Єдиний державний реєстр судових рішень
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
20 червня 2024 року м. Дніпросправа № 160/4960/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року (суддя Ільков В.В.) у справі №160/4960/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и В :
ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду, в якому просила:
- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї та допомоги на дітей одиноким матерям;
- визнати протиправними та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо відмови у призначенні виплати соціальної допомоги як малозабезпеченій сім`ї та соціальної допомоги як одинокій матері, викладені у листах від 23.08.2023 року №С131/11 та від 14.09.2023 року №С 141/11;
- зобов`язати Управління соціального захисту населення Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області призначити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім`ї та соціальну допомогу як одинокій матері у розмірі визначеному законодавством з серпня 2023 року, з урахуванням невиплачених сум.
В обгрунтування заявлених вимог посилалась на те, що вона є одинокою матір`ю на утриманні якої перебуває троє неповнолітніх дітей. На своє звернення до відповідача, про призначення допомоги на дітей як одинокій матері, отримала відмову. Таку відмову позивачка вважала неправомірною, оскільки відповідачем не було враховано того, що на її утриманні перебуває дитина, яка за медичним висновком потребує постійного догляду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року позов задоволено частково, а саме:
визнано протиправними та скасовано рішення Управління соціального захисту населення Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні виплати соціальної допомоги як малозабезпеченій сім`ї та соціальної допомоги як одинокій матері, викладених у листах від 23.08.2023 року №С131/11 та від 14.09.2023 року №С141/11;
зобов`язати Управління соціального захисту населення Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.07.2023 року про призначення державної допомоги на дітей одиноким матерям, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції фактично виходив з того, що при прийнятті рішень про відмову в призначенні допомоги відповідачем не було враховано усіх обставин, що мають значення для прийняття таких рішень. З цього приводу суд першої інстанції вказав на те, що відповідачем не було враховано факт перебування на утриманні позивачки дитини, яка за медичним висновком потребує постійного догляду.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач, зокрема, посилається на положення постанови КМУ №1751, якою затверджено Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги сім`ям з дітьми» та якої визначено випадку при яких допомога не призначається. За позицією відповідача у спірних відносинах такий випадок присутній, оскільки позивачкою не було надано документів на підтвердження того, що у складі сім`ї є дитина, яка потребує постійного догляду.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 , 1984 року народження, перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, як одержувач допомоги малозабезпеченим сім`ям та допомоги на дітей одиноким матерям.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 27 вересня 2019 року, виданого Правобережним управлінням соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради, позивач має право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей.
Управлінням позивачеві було призначено виплату державної допомоги малозабезпеченим сім`ям та допомоги на дітей одиноким матерям, оскільки позивач є матір`ю: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з чим отримувала призначену допомогу на дітей як одинокій матері та державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім`ї.
Згідно виписного епікризу Дитячої міської клінічної лікарні №5 про стан здоров`я дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , він має діагноз - симптоматична епілепсія, вторинно-генералізовані напади, клінічна ремісія, синдром рухових розладів внаслідок перинатального враження ЦНС, та потребує постійного нагляду.
06.07.2023 року позивач звернулася до Урядової гарячої лінії Дніпропетровського регіонального контактного центру із заявою про призначення на наступний період допомоги на дітей одиноким матерям та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.
Однак, листами від 23.08.2023 року №С131/11 та від 14.09.2023 року №С141/11 Управління соціального захисту населення Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області було повідомило про відмову позивачеві в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї та допомоги на дітей одинокій матері.
Підставою для відмови у призначенні виплати є посилання Управління на п.10 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250 та п. 35-2 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, а саме: у складі малозабезпеченої сім`ї є непрацюючі працездатні особи, які не працювали, не навчались, не перебували на обліку в центрі зайнятості.
Крім того, у листі від 14.09.2023 року №С141/11 Управлінням зазначено, що ними було проведено перерахунок наданої допомоги за період з 01.07.2023 року по 31.07.2023 року, та позивач має повернути до державного бюджету суми надміру отриманих коштів, а саме по Державній соціальній допомозі малозабезпеченим сім`ям в сумі 6528,12 грн. та по державній допомозі на дітей одиноким матерям в сумі 1413,60 гривень.
У подальшому, відповідачем на адресу позивача були скореговані повідомлення про відшкодування коштів по переплаченим державним соціальним допомогам від 12.09.2023 року №123 та №124 про повернення зайво нарахованої допомоги.
Такі дії Управління соціального захисту населення Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, а також рішення, викладені у листах від 23.08.2023 року №С131/11 та від 14.09.2023 року №С 141/11 про відмову у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї та допомоги на дітей одинокій матері, позивачка вважала протиправними у зв`язку з чим звернулася з позовом до суду.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги сім`ям з дітьми затверджено постановою КМУ №1751 від 27.12.2001.
Згідно із п.35-2 Порядку №1751 допомога на дітей одиноким матерям не призначається, якщо:
1) у складі сім`ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених в абзацах дванадцятому - шістнадцятому цього пункту).
Допомога на дітей одиноким матерям у зазначеному випадку призначається, якщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи:
сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців;
доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю I групи, за особою з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку; надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства.
Отже, положеннями наведеної норми встановлено випадки, за наявності яких допомога на дітей матерям призначається. Такі випадки враховують стан здоров`я дитини.
У спірному випадку встановлено, що дитина позивачки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має діагноз - симптоматична епілепсія, вторинно-генералізовані напади, клінічна ремісія, синдром рухових розладів внаслідок перинатального враження ЦНС.
Вказані обставини не враховувалися відповідачем при вирішенні питання щодо призначення позивачці допомоги на дітей, що відповідачем, з огляду на доводи апеляційної скарги, не заперечується, як і не заперечується сам факт встановлення такого діагнозу дитині позивачки.
Таким чином, встановивши зазначені обставини справи, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для повторного розгляду заяви позивачки про призначення допомоги, враховуючи медичні документи щодо стану дитини позивачки.
З цих підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року у справі №160/4960/24 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному поряду у випадках та строки, передбачені ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 20.06.2024
Головуючий - суддяЯ.В. Семененко
суддяН.А. Бишевська
суддяІ.Ю. Добродняк
