Народицький районний суд Житомирської області
Справа № 284/157/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗАОЧНЕ
03 листопада 2021 року смт.Народичі
Народицький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Діброви О.В.,
з секретарем Жавнер І.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк „ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
12 березня 2020 року Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 22 червня 2018 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»), правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Зазначало, що своїм підписом у заяві відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на web-сайті банку, складає між ним та банком договір й надав згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку.
Відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконував, на вимоги банку не реагував, внаслідок чого станом на 25 грудня 2019 року утворилась заборгованість у розмірі 18506 гривень 45 копійок, з яких: 12865 гривень 02 копійки - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 2655 гривень 88 копійок - заборгованість за простроченими відсотками, 1628 гривень 10 копійок - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України, та 1357 гривень 45 копійок -штрафи.
Ураховуючи викладене, АТ КБ «ПриватБанк» просило суд стягнути з відповідача на його користь вказану суму кредитної заборгованості, а також понесені банком судові витрати у сумі 2102 гривні.
Сторони про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідач про причину неявки суду не повідомив, відзив не подав, представник позивача у надісланій до суду письмовій заяві щодо заочного розгляду справи не заперечує.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 22 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» із анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с. 12).
З копії нової редакції статуту Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 05 червня 2019 року №594 (а.с.39-40), вбачається, що згідно рішення Єдиного акціонера Банку від 21 травня 2018 року №519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приват Банк», яке є правонаступником всіх прав та зобов`язань Публічного Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк».
У розрахунку заборгованості за договором (а.с. 7-11) позивач зазначив, що заборгованість відповідача станом на 31 серпня 2020 року становить 18506 гривень 45 копійок, в тому числі: 12865 гривень 02 копійки - заборгованість за тілом кредиту, 2655 гривень 88 копійок - заборгованість за простроченими відсотками, 1628 гривень 10 копійок - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України та 1357 гривень 45 копійок - заборгованість по судовим штрафам.
Перевіряючи законність та обґрунтованість вимог позивача, суд зважає на таке.
Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив, крім заборгованості за тілом кредиту, стягнути заборгованість за простроченими відсотками та заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.
Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Крім цього, суд зважає й на таке.
21 травня 2020 року Народицьким районним судом Житомирської області у справі, що розглядається, було ухвалене заочне рішення про відмову в задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» за безпідставністю, яке постановою Житомирського апеляційного суду від 06 серпня 2020 року залишене без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року заочне рішення Народицького районного суду Житомирської області від 21 травня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 06 серпня 2020 року скасовано та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
У зазначеній вище постанові Верховним Судом, серед іншого, було вказано, що суди неправильно застосували норми матеріального права, не з`ясували належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, що має суттєве значення для правильного вирішення спору, не надали належної правової оцінки доводам і доказам, наданим позивачем, зокрема анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку та паспорту споживчого кредиту, які підписані відповідачем, що призвело до неправильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 417 ЦПК України визначено, що вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
В судовому засіданні, яке відбулось 29 вересня 2021 року, представник позивача Ляхов О.В. пояснив суду, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача простроченого тіла кредиту та прострочених відсотків за своїм змістом є вимогою про стягнення з відповідача фактично отриманих ним коштів та нарахованих на ці кошти згідно кредитного договору відсотків, по яких вже сплили строки їх добровільного повернення та сплати. Крім того, додав, що підписаний відповідачем Паспорт споживчого кредиту містить в собі умови для власників кредитних карт типів «Універсальна» та «Універсальна Голд», натомість, відповідач отримав у позивача кредитну карту другого типу, тобто, «Універсальна Голд».
Обґрунтовуючи свою правову позицію, позивач, крім розрахунку заборгованості, посилався на копії анкети-заяви відповідача (а.с.12-13), Паспорту споживчого кредиту (а.с. 14-15), Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» (надалі - Витяг) (а.с. 16), а також на витяг з Умов та правил надання банківських послуг (надалі-Умови) (а.с.17-33).
Оскільки надані позивачем Витяг та Умови не підписані відповідачем, з урахуванням висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19), суд не вважає їх складовою Договору, а тому, дійшов переконання, що посилання відповідача на Витяг та Умови, як на обґрунтування своїх вимог, є безпідставним.
Разом з тим, суд зважає на той факт, що власноручно підписаний відповідачем Паспорт споживчого кредиту містить обов`язок повернення кредиту, сплату відсотків щомісячними платежами до 25 числа кожного місяця упродовж строку кредитування, та штрафу за несвоєчасне погашення заборгованості. Тобто, сторони погодили порядок, строки виконання зобов`язання та неустойку за порушення його виконання.
Також суд звертає увагу на те, що твердження представника позивача про отримання відповідачем у позивача кредитної карти типу «Голд» узгоджуються зі змістом дослідженої судом довідки позивача від 08 жовтня 2021 року (а.с. 211).
Зі змісту наданої позивачем до дослідженої судом довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (а.с. 210), вбачається, що відповідачу було встановлено наступні кредитні ліміти: з 22 червня 2018 року - 0.00 гривень, з 25 червня 2018 року - 5000 гривень та з 16 травня 2019 року - 0 гривень.
Крім цього, ухвалюючи рішення, суд зважає на висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), відповідно до яких, серед іншого, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 статті 81 ЦПК визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі викладеного й враховуючи те, що відповідачем суду не було надано доказів на спростування тверджень позивача про наявність та розмір зазначеної останнім заборгованості за кредитним договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та їх слід задовольнити.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2102 гривні, в порядку статті 141 ЦПК України вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтею 1054 ЦК України, статтями 3, 10, 141, 206, 263, 265, 273 та 294 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк „ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 22 червня 2018 року в сумі 18506 гривень 45 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк „ПриватБанк" витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 гривні.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Про перегляд заочного рішення відповідачем до Народицького районного суду Житомирської області може бути подана заява протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», місцезнаходження: м.Київ, вул.Грушевського, 1-Д, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Повне рішення суду складено 08 листопада 2021 року.
Суддя: Олександр ДІБРОВА
