Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 05 квітня 2022 року

у справі «S.R.L. v. THE REPUBLIC OF MOLDOVA»

за заявою № 28470/12

Щодо необхідності встановлення належного балансу між збереженням політичного плюралізму в ЗМІ та дотриманням принципу редакторської свободи

Фабула справи: компанія-заявник скаржилася за статтею 10 Конвенції на те, що відкликання ліцензії її телеканалу становило втручання в її право на свободу вираження поглядів та майнові права.

Справа стосувалася твердження компанії-заявника про те, що мовлення її телевізійного каналу (NIT) було припинено через надмірну критику Уряду, і, зокрема, того, чи може національне законодавство накладати зобов’язання щодо нейтралітету та неупередженості у випусках новин приватних телеканалів, що мають мовлення в національній державній мережі. Компанії-заявникові в цій справі належав приватний телеканал у Молдові. Функціонувати він почав у 1997 році, у 2004 році отримав ліцензію на мовлення на національному рівні. Станом на 2009 рік цей телеканал був основним голосом єдиної опозиційної партії. Між 2009 та 2011 роками телеканал декілька разів зазнавав санкцій через порушення законодавства про захист плюралізму, а саме зобов’язань нейтралітету та неупередженості у своїх випусках новин. Серед іншого, національний орган з питань телебачення та радіо звинуватив канал у відсутності плюралізму, політично упереджених випусках новин на підтримку опозиційної політичної партії і поширенні / трансляції спотворених новин. Після того як телеканал знову не дотримав вимоги статті 7 національного Кодексу телебачення і радіо (Audiovisual Code) 2006 року, незважаючи на накладення більш м’яких санкцій, у 2012 році ліцензія на мовлення (діяльність) була відкликана. Компанія-заявник оскаржувала це рішення до національних судів, проте її позов у 2013 році було визнано явно необґрунтованим. Апеляційний суд, зокрема, установив, що національний орган з питань телебачення та радіо не мав іншого вибору, окрім як застосувати жорсткішу санкцію у вигляді позбавлення / відкликання ліцензії телеканалу, оскільки останній відмовився виконувати національне законодавство щодо вимоги плюралізму.

Правове обґрунтування: Суд вже визнавав, що в таких чутливих сферах, як телебачення та радіомовлення, держава зобов’язана створити належні законодавчі й адміністративні рамки для гарантування справді ефективного плюралізму. Крім того, коли йдеться про теле- й аудіомовлення, держави зобов’язані забезпечити такі умови: 1) доступ громадськості через телебачення до неупередженої та точної інформації, широкого кола думок і коментарів, серед іншого, що відображають різноманіття політичних поглядів у межах держави; 2) журналісти та інші спеціалісти, які працюють у сфері телебачення і радіомовлення, не можуть бути позбавлені можливості поширювати / передавати таку інформацію та коментарі. У цьому контексті Суд з’ясував, що жоден аспект внутрішнього й зовнішнього плюралізму не варто розглядати окремо один від одного; навпаки, обидва аспекти мають розглядатися разом. Тому в межах національної ліцензійної системи, що охоплює низку мовників із різним ступенем національного покриття, те, що може сприйматися за відсутність внутрішнього плюралізму в програмах, пропонованих одним мовником, може бути компенсовано наявністю ефективного зовнішнього плюралізму. Проте забезпечення наявності декількох телеканалів не є достатнім. Необхідно гарантувати різноманіття загального змісту програм, що максимально можливо відображає різноманіття думок, які виникають у суспільстві.

Водночас держави, в принципі, мають користуватися широкою свободою розсуду в тому, що стосується плюралізму в ЗМІ. Однак, їхні дискреційні повноваження в цьому відношенні будуть вужчими залежно від характеру та серйозності будь-якого обмеження редакційної свободи. У зв'язку з цим слід повторити, що ні національна влада, ні Суд не повинні переглядати власну оцінку преси новинної чи інформаційної цінності матеріалу (див. Jersild, цитований вище, § 33, та Couderc and Hachette Filipacchi Associés v. France [GC], № 40454/07, § 139, ECHR 2015 (вилучення)) або підміняти собою думку преси про те, які методи об'єктивного та збалансованого освітлення повинні застосовуватися журналістами (Satakunnan Markkinapörssi Oy and Satamedia Oy, § 127).

Висновки: компанія-заявник скаржилася на обмеження її свободи вираження поглядів, що обґрунтовувалися причинами забезпечення політичного плюралізму в ЗМІ з метою забезпечення різноманіття у вираженні політичних поглядів та посилення захисту інтересів свободи слова інших осіб на телебаченні й радіо. Таким чином, це було питанням установлення належного балансу між конкуруючими інтересами суспільства в збереженні політичного плюралізму в ЗМІ та дотримання принципу редакторської свободи.

Суд усвідомлює факт того, що суворість санкції може мати потенційно «охолоджувальний / стримувальний ефект» на свободу вираження поглядів інших ліцензованих мовників у Молдові. Проте за конкретних обставин цієї справи Суд вважає, що національні органи влади діяли в межах своєї свободи розсуду в досягненні розумного зв’язку пропорційності між конкуруючими інтересами. Оскільки компанія-заявник скаржилася, що відкликання, а також більшість застосованих санкцій до цього були політично мотивованими, Суд мав ретельно дослідити гарантії проти свавілля і зловживань. Суд установив, що твердження NIT були належним чином розглянуті судами, а тому жодних конкретних доказів на підтримку твердження про те, що Рада мала намір перешкодити NIT висловлювати критичні погляди щодо уряду чи переслідувала іншу приховану мету, немає. Суд також відзначає те, що такий захід не перешкоджав компанії-заявникові використовувати інші засоби мовлення своїх випусків новин та програм і що компанії-заявникові не забороняли здійснювати іншу комерційну діяльність, що приносить прибуток. Насправді вона могли продовжувати поширювати свій контент через власну вебсторінку в Інтернеті чи на YouTube-каналі. Крім того, компанія-заявник могла повторно подати заяву про видачу їй ліцензії після спливу одного року. З урахуванням наведених вище міркувань Суд переконаний, що причини, покладені в основу рішення про обмеження свободи вираження поглядів компанії-заявника, були відповідними та достатніми і що національна влада урівноважила необхідність захисту плюралізму й прав інших, з одного боку, та права компанії-заявника на свободу вираження поглядів, з іншого.

Констатовані порушення: відсутність порушення права на свободу вираження поглядів (ст. 10 Конвенції).

Ключові слова: принцип плюралізму ЗМІ, свобода медіа, межі журналістської свободи, вимоги до ліцензування мовника