ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/3649/23 Справа № 174/760/21 Суддя у 1-й інстанції - Борцова А. А. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 року м. Дніпро
Дніпроський апеляційний суд у складі:
головуючого судді: Халаджи О.В.
суддів: Канурної О.Д., Космачевської Т.В.,
секретар Сахаров Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 16 січня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимущеного прогулу, стягнення моральної шкоди (суддя першої інстанції Борцова А.А., повний текст рішення складено 23 січня 2023 року),
В С Т А Н О В И В:
1 листопада 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Вільногірського міського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимущеного прогулу,стягнення моральної шкоди, в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ від 21.10.2021 № 647/ОС «Про припинення трудового договору (контракту)», поновити його на посаді машиніста електровоза дільниці експлуатації локомотивів оборотного депо П`ятихатки структурного підрозділу «Дніпровське локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця», стягнути з відповідача за його користь середній заробіток з дати звільнення 22.10.2021 по день винесення судом рішення, заподіяну йому моральну шкоду в розмірі 100 000 грн. та понесені судові витрати.
Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 16 січня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимущеного прогулу,стягнення моральної шкоди задоволено частково.
Визнати незаконним та скасувати Наказ начальника структурного підрозділу «Дніпровське локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Яшного М.С. № 647/ОС від 21.10.2021 року «Про припинення трудового договору (контракту)».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді машиніста електровоза дільниці експлуатації локомотивів оборотного депо П`ятихатки структурного підрозділу «Дніпровське локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» з 23.10.2021 року.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 (середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.10.2021 року по день винесення рішення (16.01.2023 року) в розмірі 199451,40 грн. без урахування податків та обов`язкових зборів.
Стягнуто з Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 компенсацію за завдану моральну шкоду в розмірі 5000 (п`ять тисяч ) гривень.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 1000,00 грн. судових витрат у виді сплаченого судового збору.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь держави судовий збір у розмірі 4141,71 грн. чотири тисячі сто сорок одна гривня 71 копійка).
В задоволенні решти вимог відмовлено.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.
Допущено негайневиконання рішеннясуду вчастині стягненняз Акціонерноготовариства «Українськазалізниця» накористь ОСОБА_1 середнього заробіткузаодинмісяць в розмірі 14033 грн. 32 коп. без урахування податків та обов`язкових зборів.
Із вказаним рішенням суду не погодився предстанивник АТ «Українська залізниця» Деянков С.А., та подав апеляційну скаргу, вважає, що воно ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що факт оскарження одного з наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, не може свідчити про відсутність в діях (бездіяльності) працівника ознак систиматичності, зокрема, до моменту набрання законної сили рішенням суду, про скасуваняґ такого наказу.
Також наголошує на тому, що суд першої інстанції дійшов до неправильного висновку, що через оскарження, наказ від 20.08.2021 року № Н-23/ст не може бути прийнфти на підтвердження систематичності порушення позивачем трудової дисципліни.
Вказує, що судом першої інстанції не враховано наявність складових для дисциплінарного проступку, які підтверджуються в матеріалах справи.
ОСОБА_2 просив рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 16 січня 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Від представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, вважажє, що відсутні підстави для прийняття апеляційної скарги від особи яка діє в інтересах Довірителя регіональної філії «Придніпровськазалізниця» АТ «Українська залізниця».
Щодо апеляційнї скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що притягнення позивача ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з роботи на підставі п.3 ст.40 КЗпП України здійснено відповідачем без достатніх на те підстав.
Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не відповідають обставинам справи.
ОСОБА_3 просив рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 16 січня 2023 року залишити без змін.
У судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 та його представник у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували та просили залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першоїінстанції встановлено,що ОСОБА_1 з 23.06.1993року перебуваву трудовихвідносинах звідповідачем,був прийнятийна посадупомічника машиністатепловоза воборотне депоВерхівцеве,в подальшомупроходив професійненавчання, переводився на іншу роботу у тому ж структурному підрозділі, займав посади помічника машиніста тепловоза, помічника машиніста та машиніста електровоза, машиніста-інструктора локомотивних бригад, слюсаря з ремонту рухомого складу, а з 05.05.2018, на підставі наказу № Н-266/ос від 05.05.2018, переведений на посаду машиніста електровоза дільниці експлуатації локомотивів оборотного депо П`ятихатки та з 22.10.2021 звільнений із займаної посади на підставі п.3 ст.40 КЗпП України (а.с.9-21,129 т.1)
Відповідно до копії наказу № 576 від 27.07.2018 заступника начальника депо ОСОБА_4 , прийнято рішення, у випадку необхідності, залучати машиніста електровоза оборотного депо П`ятихатки, ОСОБА_1 , до роботи машиністом тепловоза оборотного депо П`ятихатки з 30.07.2018 (а.с.123 т.1)
Локальними нормативними документами, які регламентують роботу працівників локомотивних бригад, якими є, зокрема машиністи тепловозів, є Інструкція локомотивній бригаді, затверджена наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України № 876-ЦЗ від 22.11.2004 (а.с.90-94 т.1), Порядок включення та випробування гальм під час виконання маневрової роботи у регіональній філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця», затверджений наказом регіональної філії «Придніпровська залізниця» № 278 від 27.08.2020 (а.с.95-98 т.1), Основні заходи планово-попереджувальної системи забезпечення безпеки руху при експлуатації тягового рухомого складу ПАТ «Укрзалізниця» (а.с.99-100 т.1), Інструкція по експлуатації гальм рухового складу на залізницях України, затверджена наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України № 264-Ц від 28.10.1997 (а.с101-102 т.1), Місцева інструкція № 75, затверджена начальником локомотивного господарства Придніпровської залізниці (а.с.103-106 т.1), Інструкція з технічного обслуговування електровозів і тепловозів в експлуатації (а.с.107-108 т.1)
Згідно копіїакту,наданого відповідачем,за результатамираптової перевіркиманеврового локомотиваЧМЕЗ-2771під керуваннямТЧМ ОСОБА_1 ,здійсненої в.о.ТЧЗЕ ОСОБА_5 ,ТЧМІ ОСОБА_6 ,ТЧМІ ОСОБА_7 28.08.2021з 21:00до23:00буливиявленінаступні порушення:в журналітехнічногостану локомотиваф.ТУ-152не вказанокількість іномери гальмовихбашмаків,чим порушенівимоги п.2.2.2Інструкції ЦТ-0056; в журналітехнічного станулокомотива ф.ТУ-152не вказаночас тапрізвище ДСПз кимпроведеноперевірку радіозв`язку,порушені вимогип.п.2.2наказувід 23.04.2019№ 289; відсутнє пломбуванняроз`єднувального кранаповітропроводу докрана№ 254ліворуч,кран перекритий(вжурналі ф.ТУ-152зауваженняпороботі кранавідсутні),порушенняп.2.3Місцевої інструкції№ 75; на тривалихзупинкахпідчас маневровоїроботимашиніст неставить ручкукрана№ 254востаннєгальмівне положеннята нефіксує допоміжнимпристроєм,порушення п.10.1.17Інструкції ЦТ-ЦВ-ЦЛ-0015; при прямуванніманевровим складомпо 23тупиковій коліїмашиніст працюючив однуособу втемний періоддоби виконувавкерування локомотивомсидячи,чим порушиввимоги п.6.3наказу від14.06.2017№397; при з`єднаннілокомотивом зпершим вагономвізуально непереконався вправильності зчепленняавтозчепів заположенням замківта з`єднаннягальмових рукавів,відкриття кінцевихкранів,чимпорушивп.5.2Інструкції ЦТ-ЦВ-ЦЛ-0015; при проведенніскороченого випробуваннягальм невитримуються нормичасу зарядкигальмівної магістралівагонів (норма-3хв.,пофакту-15с.)порушення д.2таб.21Місцевоїінструкції №75; після закінченнявиконанняскороченоговипробування автоматичнихгальм уманевровому составі,машиністнедоповів процечерговому постанції,порушення п.7наказу від27.08.2020№278; після проведення скороченого випробування гальм машиніст не зробив запис у журналі ф.ТУ-152 про виконання СПГ за встановленою формою, порушення п.2.3 наказу від 27.08.2020 № 278 (а.с.115 т.1)
Разом з тим, копія данного акту, надана відповідачем,не посвідченаналежним чином та не містить підписів осіб, які його склали, а відтак даний документ суд не приймає у якості допустимого доказу по справі на підтвердження факту порушення позивачем ОСОБА_1 вимог вищевказаних нормативних документів.
Також, згідно з копією протоколу оперативної наради № 103 ТД/БР від 08.09.2021, підписаного головним інженером Дніпровського локомотивного депо Всеволодським В.М., вирішено: за порушення трудової дисципліни машиністом електровозу ОСОБА_1 притягнути останнього до дисциплінарної відповідальності. Питання ступені притягнення до відповідальності залишено за начальником Дніпровського локомотивного депо. (а.с.117-119 т.1).
Факт звільненняпозивача ОСОБА_1 з роботипідтверджується копієюнаказу (розпорядження)№ 647/ОСвід 21.10.2021,згідно зяким ОСОБА_1 з 22.10.2021звільнений зпосади машиністаелектровоза зап.3ст.40КЗпП Україниза систематичненевиконання трудовихобов`язків безповажних причин.Підставами прийняттяданого рішеннязазначено:наказ №23/СТвід 20.08.2021про оголошеннядогани запорушення трудовоїдисципліни,акт перевіркикерівниками Дніпровськоголокомотивного деповід 05.08.2021,протокол №113/ІТоперативної нарадипри заступникуначальника Дніпровськоголокомотивного депо,акт перевіркикерівниками Дніпровськоголокомотивного деповід 28.08.2021,наказ №495від 07.09.2021пропроведенняоперативної нарадищодорозглядувипадків порушення,протокол№103-ТД/БРоперативної нарадипро розглядвипадківпорушеннядисципліни машиністом ОСОБА_1 (а.с.33 т.1)
Факт притягнення позивача ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності 20.08.2021 підтверджується копією наказуначальника Дніпровськоголокомотивного депо ЯшногоМ.С. «Пропритягнення додисциплінарної відповідальності»,згідно з яким, за результатамираптової перевіркистану організаціїробіт зпитань безпекируху,виконання посадовихобов`язків локомотивнихбригад підчас виконанняманеврових пересуваньпо ст. П`ятихаткив добу05.08.2021,за неналежневиконання посадовихобов`язків, згідно зі ст.147 КЗпП України, машиністу тепловоза ОСОБА_1 оголошено догану. (а.с.109-110 т.1).
Ухвалюючи рішенняпро частковезадоволення позовнихвимог,суд першоїінстанції дійшоввисновку,що притягненняпозивача ОСОБА_1 до дисциплінарноївідповідальності увиді звільненняз роботина підставіп.3ст.40КЗпП Україниздійснено відповідачембез достатніхна тепідстав,без попередньоїзгоди профспілковогооргану,членом якогоє позивач,достатніх тадопустимих доказівна підтвердженнявинної поведінки позивача ОСОБА_1 відповідачем ненадано,правомірність застосуваннядо ньогодисциплінарного стягненняу видізвільнення зроботи позарозумним сумнівомнедоведена,а відтаквимоги позивачав частинівизнання незаконнимита скасуваннянаказу (розпорядження) начальника структурногопідрозділу «Дніпровськелокомотивне депо»регіональної філії«Придніпровська залізниця»Акціонерного товариства«Українська залізниця»Яшного М.С.№ 647/ОСвід 21.10.2021«Про припиненнятрудового договору(контракту)»підлягають задоволенню,оспорюваний наказскасуванню,а позивач поновленнюна посаді машиніста електровоза дільниці експлуатації локомотивів оборотного депо П`ятихатки структурного підрозділу «Дніпровське локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».
Апеляційний суд погоджується з даним висновком суду першої інстанції.
Так, право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбачених трудовим законодавством (статті 2, 36, 40, 41 КЗпП України).
Аналіз вказаних норм трудового права дає підстави для висновку, що у справах, в яких оспорюється незаконне звільнення, саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.
До таких правових висновків дійшов ВС у постанові від 29.01.2020 у справі № 759/1122/19 та постанові від 22.08.2019 справі№ 309/3460/16-ц. Відповідно до вимог трудового законодавства, порушення трудової дисципліни визначається як невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків. Наявність вини є обов`язковою умовою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.
Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Порядок та строки застосування дисциплінарних стягнень визначено статтями 148, 149 КЗпП України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 148 КЗпП України,дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Згідно зіст.149 КЗпП України,до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляєтьсяпрацівникові під розписку.
Підставою застосування дисциплінарного стягнення є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права:КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.
Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов`язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов`язків без поважних причин. Тобто наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника.
Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
До таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17.01.2019 у справі № 343/6/18.
Аналогічні роз`яснення містяться у постанові Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів».
Таким чином, для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21.11.2018 у справі № 401/3301/17.
При цьому, наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен міститичітке формулюваннясуті таобставин допущеногопрацівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчиненняі часвиявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.
Ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними і поведінкою правопорушника.
До таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 04.04.2018 у справі № 821/935/16.
Відповідно до п.3 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.
Згідно роз`яснень, викладених у п.п.22, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40і п.1 ст.41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.ст. 147-1,148,149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від03 листопада 2022 року у справі № 537/3647/20 (провадження № 61-3526св22) зазначено, що «у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від27 липня 2022 року у справі № 754/695/20 (провадження № 61-16433св21) зазначено, що «у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на них трудовим договором, суди повинні з`ясувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 3 частини першоїстатті 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями147-1,148,149 КЗпП Україниправила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувалися при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; до працівника раніше протягом року вже застосовувалися заходи дисциплінарного або громадського стягнення; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.
Отже, працівник може бути звільнений за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП Українилише в разі порушення трудової дисципліни чи невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, які були допущені працівником після того, як до нього було застосовано дисциплінарне чи громадське стягнення (яке не скасоване та не втратило юридичної сили за давністю). При звільненні за пунктом 3 частини першоїстатті 40 КЗпП Українипотрібно встановити: чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок, чи застосовувалися інші заходи дисциплінарного або громадського стягнення та чи можна вважати вчинення дисциплінарного проступку систематичним невиконанням працівником обов`язків без поважних причин.
Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.
Під час розгляду справи роботодавець зобов`язаний довести факт вчинення працівником нового порушення трудових обов`язків, яким він обґрунтовував наказ (розпорядження) про звільнення.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року по справі № 9901/743/18 (провадження № 11-914заі19)».
Частиною першою статті 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оскільки відповідачем не доведено систематичне недоведено підстав порушення позивачем трудової дисципліни, суд першої інстанції зробив правильний висновок про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 за пунктом третім частини першої статті 40 КЗпП України.
Норми частини третьоїстатті 252 КЗпП України, частини третьоїстатті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»встановлюють додаткові гарантії для працівників, обраних до профспілкових органів, і застосовуються разом із загальними нормами.
Відповідно до частини сьомоїстатті 43 КЗпП Українирішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Частиною шостоюстатті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»визначено, що рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.
Також апеляційний суд вважає, що ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції надав правильну оцінку доказам, а саме звернув увагу, на те, що Первинна профспілкова організація Вільної профспілки залізничників України Криворізького локомотивного депо, членом якої був позивач , відмовила у наданні згоди про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення.
Відповідно до ч. 1 ст.235КЗпПУкраїни у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Аналіз зазначених правових норм у їх сукупності з положеннями ст.43КонституціїУкраїни дає підстави для висновку про те, що за змістом ч. 1 ст.235КЗпПУкраїни працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, якими з`ясовані обставини справи, доводи сторін перевірені, їм дана належна оцінка, а доводи скаржника зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та до переоцінки доказів, що не дає суду апеляційної інстанції підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 367,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без задоволення.
Рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 16 січня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: О.В. Халаджи
О.Д. Канурна
Т.В. Космачевська
Повний текст судового рішення складено 21 вересня 2023 року.
Головуючий-суддя О. В. Халаджи
