open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № «E.G. v. THE REPUBLIC OF MOLDOVA»[1]
Це рішення містить правові висновки

Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 13 квітня 2021 року

у справі «E.G. v. THE REPUBLIC OF MOLDOVA»[1]

за заявою № 37882/13

Щодо правомірності застосування амністії у разі вчинення злочину у вигляді сексуального насильства

Фабула справи: Заявниця скаржилася на те, що її право не піддаватися нелюдському та такому, що принижує гідність поводження за статтею 3, та право на повагу до приватного життя за статтею 8 було порушено недотриманням державою своїх позитивних зобов'язань щодо ефективного виконання вироку за злочини сексуального насильства з боку Б.В., зокрема, задоволення прохання Б.В. про амністію та, після скасування цього рішення, відмовою у його розшуку.

Заявниця стала жертвою сексуального насильства, вчиненого трьома особами. У грудні 2009 року троє нападників (які не перебували в місцях позбавлення волі під час кримінального провадження) вироком апеляційного суду були притягнуті до кримінальної відповідальності з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі. Після ухвалення вироку двох із них негайно затримали та помістили під варту. У травні 2010 року органи державної влади видали ордер про розшук третього нападника (В.Б.). Перебуваючи на волі, В.Б. (через свого адвоката) заявив клопотання про звільнення від покарання шляхом застосування Закону про амністію від 2008 року. Його клопотання першочергово було відхилено в суді першої інстанції (як і клопотання одного з інших нападників), але рішенням апеляційного суду його апеляційну скаргу було задоволено в травні 2012 року та застосовано амністію. Кілька ухвалених пізніше рішень було скасовано й знову застосовано амністію до В. Б. Тим часом В.Б. затримали, але звільнили на підставі рішення апеляційного суду від травня 2012 року. Зрештою 18 листопада 2013 року було ухвалено рішення про відмову в задоволенні клопотання В. Б. про застосування амністії, і наприкінці січня 2014 року прокурор повідомив поліцію про скасування рішення про амністію В.Б. та вимагав установити його місцезнаходження. Однак пізніше було встановлено, що 16 листопада 2013 року В. Б. виїхав із Молдови до України. Незважаючи на міжнародний ордер на арешт, виданий у 2015 році, місцезнаходження В. Б. не встановлено.

Правове обґрунтування: згвалтування та сексуальне насильство при обтяжливих обставин є поводженням, що підпадає під дію статті 3 Конвенції, яке також зачіпає фундаментальні цінності та суттєві аспекти "приватного життя" за змістом статті 8 Конвенції (Y проти Болгарії, № 41990/18, §§ 63-64, 20 лютого 2020 р.).

У справах жорстокого поводження з боку державних агентів амністія та помилування недопустимі (справа Mocanu and Others, цит. вище, п. 326). Цей принцип застосовується і стосовно фізичної особи в тій частині, в якій оскаржуване поводження досягало порогу за статтею 3 Конвенції (Pulfer v. Albania, п. 83). Однак помилування та амністія є насамперед питаннями внутрішнього законодавства держав і, в принципі, не суперечать міжнародному праву, за винятком тих випадків, коли йде мова про дії, що становлять серйозні порушення основоположних прав людини (Marguš v. Croatia [ВП], п. 139; та Makuchyan and Minasyan v. Azerbaijan and Hungary, п. 160).

Висновки: у цій справі сексуальне насильство над заявницею є грубим порушенням її фізичної та моральної недоторканності, а тому надання амністії В.Б. могло суперечити зобов’язанням держави за статтями 3 та 8 Конвенції. У зв’язку із цим ЄСПЛ відзначає непослідовність судів у застосуванні амністій за Законом 2008 року: до іншого нападника, який був у схожій ситуації з В.Б., амністія не застосовувалась. Суд вважає, що хоча амністію зрештою було скасовано, той факт, що В.Б., до якого впродовж року діяла амністія, далі скористався можливістю втекти, суперечив процесуальному зобов’язанню держави за статтями 3 та 8 Конвенції.

Констатовані порушення: заборона катування (ст.3 Конвенції) та право на повагу до приватного і сімейного життя (ст.8 Конвенції).

Ключові слова: злочини проти честі і гідності особи, підстави звільнення від відбування покарання, наслідки невиконання вироку, насильницькі злочини, підстави застосування амністії

Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: