботи з виносу в натуру земельної ділянки. Згідно умов зазначеного договору КДП «Київгеоінформатика» прийняла на себе зобов'язання виконати роботи згідно Договору п.3.2. кінцевий термін виконання робот - 30.08.2013 року.
Позивач ОСОБА_2 виконала прийняті на себе зобов'язання в повному обсязі, та згідно умов договору п.2.1.1 та п.4.1. було сплачено 13.08.2013 року в касу КДП «Київгеоінформатика» 4800 (чотири тисячі вісімсот грн, 00 копійок).
Після отримання вихідних даних від позивача, а саме - координат кутів поворотів меж земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, КДП «Київгеоінформатика» розпочало роботи згідно Договору.
03.09.2013 складаючи Акт за яким проводились лише попередні роботи щодо відновлення меж земельних ділянок громадянки ОСОБА_2, відповідачем було встановлено, що межі земельних ділянок не могли бути відновлені з послідуючим встановленням межових знаків та передачею їх на зберігання, оскільки після їх виносу в натуру було виявлено зміщення меж вказаних земельних ділянок відносно твердих контурів місцевості (земельна ділянка позивача зміщена по осі х - на 2,35 м., осі у - 1,7 м., відносно фактичних, твердих контурів (паркани, будівлі, тощо).
КДП «Київгеоінформатика» дізналось про проблему з координатами вже складаючи Акт від 03 вересня 2013 року, який зафіксував факт винесення межі, проте в пояснювальній записці вказано на неможливість виконання рішення суду від 25 серпня 2013 року через розбіжності в координатах точок межі. В зв'язку з цим акт виносу в натуру за рішенням суду від 03 вересня 2013 року, не міг бути підписаний.
В результаті виконання робіт були винесені на місцевість координати кутів поворотів меж земельних ділянок та закріплені тимчасовими знаками. Через явну невідповідність координат кутів поворотів меж, постійні межові знаки не встановлювалися та не передавалися на зберігання власникам/землекористувачам, про що зазначалося в технічному звіті по проведенню робіт щодо відновлення на місцевості меж земельних ділянок в натурі. Крім того, в пояснювальній записці звіту було вказано на причину неможливості виконання рішення суду від 25.06.2013 р. через розбіжності в точках координат межі.
Виконавець робіт повідомив позивача і звернувся з запитом від 09 вересня 2013 року № 01-09/815 до Управління Держземагенства у Макарівському районі з проханням надати координати точок кутів поворотів меж земельних ділянок позивача. Таким чином КДП «Київгеоінформатика» продовжило виконання зобов'язань за укладеним Договором.
Після отримання відповіді від Управління Держземагенства у Макарівському районі від 16 вересня 2013 року за № 01-12/195 на підставі наданих координат було повторно винесено в натуру межі земельних ділянок Позивача. Розробником технічної документації було внесено певні зміни до автоматизованої бази даних управління. Під час повторного проведення польових робіт по виносу кутів повороту меж земельних ділянок були знову були виявлені похибки - зміщення межі по осі х - на 0,05 м., осі у - 2,39 м., відносно фактичних, твердих контурів місцевості, а винесені межі земельних ділянок фактично перетинали існуючі контури (паркани, будівлі, тощо).
Відповідно до кошторису по виконанні Топографо-геодезичних робіт з виносу в натуру земельної ділянки відповідач витратив на вищевказані роботи 4800 гривень.
Відповідач усіляко намагався виконати взяті на себе обов'язки по виконання умов договору, адже земельні ділянки двічі виносилися на місцевість але не були закріплені постійними межовими знаками через наявність систематичних помилок в первинній технічній документації щодо видачі державних актів.
Проте позивач надала вихідні дані для відновлення та закріплення на місцевості меж земельних ділянок завідомо знаючи, що координати, які містяться в автоматизованій базі даних не відповідають координатам які містяться в документації із землеустрою щодо виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки, що підтверджується Копією листа Держземагенства України, де зазначено, що позивач вже зверталась до землевпорядної організації «Магістральбудпроект» для винесення в натурі зовнішніх меж земельних ділянок, яка першою встановила наявність невідповідностей. Наступною організацією - СПД ОСОБА_6, геодезисти якої проводили обміри ділянок, повторно було встановлено що координати, які містяться в автоматизованій базі даних не відповідають координатам які містяться в документації із землеустрою щодо виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки, й не повідомила про це відповідача.
Враховуючи вищенаведене, а саме те, що вини КДП «Київгеоінформатика» у невиконанні договору немає оскільки саме позивачем були надані завідомо неправдиві дані для виконання топографо-геодезичних робіт, а отже і вина за неможливе виконання договору лежить саме на позивачеві, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині розірвання договору.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, а саме в частині розірвання договору.
Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України : «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знеціненням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та моральних страждань потерпілого».
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки договір не завершений саме з вини позивача, розмір відшкодування моральної шкоди позивачем не обґрунтовано, а також не надано підтвердження щодо завданих страждань (стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану) то у задоволенні вимог щодо відшкодування моральної шкоди має бути відмовлено.
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, яким судом надана відповідна оцінка, на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.
Висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на наявних у справі доказах, доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують, а відтак вимоги апеляційної скарги задоволені бути не можуть.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову, рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 березня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді:
