ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/11794/21
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г.
За участю секретаря: Шевченко Е.П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Територіального управління служби судової охорони у м. Києві та Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року, суддя Дудін С.О., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління служби судової охорони у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії,-
У С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київській області, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати висновок Територіального управління Служби судової охорони у м.Києві та Київській області від 30.07.2021 про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у м.Києві та Київській області виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до Порядку виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), чи втраті працездатності співробітниками Служби судової охорони, затвердженому наказом Служби судової охорони від 08.09.2020 №478, а саме: 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийняти рішення про виплату.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідач протиправно відмовив йому, як особі з інвалідністю ІІ групи, у виплаті одноразової грошової допомоги, посилаючись на відсутність висновку військово-лікарської комісії про отримання ним захворювання, пов`язаного з проходженням служби у Службі судової охорони.
Відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Територіальне управління служби судової охорони у м. Києві та Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження без виклику сторін.
Підстав для розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю відповідача, як просив скаржник в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у період з 04.12.2019 по 03.03.2021 проходив службу в Територіальному управлінні Служби судової охорони у м.Києві та Київській області, що підтверджується послужним списком.
Наказом Територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київській області від 02.03.2021 №47 о/с старшого сержанта Служби судової охорони ОСОБА_1 , контролера І категорії 1 відділення 4 взводу охорони 5 підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у м.Києві та Київської області звільнено зі служби в Службі судової охорони відповідно до пп.2 (через хворобу) п.2 розділу ХІІ Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони у відставку, 03.03.2021 (а.с.11-12).
У вказаному наказі зазначено, що підставою звільнення є: рапорт ОСОБА_1 від 01.03.2021, свідоцтво про хворобу від 22.02.2021 №198/у, видане військово-лікарською комісіє Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по м.Києву".
Відповідно до свідоцтва про хворобу №198/у від 22.02.2021, виданого військово-лікарською комісією Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по м.Києву", позивачу було встановлено діагноз: гіпертонічна хвороба ІІІ ст., (ГПМК_10.02.20р.), 3 ступеню, високий додатковий ризик, ІХС: дифузний кардіосклероз з порушенням ритму по типу екстрасистології. СН-ІІ А. Ангіопатія сітківки обох очей по гіпертонічному типу. Дисциркуляторна енцефвлопатія ІІ ст., змішаного генезу (дисциркуляторного та посттравматичного (ЗЧМТ, струс головного мозку 10.02.2020). Наслідки перенесеного ГПМК (2020) у вигляді правобічного легкого геміпарезу, помірно виражених вестибуло-координаторних порушень, помірних когнітивних порушень, вираженого церебрастенічного синдрому. Хронічна вертеброгенна люмбалгія в стадії ремісії. Хронічний гастрит в стадії ремісії. Хронічний холецистит в стадії ремісії. Стеатогепатоз без порушень функції печінки. Хронічний панкреатит в стадії ремісії. Кіста лівої нирки. ХНН-0.
Захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби.
Травма, одержана в результаті нещасного випадку, так, пов`язана з проходженням військової служби (а.с.17-18).
Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії АВ №0032825 від 21.04.2021 позивачу з 19.04.2021 по 01.05.2023 встановлено ІІ групу інвалідності, захворювання, пов`язане з проходженням військової служби (а.с.13-14).
19.05.2021 позивач звернувся до Територіального управління Служби судової охорони у м.Києві та Київської області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності та встановленням ІІ групи інвалідності, пов`язаної з проходженням служби у Територіальному управлінні Служби судової охорони у м.Києві та Київської області (а.с.20).
До вказаної заяви позивачем були додані: копія свідоцтва про хворобу №198/у; копії картки платника податків та паспорту громадянина України; копії виписки по акта огляду МСЕК; копія довідки до акта огляду МСЕК; заява про виплату одноразової грошової допомоги на відповідний банківський рахунок (а.с.21).
Також, з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Територіального управління Служби судової охорони у м.Києві та Київської області із заявою від 30.06.2021 (а.с.22-23), до якої додав акт про нещасний випадок невиробничого характеру №3 від 06.08.2020 (а.с.24-25).
За результатами розгляду поданих позивачем документів комісією Територіального управління Служби судової охорони у м.Києві та Київській області з виплати одноразової грошової допомоги було прийнято рішення, оформлене протоколом від 29.07.2021 №3, про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до підпункту г) пункту 2.6 Порядку №748, який встановлює, що одноразова грошова допомога не призначається та не виплачується, якщо загибель (смерть), поранення, контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності співробітника Служби судової охорони є наслідком подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги (а.с.99-102).
Комісією Територіального управління Служби судової охорони у м.Києві та Київській області з виплати одноразової грошової допомоги було складено висновок про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, затверджений начальником Територіального управління Служби судової охорони у м.Києві та Київської області полковником Служби судової охорони Коваленко Ігорем (а.с.103-104).
У вказаному висновку комісія зазначила, що у свідоцтві про хворобу №198/у від 22.02.2021 ВЛК ДУ "ТМО МВС України по м.Києву" зроблений висновок комісії (відповідно до наказу МО України від 14.08.2008 №402) "непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку", "захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби" та "травма, так, пов`язана з проходженням військової служби" та з довідки та виписки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 21.04.2021 №032825 встановлено ІІ групу інвалідності "захворювання пов`язане з проходженням військової служби".
У висновку вказано, що підпунктом 2.4.4 пункту 2.4 Порядку виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності співробітника Служби судової охорони, затвердженого наказом Служби судової охорони від 08.09.2020 №478, визначено, що одноразова грошова допомога в разі інвалідності співробітника Служби призначається та виплачується у випадку визначення співробітнику Служби інвалідності, внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми та каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби у Службі судової охорони.
Відповідно до підпункту г) пункту 2.6 Порядку одноразова грошова допомога не призначається та не виплачується, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності співробітника Служби є наслідком подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
У висновку зазначено, що позивачем подано документи з неправдивою інформацією про призначення і виплату одноразової грошової допомоги, а саме: відсутній висновок ВЛК про отримання інвалідності, пов`язаної із проходженням служби в Службі судової охорони, а тому на підставі підпункту г) пункту 2.6 Порядку комісія дійшла висновку про відмову у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги (а.с.103-104).
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли у справі, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною першою статті 160 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.
Згідно з частиною першою статті 161 Закону №1402 служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.
Відповідно до частин другої статті 162-1 Закону №1402 порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони регулюється цим Законом та положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.
Частинами першою-третьою статті 165 Закону №1402 передбачено, що грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.
Співробітникам Служби судової охорони гарантується інший соціальний захист в обсягах та порядку, передбачених Законом України "Про Національну поліцію" для поліцейських, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на фінансування Служби судової охорони.
Аналогічна за змістом норма передбачена у пункті 20 Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, затвердженому рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 №1052/0/15-19 (далі-Положення).
Згідно зі статтею 97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі, зокрема, визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Умови, механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності співробітників Служби судової охорони встановлені Порядком №478.
Відповідно до пункту 1.3 розділу І Порядку №478 особи, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, зокрема, співробітники Служби у разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності у випадках, зазначених у підпунктах 2.4.3-2.4.6 пункту 2.4 цього Порядку.
Згідно з підпунктом 2.3.2 пункту 2.3 розділу ІІ Порядку №478 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення співробітнику Служби інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.
Підпунктом 2.4.4 пункту 2.4 розділу ІІ Порядку №478 передбачено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності співробітника Служби призначається та виплачується у таких випадках: визначення співробітнику Служби інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби у Службі судової охорони, протягом шести місяців після його звільнення внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Відповідно до підпункту 2.5.4 пункту 2.5 розділу ІІ Порядку №478 розміри одноразової грошової допомоги співробітникам Служби, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату співробітнику Служби внаслідок причин, зазначених у підпункті 2.4.4 пункту 2.4 цього Порядку інвалідності ІІ групи - 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Згідно з підпунктом «г» пункту 2.6 розділу ІІ Порядку №478 одноразова грошова допомога не призначається та не виплачується, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності співробітника Служби є наслідком подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.
Відповідно до пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку №478 формування пакета документів для призначення та виплати грошової допомоги у центральному органі управління та територіальних управліннях Служби здійснюється комісіями з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги.
Пунктами 3.3-3.4 розділу ІІІ Порядку №478 встановлено, що положення про Комісію з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, та її персональний склад затверджуються відповідними наказами Служби або начальника територіального управління Служби.
Комісії здійснюють роботу по формуванню пакета документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у взаємодії з підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку (далі - підрозділи), з підрозділами кадрового забезпечення, підрозділами (посадовими особами), на яких покладено здійснення нагляду за охороною праці, медичними підрозділами центрального органу управління та територіальних Служби.
Згідно з пунктом 3.6 розділу ІІІ Порядку №478 заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності співробітника Служби (Додаток 1) подається відповідно Голові Служби або начальнику територіального управління Служби за останнім місцем проходження служби співробітника Служби.
Пунктом 3.9 розділу ІІІ Порядку №478 визначено, що для виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності співробітник Служби подає до Комісії такі документи: рапорт про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові та місце реєстрації; копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це довідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті); завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальної експертної місії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності означенням причинного зв`язку інвалідності або втрати працездатності; завірену копію постанови (свідоцтво про хворобу, довідка ВЛК (медичної комісії), витяг з протоколу засідання ВЛК (медичної комісії)) відповідної ВЛК ведичної комісії) щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акт розслідування нещасного випадку та документи, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) співробітника, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; довідку центрального органу управління або територіального управління, Служби, яким попередньо було здійснено виплату одноразової грошової допомоги із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі утримання такої виплати).
Копії документів, зазначених у абзацах 3, 4 цього підпункту, засвідчує своїм підписом особа, яка подає документи, та перевіряє секретар Комісії.
Копії документів, зазначених у абзацах 5-9 цього підпункту, засвідчує керівник підрозділу, установи, організації, що видав(ла) документ.
Відповідно до пункту 4.1 розділу IV Порядку №478 у місячний строк з дня реєстрації документів, Комісія готує висновок про призначення одноразової грошової допомоги (Додаток 2) або про відмову в її призначенні.
Згідно з пунктами 4.2 та 4.4 розділу IV Порядку №478 у разі відмови в призначенні одноразової грошової допомоги чи поверненні документів надоопрацювання заявнику надається письмове повідомлення про обґрунтовані мотиви відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Висновок про призначення одноразової грошової допомоги затверджує/відмовляє: 1) по центральному органу управління Служби - Голова Служби або особа, яка виконує його обов`язки; 2) у територіальних управліннях Служби - начальник територіального управління Служби або особа, яка виконує його обов`язки (а.с.71-85).
Як вже зазначено вище колегією суддів, підставою для відмови позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги стало те, що ОСОБА_1 подав документи з неправдивою інформацією, зокрема, через відсутність висновку ВЛК про отримання інвалідності, пов`язаної із проходженням служби в Службі судової охорони.
Свої доводи, які стосуються законності відмови, відповідач мотивує тим, що у свідоцтві про хворобу від 22.01.2021 №198/у, виданому ВЛК ДУ "ТМО МВС України по м.Києву", вказано про те, що захворювання позивача пов`язано з проходженням ним військової служби, у той час як умовою для отримання одноразової грошової відповідно до Порядку №478 є наявність документа ВЛК, в якому вказано, що захворювання, пов`язане з проходженням служби в Службі судової охорони.
При цьому, відповідач зауважив, що служба у Судовій охороні не є різновидом військової служби, а тому на неї не поширюються положення чинного законодавства, які стосуються проходження військової служби.
Окрім того, відповідач зауважив, що свідоцтво про хворобу від 22.01.2021 №198/у містить відомості про те, що позивач мав перші прояви захворювання з 2017 року, тобто ще до вступу на службу до Служби судової охорони він був прийнятий у 2019 році.
Таким чином. як зазначив відповідач, вказане свідоцтво містить недостовірну інформацію, а формулювання висновків у вказаному документі, потребують перегляду.
Із матеріалів справи, зокрема, заяви про призначення одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності убачається, що позивачем було додано свідоцтво про хворобу №198/у від 22.02.2021, видане військово-лікарською комісією ДУ "ТМО МВС України по м.Києву".
У вказаному документі комісія зазначила, що захворювання позивача, так, пов`язане з проходженням військової служби.
У свідоцтві зазначено, що позивач вважає себе хворим з 2017 року, коли вперше появились виражені головні болі, запаморочення, періодична нудота, оніміння рук. В 2018 році лікувався з приводу: артеріальна гіпертензія І ст., з синкопальними станами, астеноневротичний синдром.
Також у свідоцтві зазначено про лікування позивача у відповідних закладах охорони здоров`я у періоди з 20.02.2020 по 21.02.2020, з 10.08.2020 по 19.08.2020, з 16.10.2020 по 30.10.2020 та з 27.01.2021 по 05.02.2021.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач звертався до голови військово-лікарської комісії ДУ "ТМО МВС України по м.Києву" Шифрук О.А. із заявою від 05.08.2021, у якому просив внести до свідоцтва про хворобу від 22.01.2021 №198/у правильні відомості щодо про причини виникнення у нього захворювання, зазначивши "захворювання, так, пов`язані із проходженням служби у Службі судової охорони" (а.с.29-31).
Державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву" листом від 18.08.2021 №33/31-Б-468 повідомило позивачу, що на час проходження М(ВЛ) К, ОСОБА_1 видано свідоцтво МВЛК №198/у від 22.02.2021.
Комісія при медичному огляді, у зв`язку з відсутністю спеціального нормативно-правового акта, згідно направлення), керувалася Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (наказ Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402).
Згідно вказаного Положення постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються з такими формулюваннями "Захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби" та "захворювання, ні не пов`язане з проходженням військової служби" тощо.
Вказаним Положенням не передбачено формулювання "Захворювання/травма, так, пов`язані з проходженням служби у Службі судової охорони".
У зв`язку з цим, ДУ "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву" у вказаному листі зазначило про відсутність підстав для внесення змін до свідоцтва про хворобу від 22.01.2021 №198/у (а.с.32).
Колегія суддів зауважує, що як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на момент розгляду судом даної справи відсутній нормативно-правовий акт, яким би був визначений порядок організації діяльності військово-лікарських комісій щодо проведення лікарської та військово-лікарської експертизи щодо співробітників та колишніх співробітників Служби судової охорони, а тому підлягають застосуванню загальні норми, які стосуються діяльності військово-лікарських комісій.
Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджену наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі-Положення №402, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), військово-лікарська експертиза - це, зокрема, установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.
Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу ІІ Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Відповідно до пункту 21.1 глави 21 розділу ІІ Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Згідно з пунктом 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
б) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії.
При ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами, а також токсичних речовин, які виникають у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби, приймається постанова - "Травма (зазначити фактор), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби".
Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, передбачених частиною 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок правопорушення.
г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.
ґ) "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.
Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту.
Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.
д) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні
е) "Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, не діагностовані при призові (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу), і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби.
Постанова в такому формулюванні приймається також за наслідками поранень (травм, контузій, каліцтв), якщо вони одержані до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом і військова служба не вплинула на вже наявні наслідки поранення (травми, контузії, каліцтва) і придатність до військової служби.
є) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі ІНФОРМАЦІЯ_1 " - якщо поранення (контузія, травма, каліцтво) отримане військовослужбовцем при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, і він визнаний учасником бойових дій.
ж) "Захворювання, ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі ІНФОРМАЦІЯ_1 " - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій, за період служби у складі миротворчого контингенту досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності і він визнаний учасником бойових дій.
Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН.
з) "Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій Місії ООН, за період служби у складі миротворчого контингенту досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
и) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у складі миротворчого персоналу" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час виконання обов`язків військової служби у складі миротворчого персоналу.
к) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) отримано військовослужбовцем під час виконання миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії.
Згідно з пунктом 21.7 глави 21 розділу ІІ Положення №402 постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров`я Збройних Сил України).
Пунктом 21.32 глави 21 розділу ІІ Положення №402 встановлено, що рішення про причинний зв`язок захворювань у військовослужбовців ВЛК приймають у випадках, коли захворювання зазначені у наказі МОЗ України від 17 травня 1997 року № 150.
Постанова про причинний зв`язок захворювань оформлюється: на військовослужбовців - свідоцтвом про хворобу (довідкою), яке підлягає затвердженню штатною ВЛК; на колишніх військовослужбовців - витягом з протоколу засідань штатної ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, травм, контузій, каліцтв).
Таким чином, Положення №402 містить вичерпний перелік формулювань, які може містити постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, у тому числі, формулювання "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби".
Водночас, зазначене Положення не містить формулювання постанови ВЛК "Захворювання, пов`язане з проходженням служби у Службі судової охорони".
Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 №285 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.04.2017 за № 559/30427, також містить вичерпний перелік формулювань, які можуть бути вказані у постанови ВЛК про причинний зв`язок поранень (контузій, травм, каліцтв) та захворювань поліцейських, колишніх осіб рядового і начальницького складу (п.9), серед яких також відсутнє формулювання "Захворювання, пов`язане з проходженням служби у Службі судової охорони".
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у ДУ "ТМО МВС України по місту Києву" були відсутні правові підстави для зазначенні у свідоцтві від 22.02.2021 №198/у про те, що захворювання позивача пов`язане з проходженням служби в Службі судової охорони, а зазначення у вказаному документі формулювання "захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби" відповідає вимогам Положення №402.
Щодо доводів відповідача про те, що захворювання позивача виникло ще до початку проходження ним служби у Службі судової охорони, то вони є безпідставними, оскільки у свідоцтві про хворобу від 22.02.2021 №198/у не вказано, що відповідне захворювання позивача виникло до 04.12.2019 (дата вступу на службу до Служби судової охорони).
У вказаному документі лише зазначено, що позивач вважав себе хворим з 2017 року, коли вперше появились виражені головні болі, запаморочення, періодична нудота, оніміння рук.
У 2018 році позивач проходив лікування з приводу: артеріальна гіпертензія І ст., з синкопальними станами, астеноневротичний синдром.
У свідоцтві зазначено про лікування позивача у відповідних закладах охорони здоров`я у періоди з 20.02.2020 по 21.02.2020, з 10.08.2020 по 19.08.2020, з 16.10.2020 по 30.10.2020 та з 27.01.2021 по 05.02.2021.
Лікування зумовлено отриманням позивачем побутової травми, яка підтверджується актом про нещасний випадок невиробничого характеру №3 від 06.08.2020.
Отже, погіршення стану здоров`я позивача, яке зумовило виникнення відповідного захворювання, мало місце у 2020-2021 роках, тобто під час його перебування на відповідній службі.
Під час прийняття на службу до Служби судової охорони позивачем було надано картку обстеження та медичного огляду військово-лікарською комісією при Миронівському районному військовому комісаріаті, в якій вказано про те, що ОСОБА_1 здоровий та придатний до військової служби .
Також позивач була надано медичну довідку від 09.10.2019, видану Миронівською районною центральною лікарнею, відповідно до якої позивача визнано придатним до навчання (а.с.188-189).
Із листа Служби судової охорони від 26.10.2021 №30/25-2235, наданого на звернення позивача, убачається, що на службу в Службу приймаються кандидати, які за результатами медичного огляду МК (ВЛК) придатні до військової служби або до служби в поліції (а.с.237).
Таким чином доводи відповідача про те, що захворювання позивача виникло до його служби у Службі судової охорони, є безпідставними.
За таких підстав, колегія суддів приходить до висновку, що відсутність у свідоцтві про хворобу №198/у від 22.02.2021 формулювання "захворювання, пов`язане з проходженням служби у Службі судової охорони", з огляду на відсутність можливості відобразити таке формулювання згідно з положеннями чинних нормативно-правових актах, не є доказом, який свідчить про відсутність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а тому суд першої інстанції прийшов до привильного висновку щодо визнання протиправним та скасувати висновку комісії Територіального управління Служби судової охорони у м.Києві та Київської області з виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого начальником Територіального управління Служби судової охорони у м.Києві та Київської області полковником служби судової охорони Коваленком Ігорем 30.07.2021, про відмову у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності позивачу відповідно до Порядку виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), чи втраті працездатності співробітниками Служби судової охорони, затвердженому наказом Служби судової охорони від 08.09.2020 №478, а саме 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийняти рішення про виплату, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Водночас, згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Відповідно до підпункту 2.5.4 пункту 2.5 розділу ІІ Порядку №478 розміри одноразової грошової допомоги співробітникам Служби, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату співробітнику Служби внаслідок причин, зазначених у підпункті 2.4.4 пункту 2.4 цього Порядку інвалідності ІІ групи - 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Таким чином, суд вірно зазначив, що з метою ефективного захисту прав позивача необхідно зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у місті Києві та Київській області нарахувати (що передбачає необхідність прийняття рішення про виплату) та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до Порядку виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), чи втраті працездатності співробітниками Служби судової охорони, затвердженому наказом Служби судової охорони від 08.09.2020 №478, у розмірі 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Посилання скаржника на відсутність на даний час алгоритму виплати одноразової грошової допомоги законом, не може бути підставою для відмови в призначенні та виплаті позивачу такої допомоги з огляду на те, що відповідно до вимог Закону №1402 співробітникам Служби судової охорони гарантується інший соціальний захист в обсягах та порядку, передбачених Законом України "Про Національну поліцію" для поліцейських, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на фінансування Служби судової охорони.
Як уже зазначено колегією суддів вище, аналогічна за змістом норма передбачена у пункті 20 Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, затвердженому рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 №1052/0/15-19 (далі-Положення).
Згідно зі статтею 97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі, зокрема, визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Умови, механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності співробітників Служби судової охорони встановлені Порядком №478.
Посилання скаржника на ст. 164-12 КУпАП у даній справі є недоречним, оскільки дана норма закону ніякого відношення до предмету та підстав позову не має.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Територіального управління служби судової охорони у м. Києві та Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Степанюк А.Г.
