ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
07 червня 2018 року
Київ
справа №2а-1818/11/2218
адміністративне провадження №К/9901/23239/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Гімона М.М.,
суддів: Бучик А.Ю., Мороз Л.Л.,
розглянув у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 березня 2017 року у справі № 2а-1818/11/2218 (провадження № К/9991/64509/12(К/9991/75757/12) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області про перерахунок пенсії,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2010 року ОСОБА_1 (надалі також - заявник, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (надалі - відповідач, Управління), третя особа Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області про перерахунок пенсії з 1 грудня 2009 року по 1 листопада 2010 року, з урахуванням нового посадового окладу згідно з Наказом Голови Служби безпеки України від 22 січня 2008 року № 30/дск, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2008 року № 70/14761, виданого на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - Постанова № 1294) відповідно до якого, розмір його посадового окладу, як заступника начальника Управління СБУ в Хмельницькій області - начальника відділу боротьби з корупцією та організованою злочинністю, встановлювався на рівні найвищої посади та складав 1910 грн.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 лютого 2011 року позов задоволено частково.
Визнано незаконною відмову Управління здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 у зв'язку із зміною розміру посадового окладу відповідної категорії військовослужбовців.
Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 1 грудня 2009 року по 1 листопада 2010 року з урахуванням посадового окладу, який складає 1910 грн.
Зобов`язано Управління провести перерахунок належної позивачу пенсії з 1 серпня 2009 року по 1 грудня 2009 року з урахуванням останнього грошового забезпечення.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року рішення суду першої інстанції змінено. Абзац третій резолютивної частини постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 лютого 2011 року викладено в наступній редакції: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 19 квітня 2010 року по 1 листопада 2010 року з урахуванням посадового окладу в розмірі 1910, 00 грн.». Абзац четвертий резолютивної частини постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 лютого 2011 року вилучити.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 березня 2017 року (провадження № К/9991/64509/12(К/9991/75757/12) постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року та постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 лютого 2011 року, змінену рішенням суду апеляційної інстанції, залишено без змін.
ОСОБА_1 подав до Верховного Суду України заяву про перегляд вищезазначеної ухвали суду касаційної інстанції, керуючись пунктом 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України; в редакції до 15 грудня 2017 року, що діяла на момент подання заяви). Вказав, що висновок суду касаційній інстанції в рішенні, про перегляд якого подано ним заяву, суперечить висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду України від 1 жовтня 2013 року у справі № 21-4338а13, від 19 березня 2013 року у справі № 21-53а13, від 23 квітня 2012 року у справі № 21-239а11.
На підтвердження даної обставини заявник надав копії постанов Верховного Суду України від 1 жовтня 2013 року у справі № 21-338а13, від 16 березня 2016 року у справі № 554/19053/14-а.
У заяві позивач просив скасувати рішення суду касаційної інстанції та направити справу до цього суду для нового розгляду.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 з огляду на наступне.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 на підставі підпункту "а" пункту 61 та підпункту "б" пункту 63 (за станом здоров'я - непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний в воєнний час) наказу Голови Служби безпеки України № 820-ос від 18 червня 2009 року звільнено з військової служби з посади начальника відділу боротьби з корупцією та організованою злочинністю Управління СБУ в Хмельницькій області.
Згідно з пунктом "б" Закону України від 23 жовтня 2009 року № 1692-VІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення організаційно-правових основ запобігання, протидії, припинення корупції і організованої злочинності та виконання комітетами Верховної Ради України контрольних функцій" пункт 5 статті 10 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" викладений у наступній редакції: "начальники спеціальних підрозділів по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі призначаються на посади і звільняються з посад наказом Голови Служби безпеки України за поданням Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією і за посадою є заступниками начальників управлінь Служби безпеки України у відповідних регіонах".
Абзацами першим та четвертим підпункту 1 пункту 5 Постанови КМУ № 1294 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надано право установлювати посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 3-7 відсотків нижче від визначеного схемою розміру посадового окладу відповідного керівника.
На виконання вказаної постанови Головою Служби безпеки України 22 січня 2008 року видано наказ № 30/дск, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2008 року № 70/14761 (надалі - Наказ № 30). Відповідно до зазначеного наказу розмір посадового окладу заступника начальника Управління - начальника відділу боротьби з корупцією та організованою злочинністю встановлено на рівні найвищої посади у розмірі 1910 грн.
У березні 2010 року заявник звернувся до Управління із заявою про перерахунок пенсії на підставі Наказу № 30.
6 квітня 2010 року Управління листом відмовило ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку, оскільки Кабінетом Міністрів України рішень про зміну розмірів посадових окладів військовослужбовців не приймалось, а вищезазначений наказ не є підставою для такого перерахунку.
Не погодившись із відмовою Управління, заявник звернувся до суду.
У рішенні, про перегляд якого подана заява, суд касаційної інстанції, залишаючи рішення суду апеляційної інстанції без змін, вказав про наявність у заявника права на перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії відповідно до Наказу № 30. Однак, також зазначив про необхідність застосування статті 99 КАС України, а тому права позивача, враховуючи дату звернення до суду із позовом, підлягають захисту з 19 квітня 2010 року.
У своїй заяві позивач вказує, що рішення суду касаційної інстанції не відповідає висновкам Верховного Суду України щодо застосування у подібних правовідносинах статей 51, 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Закон № 2262-XII), тобто права на перерахунок пенсії без обмеження певним строком.
Отже, із заяви вбачається, що ОСОБА_1 вказує на невідповідність рішення суду касаційної інстанцій висновкам Верховного Суду України не в частині наявності права на відповідний перерахунок, а лише в частині застосування строку звернення до суду до даних виплат.
Статтею 235 КАС України встановлено, що Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана з підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Отже, для перегляду судового рішення за вищезазначеною підставою необхідно, щоб у рішеннях, на які посилається заявник, суд/суди застосували одну і ту ж норму матеріального права у подібних правовідносинах.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмету правового регулювання, умов застосування правових норм та однакового матеріально-правового регулювання спірних відносин. Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Однак, надаючи оцінку відповідності ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 березня 2017 року провадження № К/9991/64509/12(К/991/75757/12) висновкам Верховного Суду України, що вказані заявником, колегія суддів приходить до висновку про відсутність подібності правовідносин.
Так, у постанові Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 554/19053/14 правовідносини виникли стосовно здійснення перерахунку пенсійних виплат відповідно до наказу Міністрерства оборони України від 27 листопада 2013 року № 814 «Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних сил України».
У постановах Верховного Суду України від 1 жовтня 2013 року у справі № 21-338а13, від 23 квітня 2012 року у справі № 21-239а11, від 19 березня 2013 року у справі 21-53а13, що також зазначені ОСОБА_1 для порівняння, правовідносини виникли стосовно призначення і здійснення перерахунку пенсії відповідно до Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи, що правовідносини у рішенні суду касаційної інстанції, про перегляд якого подана заява та у постановах Верховного Суду України, що зазначені заявником не є подібними, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для встановлення невідповідності .
Частиною першою статті 244 КАС України встановлено, що Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися або норма права у рішенні, про перегляд якого подана заява, застосована правильно.
Враховуючи, що обставини, зазначені заявником у заяві, не підтвердились, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1
Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року), суд
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді М.М. Гімон
А.Ю. Бучик
Л.Л. Мороз
