Постанова
Іменем України
30 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 287/167/18-ц
Провадження № 14-505 цс 19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Пророка В. В.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Ємільчинське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Олевського районного суду Житомирської області від 15 березня 2019 року і постанову Житомирського апеляційного суду від 27 травня 2019 aроку.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Олевського районного суду Житомирської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Ємільчинське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
2. На обґрунтування заявлених вимог заявник зазначив, що згідно з витягом з протоколу засідання комісії по вирішенню спірних питань визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Київської обласної державної адміністрації від 17 червня 1998 року № 65 заявнику визначено статус евакуйованого із зони відчуження у 1986 році, а саме із села Старі Шепеличі Чорнобильського району Київської області 03 травня 1986 року, що підтверджується посвідченням громадянина, який евакуйований із зони відчуження у 1986 році, серії НОМЕР_1 , категорія 2, виданого 17 червня 2015 року Житомирською обласною державною адміністрацією.
3. Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання у зоні відчуження, виданої Мар`янівською сільською радою Макарівського району Київської області 13 жовтня 2017 року № 02-26/249, заявник 1952 року народження дійсно був тимчасово зареєстрований по Старошепелицькій сільській раді Чорнобильського району Київської області та евакуйований зазначеного дня з десятикілометрової зони села Старі Шепеличі Чорнобильського району Київської області у зв`язку з аварією на Чорнобильській атомній електростанції згідно зі списком евакуйованих громадян Чорнобильського району Київської області, тимчасово зареєстрованих (прописаних) по Старошепелицькій сільській раді Чорнобильського району Київської області (порядковий номер запису 69).
4. У вказаному списку евакуйованих осіб замість 1963 року помилково зазначено 1952 рік як рік народження заявника. Ця помилка була внесена до відповідної довідки органу місцевого самоврядування, яка підтверджує евакуацію із десятикілометрової зони, і яка необхідна заявнику для подачі до Пенсійного фонду України (далі також - ПФУ) для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на вісім років.
5. Ємільчинське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовляється взяти до уваги довідку, видану Мар`янівською сільською радою Макарівського району Київської області 13 жовтня 2017 року за № 02-26/249, у якій вказано 1952 рік як рік народження ОСОБА_1 , оскільки реальна дата народження заявника не збігається з датою, вказаною в цій довідці. У зв`язку із цим Ємільчинське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовляється призначати заявнику пенсію на пільгових умовах.
6. Заявник просив суд установити факт, що у зазначеному списку евакуйованих громадян Чорнобильського району Київської області було допущено описку щодо дати народження ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_1 , який під порядковим № 69 значиться як ОСОБА_1 , 1952 року народження.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
7. Ухвалою Олевського районного суду Житомирської області від 15 березня 2019 року відповідна заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, залишена без розгляду, оскільки з цієї заяви випливає спір про право, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
8. Постановою Житомирського апеляційного суду від 27 травня 2019 року апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково: ухвалу Олевського районного суду Житомирської області від 15 березня 2019 року скасовано, провадження у цій справі закрито.
9. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо юрисдикції розгляду зазначеного спору, однак помилково залишив заяву ОСОБА_1 без розгляду, не врахувавши, що, якщо судова справа підлягає розгляду в порядку іншого судочинства, ніж того, в межах якого подано відповідну заяву, то суд має відмовити у відкритті провадження або закрити провадження у справі, якщо провадження у справі було відкрите.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. У липні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду касаційну скаргу на ухвалу Олевського районного суду Житомирської області від 15 березня 2019 року і постанову Житомирського апеляційного суду від 27 травня 2019 року,посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив відповідні судові рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
11. Касаційна скарга, крім іншого, мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували змісту зазначеної заяви та не встановили, між ким саме виник спір про право, не взяли до уваги загальновідомі обставини про відселення осіб з десятикілометрової зони, де відбулась Чорнобильська катастрофа, та відсутність передбаченого законодавством іншого порядку встановлення цих фактів.
12. Заявник вважає, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, необхідно розглядати у цивільному процесі в порядку окремого провадження.
Рух справи в суді касаційної інстанції
13. Ухвалою судді Верховного Cуду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 липня 2019 року за поданою касаційною скаргою відкрите касаційне провадження у справі.
14. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2019 року справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
15. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 06 вересня 2019 року справа прийнята для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
16. Велика Палата Верховного Суду, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі та відзиві доводи, матеріали справи, вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.
17. Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
18. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
19. За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
20. За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
21. Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
22. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
23. Суди встановили, що згідно з витягом з протоколу засідання комісії по вирішенню спірних питань визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Київської обласної державної адміністрації від 17 червня 1998 року № 65 заявнику визначено статус евакуйованого із зони відчуження у 1986 році, а саме із села Старі Шепеличі Чорнобильського району Київської області 03 травня 1986 року, що підтверджується посвідченням громадянина, який евакуйований із зони відчуження у 1986 році серії НОМЕР_1 , категорія 2, виданого 17 червня 2015 року Житомирською обласною державною адміністрацією, а відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання у зоні відчуження, виданої Мар`янівською сільрадою Макарівського району Київської області 13 жовтня 2017 року № 02-26/249, заявник був тимчасово зареєстрований у селі Старі Шепеличі Чорнобильського району Київської області (тобто був тимчасово зареєстрований у Старошепелицькій сільській раді) та евакуйований 03 травня 1986 року з десятикілометрової зони зазначеного села у зв`язку з аварією на Чорнобильській атомній електростанції згідно зі списком евакуйованих громадян Чорнобильського району Київської області, тимчасово зареєстрованих (прописаних) у зазначеній сільській раді (порядковий номер запису 69). Проте у вказаному списку евакуйованих осіб помилково зазначено 1952 рік народження заявника, натомість він народився 1963 року, і ця помилка була внесена до вказаної довідки Мар`янівської сільської ради, яка підтверджує факт евакуації та необхідна заявнику для подачі до Пенсійного фонду України для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на вісім років відповідно до статті 55 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон про соціальний захист).
24. З метою підтвердження того факту, що у вказаних документах зазначено саме особу заявника, а не іншу особу, попри неправильний рік народження, заявник звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження з посиланням на статті 293, 315 ЦПК України.
25. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
26. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
27. Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
28. Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частинах першій та другій статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
29. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
30. Для розгляду справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян, але тільки якщо воно не пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
31. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.
32. Заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би факт, що має юридичне значення, але йому в цьому було відмовлено (із зазначенням причин відмови).
33. Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, зокрема, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суддя повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
34. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито, - закриває провадження у ній.
35. Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відмова відповідного органу в установленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до суду.
36. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою Правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок подання документів).
37. Пунктами 4.1 та 4.3 розділу ІV Порядку подання документів визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший на підставі звернення особи з відповідною заявою.
38. Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 розділу ІV Порядку подання документів), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до ПФУ.
39. Статтею 55 Закону про соціальний захист визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
40. На час звернення заявника до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання в зоні гарантованого добровільного відселення діяв Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 (далі також - Порядок видачі посвідчень), який регулював правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.
41. За пунктом 2 Порядку видачі посвідчень посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом про соціальний захист, іншими актами законодавства.
42. Потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) і особам, які постійно прожили у зоні безумовного (обов`язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28 червня 1989 року № 224), віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення сірого кольору серії Б (пункт 4 Порядку видачі посвідчень).
43. Згідно з пунктом 10 Порядку видачі посвідчень видача посвідчень провадиться, зокрема, іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.
44. Спірні питання щодо визначення статусу осіб, евакуйованих із зони відчуження у 1986 році, розглядаються відповідними комісіями Київської і Житомирської облдержадміністрацій на підставі довідок та інших документів, що засвідчують факт перебування в населеному пункті, віднесеному до зони відчуження, виданих місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (абзац другий пункту 12 Порядку видачі посвідчень).
45. Таким чином, право на пенсію відповідно до Закону про соціальний захист мають лише ті особи, які отримали посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і (або) потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.
46. Листом Ємільчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 30 жовтня 2017 року № 3222/02 ОСОБА_1 повідомлено, що оскільки дата народження заявника не збігається з датою, вказаній у довідці, виданій Мар`янівською сільською радою Макарівського району Київської області № 02-26/249 від 13 жовтня 2017 року, в якій указано особу ОСОБА_1 , 1952 року народження, взяти довідку до уваги для призначення пенсії неможливо.
47. Чинним законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення факту постійного проживання на територіях радіоактивного забруднення, який надає право на передбачені законом пільги.
48. Установлений нормативно-правовими актами порядок призначення пенсії на пільгових умовах передбачає і встановлення органом ПФУ відповідного факту, а рішення вказаного органу щодо призначення підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.
49. Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
50. Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини першої цієї статті).
51. Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
52. ПФУ (його територіальні органи) є суб`єктом владних повноважень, наділеним владними управлінськими функціями у сфері пенсійного забезпечення.
53. Відповідно до частини другої статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, а згідно з пунктом 3 частини шостої цієї ж статті для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
54. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 КАС України «Суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг».
55. Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що суд першої інстанції, розглядаючи заяву ОСОБА_1 , дійшов обґрунтованого висновку щодо юрисдикції розгляду зазначеного спору, однак помилково залишив заяву без розгляду, не врахувавши, що, якщо судова справа підлягає розгляду в порядку іншого судочинства, ніж те, в межах якого подано відповідну заяву, то суд має відмовити у відкритті провадження або закрити провадження у справі, якщо провадження у справі було відкрите.
56. Разом з тим, якщо вирішення спору має розглядатися в позовному провадженні за правилами адміністративного судочинства, то згідно з вимогами частини першої статті 377, пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України провадження у цивільній справі підлягає закриттю.
57. Таким чином, якщо при розгляді заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, визначено, що існує спір про право і справа має розглядатися за правилами того судочинства, за яким подано цю заяву, проте в порядку позовного провадження, то суд залишає заяву без розгляду.
58. У випадку якщо справа підлягає розгляду в порядку іншого судочинства, ніж подано заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, то суд відмовляє у відкритті провадження або закриває провадження у справі, якщо провадження у справі було відкрито.
59. У справі, що розглядається, вирішення спору із суб`єктом владних повноважень щодо права на отримання пенсії відповідно до частини другої, пункту 3 частини шостої статті 12, пункту 2 частини першої статті 263 КАС України має розглядатися в спрощеному позовному провадженні як справа незначної складності за правилами адміністративного судочинства, тому апеляційний суд обґрунтовано закрив провадження у справі на підставі вимог частини першої статті 377, пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
60. Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
61. Виходячи з викладеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про залишення вказаної касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.
62. Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 258, 259, 400, 402, 403, 409, 410, 415, 416, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Житомирського апеляційного суду від 27 травня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. В. ПророкСудді:Н. О. АнтонюкВ. С. Князєв С. В. БакулінаЛ. М. Лобойко В. В. БританчукН. П. Лященко Ю. Л. ВласовО. Б. Прокопенко М. І. ГрицівЛ. І. Рогач Ж. М. ЄленінаО. С. Ткачук О. С. ЗолотніковВ. Ю. Уркевич О. Г. Яновська
