Справа № 127/4709/19
Провадження № 2-а/127/60/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2019 року
м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Іщук Т.П.,
за участі секретаря судового засідання Коваленко Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП Гребніченка В.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГО №291095 від 28.12.2018 року. Позовні вимоги обґрунтував тим, що інспектор роти №1 батальйону УПП у Вінницькій області Гребніченко В.В. 28.12.2018 року виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, згідно якої позивач нібито здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 183 КУпАП. Позивач зазначив, що вказаного правопорушення він не вчиняв. Він стверджує, що здійснював дзвінок на службу «102» про крадіжку автомобіля, однак, не перериваючи цього дзвінка, зайшовши в квартиру та дізнавшись від сина, що автомобіль знаходиться на стоянці, повідомив, що автомобіль є. Разом з тим, інспектор протиправно не взяв до уваги пояснення позивача з цього приводу та притягнув його до адміністративної відповідальності.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.03.2019 року за цим позовом відкрите провадження, позивачу поновлені строки звернення до суду та витребувані з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (відділ служби «102») копію звукозапису прийому на спецлінію служби поліції «102» виклику поліції, здійсненого 28.12.2018 року о 02:19 год. громадянином ОСОБА_1 в зв'язку з крадіжкою автомобіля та з УПП у Вінницькій області ДПП матеріали розгляду скарги позивача.
Вказану ухвалу відповідач отримав, що підтверджується матеріалами справи, однак відзиву на позов не надав.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. При цьому вказував, що в разі можливості стягнути також і моральну шкоду, розмір якої визначить суд.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного.
Згідно з ст. 9, 77 КАС України розгляд справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін, вільності та свободи у поданні суду доказів в обґрунтування свої вимог та заперечень та доведенні перед судом в їх переконливості; однак, у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доведення правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіряючи оскаржувану позивачем постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, суд перевірив її на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом установлено, що 28.12.2018 року інспектор роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП Гребніченко В.В. виніс постанову серії ГО №291095 по справі про адміністративне правопорушення, якою притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП. Як вказано в постанові, 28.12.2018 року о 2.19 год по вул.Київській, 122 в м.Вінниці ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонував на спецлінію «102» та повідомив про викрадення автомобіля, хоча цього факту не було.
Судом досліджено аудіозапис телефонного дзвінка, наданого суду на виконання ухвали суду. З цього доказу слідує, що дійсно ОСОБА_1, будучи досить схвильованим, зателефонував на спецлінію «102» та повідомив про викрадення автомобіля по вул.Київській, 122. При цьому, під час розмови, встановлюючи індивідуальні ознаки автомобіля, ОСОБА_1 з'ясував у свого сина, що автомобіль знаходиться на стоянці, вибачився за дзвінок та повідомив, що автомобіль є. Дзвінок мав безперервний характер.
Ст.183 КУпАП передбачена відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб.
Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає у завідомо неправдивому виклику пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб. Тобто, дії правопорушника повинні бути спрямовані на зрив нормальної роботи цих служб. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.281 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як установлено судом, позивач, здійснюючи дзвінок, був переконаний в крадіжці автомобіля, що слідує з досліджених доказів. При цьому, суд звертає увагу на стурбованість позивача при дзвінку, що виразилося в його інтонації, та намагання працівника служби «102» заспокоїти особу. Натомість, з'ясувавши відсутність крадіжки, позивач вибачився за дзвінок та повідомив про наявність автомобіля.
Відповідальність за ст.183 КУпАП, як вказувалося вище, настає лише в разі завідомо неправдивого виклику. Натомість в діях позивача не вбачається умислу на вчинення такого правопорушення, тому суд приходить до висновку про відсутність складу вказаного адміністративного правопорушення в його діях.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
У силу ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
З матеріалів справи встановлено, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, проте в судове засідання не з'явився, не подав належних, допустимих і достовірних доказів, які б підтверджували правомірність оскаржуваної постанови та спростовували доводи позивача, відзиву не подав, що кваліфікується, як визнання ним позову.
У силу п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до переконання, що оскаржувана постанова винесена без достатніх правових підстав, необґрунтовано, а тому оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення серії ГО №291095 від 28.12.2018 року слід скасувати, а провадження в справі закрити.
Щодо посилання позивача в своїх поясненнях під час судового засідання на стягнення моральної шкоди, то суд звертає увагу, що відповідно до ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог. Як слідує з матеріалів справи суд прийняв позовну заяву позивача до розгляду та відкрив провадження лише в частині скасування постанови про адміністративне правопорушення та саме в цій частині досліджувалися докази по справі. При цьому суд зауважує, що скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження в справі є ефективним способом захисту прав позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.251, 252, 245, 256, 258, 268, 276, 277, 280, 283 КУпАП, ст. 2, 9, 72, 73, 77, 78, 90, 246, 255, 286 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГО №291095 від 28.12.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
Відповідач: Інспектор роти №1 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП Гребніченко В.В., м.Вінниця, вул.Ботанічна,24.
Суддя :
