ПОСТАНОВА
Іменем України
17 червня 2021 року
м. Київ
справа №336/7438/16-а(2-а/336/53/3017)
адміністративне провадження №К/9901/17407/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянувши у письмовому провадженні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.02.2017 (суддя Щаслива О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2017 (колегія у складі суддів Семененка Я.В., Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.)
у справі №336/7438/16-а (2-а/336/53/3017)
за позовом ОСОБА_1
до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя
про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 08.12.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя, в якому просив:
- визнати незаконними дії відповідача щодо відмови в призначені пенсії за віком згідно із ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2013-2015 роки;
- зобов`язати відповідача призначити з 01.03.2016 пенсію за віком на загальних підставах відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за останні три роки, що передували зверненню з заявою про призначення пенсії за віком, провести перерахунок та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
2. Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.02.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2017, у задоволенні позову відмовлено.
3. 15.05.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача на зазначені судові рішення. У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.05.2017 відкрито касаційне провадження.
5. У зв`язку із ліквідацією вказаного суду справу передано Верховному Суду.
6. Ухвалою Верховного Суду від 16.06.2021 Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя замінено його правонаступником - Шевченківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Запоріжжя.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Як встановлено судами попередніх інстанцій, з 19.07.2006 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
8. Після призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивач продовжував працювати.
9. 01.08.2016 позивач, досягнувши пенсійного віку (25.04.2011), звернувся до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя із заявою про призначення пенсії за віком на загальних підставах у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком.
10. Листом від 11.08.2016 управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя відмовило у призначенні пенсії за віком з подальшим перерахунком із застосуванням показника середньої заробітної плати, що передує року звернення згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки позивач вже отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах (Список №2) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка неодноразово перераховувалась за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
11. Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що при призначенні пенсії за віком на загальних підставах у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» має бути розраховано пенсію з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком.
13. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2 (призначена позивачу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення») та пенсія за віком, яку позивач просить призначити відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є одним і тим самим видом пенсії за віком, а повторне призначення того ж виду пенсії чинним законодавством не передбачено.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
16. Скаржник зазначає, що отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому вважає, що управління неправомірно відмовило йому у призначенні пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2013-2015 роки. Вид пенсії, який наразі йому призначено, а саме: пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», та вид пенсії, яку просить йому призначити, а саме: державна пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», - це різні види пенсій, так як їх порядок та умови призначення регламентовані різними законами.
17. 31.05.2017 від відповідача надійшли заперечення на касаційну скаргу. Відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
19. Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
20. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
21. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
22. Зокрема, у постанові від 23.10.2020 (справа № 528/196/17) Верховний Суд зазначив, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, а відтак показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
23. Так, позивачу у справі № 528/196/17 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше.
24. Після призначення пенсії за вислугу років він продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.
25. На підставі викладеного, Верховний Суд у справі № 528/196/17 погодився із висновками суду апеляційної інстанції про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком.
26. Колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від вказаного правового висновку.
27. Як вбачається з матеріалів справи, позивачу з липня 2006 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся вперше у серпні 2016 року.
28. Таким чином, беручи до уваги зазначені вище висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про наявність у позивача підстав для призначення йому з 01.08.2016 (моменту звернення із заявою) пенсії за віком, передбачену статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за 2013-2015 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
29. Відповідно до ч.1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
30. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій із прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.
31. Оскільки колегія суддів скасовує рішення судів попередніх інстанцій та приймає нове рішення, не повертаючи справу на новий судовий розгляд, то відповідно до статті 139 КАС України касаційний суд має вирішити питання про розподіл судових витрат у вигляді судового збору.
32. Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
33. Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір лише за подання апеляційної скарги у розмірі суми 606,32 (квитанція № 2275 від 22.03.2017), а тому сума судових витрат (судового збору), яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя становить - 303,16 грн..
Керуючись статтями 139, 341, 345, 351, 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2017 року у справі №336/7438/16-а (2-а/336/53/3017) скасувати.
3. Ухвалити нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2013-2015 роки.
Зобов`язати Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя призначити ОСОБА_1 з 01 серпня 2016 року пенсію за віком, передбачену статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за 2013-2015 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ 41248959) судові витрати на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у сумі 303 (триста три) грн. 16 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб
