Справа № 212/4598/20
2/212/2617/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 серпня 2020 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Власенко М.Д. з участю секретаря судового засідання Борух Ю.К., розглянувши у відсутності сторін в порядку спрощеного позовного провадження без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди завданої смертю батька внаслідок професійного захворювання, -
встановив:
30 червня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» моральної шкоди завданої смертю батька внаслідок професійного захворювання у розмірі 350 000 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є сином ОСОБА_2 , який працював на підприємстві відповідача протягом тривалого часу. Відповідно до Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 20 липня 2011 року причиною виникнення професійного захворювання у батька позивача було визнано його роботу на підприємстві відповідача протягом 12 років в умовах шкідливих факторів. ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача помер. Лікарським свідоцтвом про смерть №155 від 06.08.2018 року встановлено причинний зв`язок смерті ОСОБА_2 з професійним захворюванням, на яке він захворів під час роботи на підприємстві Відповідача. Вказує, що моральна шкода полягає в тому, що у зв`язку із смертю батька змінилось його життя. До загибелі батька, вони разом з мамою були дружньою родиною, підтримували один одного, для батька його сім`я була, як і він для них - сенсом всього життя, надією, радістю. Задля них батько важко працював, щоб забезпечити їм повноцінне життя. Смерть батька завдала психологічну травму всій їхній сім`ї та змусила позивача докладати додаткових зусиль на організацію її життя. Смерть батька до сьогоднішнього дня завдає нескінченних моральних страждань та переживань. Позивач не може усвідомити, що вже ніколи в своєму житті не побаче свого рідного батька, не почує його голос, не зможе з ним поспілкуватися, не відчує його тепла та підтримки.
02 липня 2020 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження та призначення розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі доказами.
23 липня 2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, вказав, що позивач також звернувся з аналогічним позовом до ТОВ «Кривбасремонт» та ПРАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», справи № 212/4591/20 та 212/3833/20, що має бути враховано судом при винесенні рішення. Крім того, ОСОБА_2 працював на ПРАТ «ЦГЗК» в шкідливих умовах праці, вільно та особисто погоджуючись на створені умови праці. Специфіка гірничо-добувної галузі полягає в тому, що відповідно до затверджених регламентів та проектів застосовуються такі технологічні процеси, які, на жаль, не можуть бути абсолютно безпечними та нешкідливими. ПРАТ «ЦГЗК» ніколи не залишався осторонь від сімей своїх працівників, що отримали професійне захворювання на підприємстві. Це виражається, насамперед, у підтримці сімей трудовим колективом, у виплаті всіх передбачених колективним договором витрат, у тому числі надання матеріальної допомоги, однак позивач не звертався до відповідача, що свідчить про його суто матеріальний інтерес в цій справі.
Згідно п. 16 Акту розслідування хронічного професійного захворювання підставою для встановлення професійного захворювання послужила робота Позивача протягом 12 років в шкідливих умовах праці не тільки у Відповідача, а й на інших підприємствах. При цьому, страховим експертом зазначений акт не підписано та складено окрему думку через те, що комісією по розслідуванню професійного захворювання не визначений персональний склад посадових осіб, котрі порушили законодавство з охорони праці, гігієнічні регламенти і нормативи, як це вимагається п.19 Акту розслідування професійного захворювання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1112 від 25,08.2004р. Відповідно до п. 16 Акту, професійне захворювання виникло внаслідок роботи ОСОБА_2 в шкідливих умовах праці, крім роботи у відповідача, слюсарем черговим та з ремонту устаткування ТОВ «Кривбасремонт» та ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат». Отже, заподіювачами шкоди здоров`ю батьку позивача є і ТОВ «Кривбасремонт», і ПРАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», що має бути враховано судом при винесенні рішення. Із доданих до позову численних виписних епікризів із медичної карти батька позивача встановлено, що ОСОБА_2 хворів на хронічний бронхіт, який став передумовою для розвитку в нього професійного захворювання з 2001р. Оскільки Бронхіт хронічний - це дифузне прогресуюче запалення слизової оболонки бронхів і глибших шарів бронхіальної стінки, пов`язане з тривалим подразненням їх різними шкідливими факторами ( вдихання пилу, диму, невеликих концентрацій подразнюючих парів і газів тощо), ПРАТ «ЦГЗК» не є заподіювачем шкоди здоров`ю батька позивача, оскільки ними є інші підприємства із шкідливими виробничими факторами, на яких він працював до початку розвитку захворювання , тобто до 2001р. Позивачем не наведено жодних мотивів, що свідчили би про обґрунтованість заявленої суми відшкодування - в розмірі - 350 000,00 грн., жодних медичних документів про розлади здоров`я, пов`язаних з його психологічним станом через смерть батька не надано. Вважають справедливим розміром відшкодування моральної шкоди, що може бути стягнутий в таких справах не має перевищувати 120 000 грн.
Позивач необгрунтовано просить в позові стягнути з ПрАТ «ЦГЗК» 350 000,00 грн. без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових стягнень платежів. Чинним податковим законодавством передбачено, що у разі, якщо сума моральної шкоди, визначена рішенням суду, перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, на сьогодні це 18 892 грн., сума такого перевищення включається до оподатковуваного доходу платника податку, та відповідно, у разі задоволення позову, ПрАТ "Центральний гірничо - збагачувальний комбінат" зобов`язаний утримати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу та за рахунок позивача, про що судом повинно бути зазначено в рішенні.
Суд, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, вважає можливим ухвалити рішення у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач по справі ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 записані: батько ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_3 (а.с.9).
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.19).
ОСОБА_2 працював на підприємстві відповідача на посаді слюсаря з ремонту устаткування дільниці та з ремонту обладнання фабрики огрудкування дільниці приготування шахти цеха з ремонту технологічного обладнання ВАТ «Центральний ГЗК», отримав професійне захворювання, а саме хронічне обструктивне захворювання легень третьої стадії (пиловий бронхіт третьої стадії, емфізема легень третьої стадії), група D, загострення середнього ступеня важкості, ЛН третього ступеня, що встановлено Актом розслідування хронічного професійного захворювання від 20.07.2011 року (а.с.13-18). Відповідно до п.п. 16 вказаного акту, професійне захворювання виникло у ОСОБА_2 , зокрема через роботу на підприємстві відповідача у період з червня 2001 року по лютий 2009 року підпадаючи під дію шкідливих факторів, які перевищують ГДК, а саме: пол. З вмістом вільного діоксину кремнію; 5,2-12,8 мг/м3 при ГДК 4,0 мг/м3; пил з вмістом вільного діоксину кремнію: 5,2 мг/м3 при ГДК 1,0 мг/м3.
Відповідно до Лікарського свідоцтвом про смерть №155 від 06.08.2018 року встановлено причинний зв`язок смерті ОСОБА_2 з професійним захворюванням (а.с.21-22).
Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Згідно ст.ст.15, 16 ЦК кожна особа має право на захист свого порушеного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду по захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці гарантовано ч.4 ст. 43 Конституції України.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 17 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Статтею 153 КЗпП України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Судом встановлено, що смерть батька позивача настала внаслідок професійного захворювання, отриманого під час праці на підприємстві відповідача.
Відповідно до положень ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.
Згідно ч.2 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
Отже, з аналізу вищевказаних норм слідує, що право на відшкодування моральної шкоди позивачу як члену сім`ї потерпілого виникає у разі, якщо встановлено причинний зв`язок між смертю фізичної особи та ушкодженням здоров`я на виробництві.
Таким чином, роботодавець не створив безпечні умови праці на підприємстві, де працював померлий, тим самим порушивши ст. 152 КЗпП України, ст. 17 Закону України «Про охорону праці», які встановлюють цей обов`язок, а також виходячи з доведеності факту отримання моральної шкоди позивачем внаслідок смерті близької людини - батька, який не спростовано відповідачем, суд вважає, що відповідач є особою, яка несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди позивачеві як сину померлого, у зв`язку чим наявні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Твердження представника відповідача щодо роботи померлого також і на інших підприємствах в умовах впливу шкідливих факторів, а також звернення позивача з позовами до цих підприємств з аналогічними позовами не є підставою для відмови у задоволенні позову, але враховуються судом при визначенні розміру завданої моральної шкоди.
Щодо необхідності сплати відповідачем як податковим агентом відповідного податку, залежно від розміру нарахованого позивачу доходу у випадку відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що вказане питання має вирішуватись безпосередньо під час виконання судового рішення відповідно до вимог закону і не може впливати на дискрецію суду у визначені розміру завданої моральної шкоди.
Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що внаслідок смерті батька позивачу спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних та психічних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку зі смертю близької людини, що призводить до порушення його звичайного способу життя.
Аналізуючи зібрані в справі докази, в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди завданої смертю батька внаслідок професійного захворювання, підлягають частковому задоволенню. Беручи до уваги конкретні обставини по справі, а саме обставини виникнення професійного захворювання та смерті батька позивача, період його роботи на підприємстві відповідача, характер і тривалість моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, який назавжди втратив турботу та підтримку близької людини - рідного батька, наслідки, що наступили та їх невідворотність, вважає, що справедливою компенсацією перенесених позивачем моральних страждань, пов`язаних із втратою близької людини та зміною звичного ритму життя, буде стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 160 000 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди саме в розмір 350 000 грн., то суд приходить висновку, що така сума належним чином не вмотивована, є значно завищеною і не відповідає тяжкості та характеру завданої позивачеві моральної шкоди.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Розподіляючи судові витрати між сторонами, суд, виходячи з положень ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору у сумі 1600 грн., пропорційно до задоволеної суми позовних вимог.
На підставі ст. ст. 23, 1167,1168 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 23, 76-83, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 271, 273, 275 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди завданої смертю батька внаслідок професійного захворювання - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 160 000 (сто шістдесят тисяч) гривень без урахування податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових стягнень і платежів.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судові витрати в розмірі 1600 грн.
У задоволені решти позовних вимог відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п.3 Розділу XII Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), срок на апеляційне оскарження може бути поновлений судом за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), якщо причини їх пропуску визнає поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничозбагачувальний комбінат" (50066 Дніпропетровська область м. Кривий Ріг Покровський район, код ЄДРПОУ 00190977 )
Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення, складено та підписано без проголошення 05.08.2020 року.
Суддя: М.Д. Власенко
