ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/837/21 Справа № 212/4598/20 Головуючий у першій інстанції: Власенко М. Д. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2021 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А,
при секретарі Догоновій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 серпня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька внаслідок професійного захворювання, -
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що він є сином ОСОБА_2 , який працював на підприємстві відповідача протягом тривалого часу. Відповідно до Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 20 липня 2011 року причиною виникнення професійного захворювання у батька позивача було визнано його роботу на підприємстві відповідача протягом 12 років в умовах шкідливих факторів. ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача помер. Лікарським свідоцтвом про смерть №155 від 06.08.2018 встановлено причинний зв`язок смерті ОСОБА_2 з професійним захворюванням, на яке він захворів під час роботи на підприємстві відповідача. Вказує, що моральна шкода полягає в тому, що у зв`язку із смертю батька змінилось його життя. До загибелі батька, вони разом з мамою були дружньою родиною, підтримували один одного, для батька його сім`я була, як і він для них - сенсом всього життя, надією, радістю. Задля них батько важко працював, щоб забезпечити їм повноцінне життя. Смерть батька завдала психологічну травму всій їхній сім`ї та змусила позивача докладати додаткових зусиль на організацію її життя. Смерть батька до сьогоднішнього дня завдає нескінченних моральних страждань та переживань. Позивач не може усвідомити, що вже ніколи в своєму житті не побачить свого рідного батька, не почує його голос, не зможе з ним поспілкуватися, не відчує його тепла та підтримки. Тому, позивач просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 350000,00 грн. без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових стягнень і платежів.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 серпня 2020 року частково задоволено позовні вимоги, вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 160000,00 грн. без урахування податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових стягнень і платежів; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судові витрати в розмірі 1600,00 грн.; у задоволені решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про зміну оскаржуваного рішення шляхом зменшення розміру стягнутої моральної шкоди, з урахуванням принципів розумності та справедливості, до 80000,00 грн.
Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни оскаржуваного рішення в частині стягнутої суми, виходячи з наступного.
Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 у батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народився син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.19).
Актом розслідування хронічного професійного захворювання від 20.07.2011 встановлено, що ОСОБА_2 працював на підприємстві відповідача на посаді слюсаря з ремонту устаткування дільниці та з ремонту обладнання фабрики огрудкування дільниці приготування шахти цеха з ремонту технологічного обладнання ВАТ «Центральний ГЗК», отримав професійне захворювання, а саме хронічне обструктивне захворювання легень третьої стадії (пиловий бронхіт третьої стадії, емфізема легень третьої стадії), група D, загострення середнього ступеня важкості, ЛН третього ступеня. Відповідно до п.п. 16 вказаного акту, професійне захворювання виникло у ОСОБА_2 , зокрема через роботу на підприємстві відповідача у період з червня 2001 року по лютий 2009 року підпадаючи під дію шкідливих факторів, які перевищують ГДК, а саме: пол. З вмістом вільного діоксину кремнію; 5,2-12,8 мг/м3 при ГДК 4,0 мг/м3; пил з вмістом вільного діоксину кремнію: 5,2 мг/м3 при ГДК 1,0 мг/м3 (а.с.13-18).
Відповідно до Лікарського свідоцтвом про смерть №155 від 06.08.2018 встановлено причинний зв`язок смерті ОСОБА_2 з професійним захворюванням (а.с.21-22).
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім`єю.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку з між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до положень статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Право на звернення до суду про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи виникає у зв`язку з настанням певних подій: каліцтво, ушкодження здоров`я або смерть фізичної особи.
Отже, право члена сім`ї померлого на відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі смертю особи, спричиненого професійним захворюванням, виникає з настанням юридичного факту смерті та за наявності професійного захворювання і причинного зв`язку між смертю і професійним захворюванням, а тому правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди члена сім`ї померлого, виникають лише після смерті померлого та регулюються законодавством, яке діє на цей момент.
Розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.
Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 (справа про страхові виплати) визначено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст. 1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши причинний зв`язок смерті ОСОБА_2 з професійним захворюванням, на яке він захворів під час роботи на підприємстві відповідача, внаслідок чого у віці 58 років він помер; приймаючи до уваги, що позивач втратив свого батька; враховуючи характер душевних страждань, у зв`язку із втратою рідної людини, годувальника сім`ї, - колегія суддів, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, приходить до висновку про наявність підстав та правомірність часткового задоволення позовних вимог, стягнення з відповідача на користь позивача по 160000,00 грн. моральної шкоди.
Посилання представника відповідача ПРАТ «ПІВНГЗК» на практику розгляду аналогічних справ про стягнення моральної шкоди, завданої смертю батька внаслідок професійного захворювання, в частині розміру моральної шкоди, - не спростовують правильність наведених вище висновків суду, оскільки визначення розміру моральної шкоди є індивідуальним у кожній справі, з урахуванням всіх встановлених обставин справи.
При розгляді даної справи місцевим судом враховано, зокрема, ступінь вини роботодавця та постраждалого у настанні смерті останнього.
Доводи апеляційної скарги відповідача, про те, що судом першої інстанції не було враховано при винесенні судового рішення положення Закону України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон № 466), яким внесено зміни до п.п.164.2.14 а статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум відшкодування моральної шкоди (норма набрала чинності з 23.05.2020 року), колегія суддів не бере до уваги, з огляду на наступне.
Чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.
Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку мова йде про суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок смерті батька, а отже заподіяння шкоди життю та здоров`ю найвищого ступеня, отже вищевказані зміни не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок смерті його батька, внаслідок професійного захворювання.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, колегія приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» - залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 серпня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий
Судді
