ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 127/15798/19
Провадження № 11-1060апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу № 127/15798/19 за позовом ОСОБА_1 до голови об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стельмаха 47 Вінниця» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 14 червня 2019 року (суддя Король О. П.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року (у складі колегії суддів Мацького Є. М., Сушка О. О., Залімського І. Г.),
УСТАНОВИЛА:
Рух справи
1. У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності голови об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стельмаха 47 Вінниця» Гулюк Н. О. (далі - голова ОСББ) щодо ненадання обґрунтованої відповіді (відмови) на заяву щодо ремонту спільного майна будинку та зобов`язання відповідача вчинити дії щодо надання обґрунтованої відповіді на подану заяву відповідно до закону України.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачка звернулася до голови ОСББ із заявою щодо заміни труб декількох квартир будинку, які знаходяться в аварійному стані, однак відповідь на цю заяву відповідач не надав та відповідних заходів не вжив.
3. Вінницький міський суд Вінницької області ухвалою від 14 червня 2019 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року, відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі за вказаною позовною заявою на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки таку заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, та роз`яснив позивачці її право на звернення до суду із позовною заявою в порядку цивільного судочинства.
4. Не погодившись із такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при визначенні підсудності спору, просить скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 14 червня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року і передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
5. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 17 вересня 2019 року відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.
6. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 26 вересня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
7. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 15 жовтня 2019 року прийняла та призначила цю справу до розгляду в порядку письмового провадження.
8. Станом на 05 лютого 2020 року відзив на касаційну скаргу до Великої Палати Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини
9. Суди попередніх інстанцій установили, що 20 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до голови ОСББ із заявою про проведення ремонту комунікацій будинку, однак відповіді на цю заяву не отримала.
10. Вважаючи дії відповідача щодо ненадання відповіді на зазначене звернення протиправними, позивачка звернулася до суду із цим позовом.
Оцінка судів першої та апеляційної інстанцій
11. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з позицією якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що цей спір не є публічно-правовим та має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства.
12. Такий висновок судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано тим, що оскільки підставою цього позову є стверджувані ОСОБА_1 порушення головою ОСББ вимог законів України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян», від 29 листопада 2001 року № 2866-III «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», від 14 травня 2015 року № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», то спір, що виник між сторонами, не є публічно-правовим, і на нього відповідно до статті 19 КАС України не поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в касаційній скарзі вимог
13. У касаційній скарзі скаржниця зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків, що цю справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
14. Скаржниця зауважує, що діяльність ОСББ, відносини правління будинку з органами державної влади та місцевого самоврядування свідчать про те, що цей спір є публічно-правовим. На переконання ОСОБА_1 , на публічно-правовий характер спірних правовідносин вказує й те, що капітальний ремонт окремих комунікацій будинку АДРЕСА_1 проводився за рахунок коштів місцевого бюджету.
Оцінка Великої Палати Верховного Суду
15. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи щодо порушення судами першої та апеляційної інстанцій правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
16. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
17. Згідно з вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
18. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
19. За пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
20. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
21. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
22. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
23. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
24. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
25. Як установлено судами попередніх інстанцій та згідно з матеріалами справи, виникнення спірних правовідносин обумовлено протиправними, на думку позивачки, діями голови ОСББ щодо ненадання відповіді в порядку Закону України «Про звернення громадян» на заяву про проведення ремонту комунікацій будинку.
26. Відповідно до статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
27. Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками (частини перша, друга, шоста та сьома статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
28. Відповідно до статті 3 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» діяльність об`єднань і асоціацій регулюється цим Законом, Цивільним, Житловим та Земельним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та статутом об`єднання, асоціації.
29. Аналіз наведених норм свідчить про те, що об`єднання є юридичною особою приватного права, яка створена для сприяння власникам квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
30. Наведене свідчить, що ані ОСББ, ані його голова не виконують жодних владних управлінських функцій, а тому у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, не є суб`єктами владних повноважень.
31. Отже, ураховуючи суть та суб`єктний склад спірних правовідносин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
32. Велика Палата Верховного Суду вважає, що висновок Вінницького міського суду Вінницької області, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі за вказаною позовною заявою є правильним.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
33. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
34. За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
35. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 14 червня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм процесуального права.
Висновки щодо розподілу судових витрат
36. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
37. Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 243, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 14 червня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. О. Анцупова
Судді: Н. О. Антонюк В. С. Князєв
С. В. Бакуліна Л. М. Лобойко
В. В. Британчук Н. П. Лященко
Ю. Л. Власов О. Б. Прокопенко
М. І. Гриців В. В. Пророк
Д. А. Гудима Л. І. Рогач
В. І. Данішевська О. М. Ситнік
Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук
О. С. Золотніков В. Ю. Уркевич
О. Р. Кібенко О. Г. Яновська
