Постанова
Іменем України
17 січня 2022 року
м. Київ
справа № 369/14290/18
провадження № 61-5020 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник позивача - ОСОБА_2 ;
відповідачі: Києво-Святошинський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), державне підприємство «Сетам», ОСОБА_3 ;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 жовтня 2020 року у складі судді Пінкевич Н. С. та постанову Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року у складі суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Києво-Святошинського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Києво-Святошинський ВДВС ЦМУ МЮ), державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), ОСОБА_3 про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсним та скасування протоколу проведення електронних торгів, визнання недійсним та скасування акту про проведення прилюдних торгів.
Позовна заява мотивована тим, що у Києво-Святошинському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - Києво-Святошинський РВ ДВС ГТУЮ у Київській області) перебувало виконавче провадження № 14904505 від 04 серпня 2009 року щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , що належить йому на праві власності.
10 жовтня 2018 року при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження йому стало відомо, що головним державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса передано його квартиру на реалізацію через електронні торги за допомогою ДП «Сетам». Відповідно до протоколу від 16 серпня 2018 року № 352403 про проведені електронні торги переможцем електронних торгів визнано ОСОБА_3 04 вересня 2018 року державним виконавцем Міщенко Л. М. складено акт про проведені електронні торги.
Вважає, що електронні торги проведені з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки організатором ДП «Сетам» не виконано вимоги статті 43 Закону України «Про іпотеку» щодо публікації в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки повідомлення про проведення торгів, чим порушено процедуру проведення електронних торгів. Крім того, його не було письмово повідомлено про дату, час проведення електронних торгів та про стартову ціну, за якою майно пропонується до продажу.
Ураховуючи викладене, позивач просив суд визнати недійсними електронні торги за лотом № 292655 щодо реалізації двокімнатної квартири АДРЕСА_1 ; визнати недійсним та скасувати протокол № 352403 проведення електронних торгів від 16 серпня 2018 року; визнати недійсним та скасувати акт про проведені електронні торги від 04 вересня 2018 року головного державного виконавця Міщенко Л. М.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 жовтня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивована тим, що ДП «Сетам» надіслало 18 липня 2018 року листа за №6747/18-18-18 всім учасникам виконавчого провадження щодо проведення електронних торгів 16 серпня 2018 року о 09:00 год, з зазначенням номеру лоту, відомості про предмет іпотеки, початкової ціни продажу майна. При цьому в матеріалах справи відсутні докази отримання боржником повідомлення про початкову ціну реалізації майна та проведення прилюдних торгів 16 серпня 2018 року, а також публікації повідомлення про проведення торгів в засобах масової інформації як вказував позивач в газеті «Наше місто» та «Іа Інформ». Втім, такі порушення не є підставою для визнання торгів недійсними, оскільки позивач не довів, що вони вплинули на результати торгів, чим порушили б його права, виходячи з наступного. Суд враховував те, що оголошення у газетах були розміщені своєчасно, вони розповсюджуються на території всього Києво-Святошинського району, в тому числі й на м. Вишневе. Посилання позивача на листи з Укрпошти суд до уваги не бере, оскільки дані листи можуть підтверджувати лиш факт не розповсюдження даних газет Укрпоштою, натомість чинне законодавство не обмежує розповсюдження засобів масової інформації лише даним суб`єктом.
Відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 , не погоджуючись з вартісною оцінкою вказаної квартири, заперечував чи оскаржував звіт та дії державного виконавця. ОСОБА_1 знав про існування виконавчого провадження відносно нього, зважаючи, що воно відкрито ще в 2009 році, проте жодні дії (бездіяльність) державного виконавця у встановленому законом порядку не оскаржував.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 жовтня 2020 року змінено у мотивувальній частині. В іншій частині рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 жовтня 2020 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивачем не доведено порушення його прав при проведенні електронних торгів.
При цьому апеляційний суд зазначив, що посилання суду першої інстанції на Тимчасове положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, Тимчасовий порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення прилюдних торгів, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5, є помилковим, оскільки зазначені нормативно-правові акти втратили чинність станом на час проведення прилюдних торгів 26 серпня 2018 року, і застосуванню підлягає Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5.
Проте вимога до організатора прилюдних торгів (спеціалізованої організації) не пізніше, ніж за 15 робочих днів до дня початку електронних торгів опублікувати в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки повідомлення про проведення таких електронних торгів та про письмове повідомлення державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна була зазначена також у діючих раніше нормативно-правових актах, на які помилково посилався суд першої інстанції, а, отже, висновки суду при оцінці доводів позивача щодо порушення цих вимог відповідачем ДП «Сетам» у цілому були правильними.
Таким чином, суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення про відмову в позові, зважаючи на недоведеність позивачем порушення його прав при проведенні електронних торгів, однак помилково застосував закон, який не підлягав застосуванню, і не застосував закон, який підлягав застосуванню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм матеріального права, й ухвалити нове судове рішення про задоволення його позову у повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначав неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року у справах № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року №№ 6-370цс16 та 6-547цс16, від 29 листопада 2017 року у справах № 6-231цс17, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2021 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 369/14290/18 із Києво-Святошинського районного суду Київської області.
У квітні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що електронні торги було проведено з порушенням вимог статті 43 Закону України «Про іпотеку» та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, зокрема у зв`язку з відсутністю публікації в місцевих друкованих засобах інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки, повідомлення про проведення торгів та письмового повідомлення самого іпотекодавця. Недотримання вимог про розміщення в місцевих засобах інформації щодо реалізації належного йому майна призвело до порушення законного інтересу позивача у вигляді наявності обмеженого кола учасників торгів через відсутність проінформованості в місцевих виданнях за місцем знаходження майна, що вплинуло на формування мінімізованої ціни вартості лота, і, як наслідок, не могло не зачіпати інтересу самого боржника. Крім того, відсутні докази на підтвердження того, що організатором електронних торгів належним чином було повідомлено боржника про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2021 року ДП «Сетам» подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
В провадженні Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області з 04 серпня 2008 року знаходилося виконавче провадження ВП № 14904505 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко М. А. від 26 червня 2009 року, яким з ОСОБА_5 на користь закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» стягнуто 992 795 грн 39 коп. (а. с. 106, т. 1).
Постановою державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби від 05 жовтня 2017 року у ВП № 14904505 про опис та арешт майна (коштів) боржника, описано та накладено арешт на майно, а саме квартиру, що знаходиться по АДРЕСА_2 (а. с. 150-152, т. 1).
Листом Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби від 12 березня 2018 року, направленим на адресу ОСОБА_1 та приватного акціонерного товариства «ОТП Банк», повідомлено про оцінку арештованого майна боржника (а. с. 145, т. 1).
Відповідно до заявки Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ Київській області від 14 березня 2018 року, направленої на адресу ДП «СЕТАМ», передано на реалізацію з електронних торгів арештоване майно, а саме квартиру АДРЕСА_3 (а. с. 131-132, т. 1).
Листом, направленим ДП «Сетам» 18 липня 2018 року № 6747/18-18-18 на адреси відділу державної виконавчої служби, приватного акціонерного товариства «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , повідомлено відомості щодо реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів: реєстраційний номер лота, відомості про предмет іпотеки, день та час проведення електронних торгів, початкова ціна продажу майна (а. с. 39, 142, т. 1).
Відповідно до копії оголошень, надрукованих в газеті «Майдан-Брок» № 30 (917) за 26 липня - 01 серпня 2018 року та в газеті «Час Київщини» № 27 (321) за 20 липня 2018 року, розміщено відомості щодо реалізації квартири, що знаходиться по АДРЕСА_2 шляхом проведення прилюдних торгів (а. с. 40-43, т. 1).
Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації від 25 січня 2012 року серії КІ № 1433Р газета «Час Київщини» за сферою розповсюдження відноситься до місцевих (Київська область, усе населення) (а. с. 95, т. 2).
Згідно з копією свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації від 26 жовтня 2004 року серії КІ № 827 газета «Майдан Брок» за сферою розповсюдження поширюється на Київську область (а. с. 96, т. 2).
Листом Головного територіального управління юстиції у Київській області від 05 липня 2019 року повідомлено на адвокатський запит, що згідно відомостей, які містяться в реєстрі, з місцевою сферою розповсюдження у межах м. Вишневе зареєстровано друкований засіб масової інформації: газета «Наше місто Вишневе» (свідоцтво КІ 1737 від 09 січня 2019 року) (а. с. 97-98, т. 2).
Листом виконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області від 28 листопада 2018 року повідомлено, що на території м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області здійснює свою діяльність друкований засіб масової інформації, а саме газета «Наше місто» комунального підприємства «ІА «Інформ», засновником якого є Вишнева міська рада. Додатково повідомлено, що на території м. Вишневе здійснюють свою діяльність друковані комунальні засоби масової інформації Києво-Святошинської районної ради та Київської обласної ради, а також приватні друковані засоби масової інформації, відповідно до чинного законодавства (а. с. 73, т. 1).
Відповідно до довідки б/н без дати, складеної від імені директора комунального підприємства «ІА «Інформ» Гончарової Т. В., та з відтиском печатки підприємства, оголошення про примусовий продаж через електронні торги ДП «Сетам» квартири, що знаходиться по АДРЕСА_4 у їх газеті не розміщувалася (а. с. 74, т. 1).
Листом виконуючого обов`язків редактора газети «Новий день» Києво-Святошинської районної ради та державної адміністрації від 10 вересня 2018 року № 18/29 повідомлено, що за вказаний період оголошення у газеті «Новий день» про проведення електронних торгів про примусовий продаж квартири, що знаходиться по АДРЕСА_4 від ДП «Сетам» не надходило до редакції і не публікувалося (а. с. 75, т. 1).
Листом акціонерного товариства «Укрпошта» від 12 березня 2020 року на адвокатський запит повідомлено, що видання «Майдан Брок», передплатний індекс 21650, та «Час Київщини», передплатний індекс 89970, включені до «Каталогу місцевих видань України для Києва та Київської області на 2018 рік», періодичність виходу їх з друку - 1 раз на тиждень. За повідомленням Київської дирекції Укрпошти вищезазначені періодичні друковані виданні у 2018 році у відділенні поштового зв`язку № 2 м. Вишневе, 08313 у роздріб не розповсюджувались; передплата періодичного друкованого видання «Майдан Брок» на адреси користувачів зони обслуговування ВПЗ Вишневе, 08134 на 2018 рік не оформлювалась, а періодичне друковане видання «Час Київщини», індекс 89970 передплачено 2 примірники (а. с. 245-247, т. 2).
Листом від 07 березня 2019 року Управління статистики у Києво-Святошинському районі повідомило ОСОБА_1 , щодо переліку підприємств, зареєстрованих за КВЕД 58.13 «Видання газет» станом на 01 січня 2019 року по Києво-Святошинському району, яке містить перелік з 11 найменувань (а. с. 249, т. 2).
Відповідно до протоколу проведення електронних торгів ДП «СЕТАМ» від 16 серпня 2018 року № 352403 переможцем торгів по лоту № 292665 (двокімнатна квартира АДРЕСА_1 ) став учасник № 5 - ОСОБА_3 із найвищою ціновою пропозицією у сумі 534 779 грн (а. с. 6-7, т. 1).
04 вересня 2018 року головним державним виконавцем Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Міщенко Л. В. складено акт про проведені електронні торги. Зазначено, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством (а. с. 8, т. 1).
Відповідно до супровідного листа від 04 вересня 2018 року Києво-Святошинським РВ ДВС ГТУЮ у Київській області направлено акт про реалізацію предмета іпотеки від 04 вересня 2018 року на адреси: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , приватного акціонерного товариства «ОТП Банк» та ДП «СЕТАМ» (а. с. 126, т. 1).
Постановою головного державного виконавця Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Міщенко Л. В. від 19 вересня 2018 року виконавче провадження № 14904505 закінчено на підставі пункту 15 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» (а. с. 9, т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, поряд із визнанням правочину недійсним, також відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України).
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц (провадження № 14-356цс18), та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14-428цс18), правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.
Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до частини четвертої статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою та частинами п`ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 цього Кодексу).
Згідно зі статтями 4, 10, 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).
Стаття 204 ЦК України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частини першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року по справі
№ 3-242гс16 вказано, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог порядку проведення торгів та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
Відтак, до предмета доказування в цій справі належало дотримання порядку проведення прилюдних торгів, а саме встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5, а саме: правил які визначають процедуру підготовки, проведення електронних торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час та місце проведення електронних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення електронних торгів ( розділ 5); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 7).
Відповідно до статті 48 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Згідно з частиною сьомою статті 51 Закону України «Про іпотеку» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до частин третьої, п`ятої статті 43 Закону України «Про іпотеку» організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку прилюдних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки, а в разі проведення електронних торгів - також на вебсайті проведення електронних торгів, повідомлення про проведення таких торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів, та іншу необхідну інформацію.
Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, приватного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.
Обов`язок організатора прилюдних торгів друкувати в місцевих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки повідомлення про проведення таких торгів з реалізації предмета іпотеки та письмове сповіщення, в тому числі, іпотекодавця, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна закріплено також у пункті 2 розділу VII Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5.
У постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15 зроблено висновок, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання їх недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, крім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Об`єктом захисту виступає порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року, справа № 922/3537/17, провадження № 12-127гс19).
Вирішуючи спір, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, встановивши, що ОСОБА_1 був обізнаний знав про існування виконавчого провадження відносно нього ще з 2009 року, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги.
Судами встановлено, що листом, направленим ДП «Сетам» 18 липня 2018 року № 6747/18-18-18 на адреси відділу державної виконавчої служби, приватного акціонерного товариства «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , повідомлено відомості щодо реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів: реєстраційний номер лота, відомості про предмет іпотеки, день та час проведення електронних торгів, початкова ціна продажу майна (а. с. 39, 142, т. 1).
Відповідно до копії оголошень, надрукованих в газеті «Майдан-Брок» № 30 (917) за 26 липня - 01 серпня 2018 року та в газеті «Час Київщини» № 27 (321) за 20 липня 2018 року, розміщено відомості щодо реалізації квартири, що знаходиться по АДРЕСА_2 шляхом проведення прилюдних торгів (а. с. 40-43, т. 1).
Встановлені судом першої інстанції обставини не свідчать про наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а також про порушення прав і законних інтересів ОСОБА_1 внаслідок проведення електронних торгів. Отже, наявність підстав для визнання електронних торгів недійсними позивачем не доведено.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Оскільки судами повно та всебічно з`ясовано обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального права та не допущено порушень норм процесуального права, які є підставою для скасування судових рішень, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Осіян
О. В. Білоконь
Н. Ю. Сакара
