Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 15 березня 2022 року

у справі «BJARKI H. DIEGO v. ICELAND»

за заявою № 30965/17

Щодо оцінки неупередженості та безсторонності суду з приводу участі у розгляді справи про банкрутство банку судді, який зазнав фінансових втрат у зв'язку з таким банкрутством

Фабула справи: Заявник скаржився, що він давав показання прокурору, не знаючи, що є підозрюваним, а тому не мав можливості скористатися своїми правами на захист. Також Заявник скаржився на те, що його право на незалежний і безсторонній суд було порушено через нібито фінансові інтереси судді Верховного Суду, який засідав у колегії у його справах, а саме В.М.М.

Справа стосувалася судового розгляду щодо Заявника – посадовця колишнього банку «Kaupþing» – за вчинення шахрайства шляхом зловживання службовим становищем після фінансової кризи 2008 року. Під час двох розслідувань Заявника було допитано як свідка. В рамках процедури допиту з розслідування Holt у 2010 році Заявник не користувався допомогою захисника та, імовірно, не був поінформований про наявність у нього цього права. Отже, Заявника, не інформуючи про його статус як підозрюваного, допитали. При цьому інформація про активи одного із суддів у цьому банку з’явилася лише після ухвалення остаточного рішення в його справі.

Правове обґрунтування: Суд повторює, що неупередженість зазвичай означає відсутність упереджень чи упередженості, і її наявність чи відсутність може бути перевірено у різний спосіб. Відповідно до усталеного прецедентного права Суду, наявність неупередженості для цілей пункту 1 статті 6 має бути визначена відповідно до суб'єктивного тесту, де необхідно враховувати особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто, чи мав суддя якісь особисті упередження чи упередженість у цій справі; а також відповідно до об'єктивного критерію, тобто шляхом з'ясування того, чи надає сам трибунал і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії, щоб виключити будь-які законні сумніви щодо його неупередженості (див., наприклад, Kyprianou v. Cyprus [GC ], № 73797/01, § 118, ECHR 2005-XIII, Micallef v. Malta [GC], № 17056/06, § 93, ECHR 2009; ECHR 2015).

Суд у справі Sigrнрur Elнn Sigfъsdуttir v. Iceland (no. 41382/17) конкретно вказав, що для того, щоб поставити під сумнів неупередженість судді, його фінансові інтереси мають безпосередньо стосуватися справи.

Висновки: на думку Суду, втрати судді В.М.М. в банку «Landsbanki» вплинули на його неупередженість щодо кримінального переслідування колишніх керівників цього банку, але фінансові втрати інших суддів внаслідок банкрутства інших банків не вплинули на їх неупередженість щодо кримінального переслідування щодо банку «Landsbanki». Тому, незважаючи на значущість, фінансові втрати судді В.М.М. в банку «Landsbanki» не можуть вважатися причиною об'єктивно обґрунтованих побоювань Заявника щодо відсутності неупередженості у цій справі.

Щодо акцій в банку «Kaupþing», що належали судді В.М.М. на момент його банкрутства, їх вартість і, відповідно, його збитки від краху "Каупфінг" становили на той момент приблизно 140 євро. Цей збиток був дуже мінімальним і дуже далеким від порога в 3 000 000 ісландських крон, необхідного для отримання дозволу Комітету з судових функцій. Таким чином, Суд також визнає, що фінансові інтереси судді В.М.М. в банку «Kaupþing» не могли змусити Заявника поставити під сумнів неупередженість В.М.М. у вирішенні його справи.

Тому порушення Конвенції щодо вимог незалежного та неупередженого суду не було.

Констатовані порушення: відсутнє порушення права на справедливий суд (п. 1 ст. 6 Конвенції) щодо вимоги незалежного та неупередженого суду. Порушено право на справедливий суд (п. 1 і пп.пп. (а) та (с) п. 3 ст. 6 Конвенції) щодо права бути невідкладно поінформованим про обвинувачення/права на правову допомогу за своїм вибором.

Ключові слова: фінансові злочини, принципи здійснення правосуддя, критерії безсторонності суду