Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 22 жовтня 2020 року

у справі«BOKHONKO проти Грузії»

за заявою № 6739/11

Щодо відсутності необхідності письмового перекладу матеріалів кримінального провадження за наявності усного перекладу

Фабула справи: Заявник скаржився на зловживання службовим становищем працівниками поліції під час затримання, а також проведення його освідування.

За офіційною версією подій, 27 вересня 2008 року Заявника затримали в аеропорту Тбілісі після того, як поліція отримала інформацію, що він намагався незаконно ввезти в країну наркотичні речовини. Далі було проведено обшук Заявника та знайдено в його задньому проході жовтий контейнер із наркотичною речовиною. Згодом йому офіційно пред’явили обвинувачення в незаконному володінні та перевезенні наркотичних речовин у великому розмірі, і суддя ухвалив рішення про його досудове тримання під вартою. У ході допитів Заявник вказував про свою невинуватість і стверджував, що наркотичні речовини йому підкинули працівники поліції. Зазначив, що вони його били, змушувати роздягатись і присідати, а самі знімали це на мобільні телефони. Заявник також повідомив, що було двічі проведено огляд його заднього проходу і що, коли він повернувся до тями після втрати свідомості під час другого огляду, йому розповіли про знайдені наркотики. У червні 2009 року заявника було визнано винним, і вирок підтримав суд апеляційної інстанції. Суди головним чином посилалися на факт вилучених наркотиків та показання трьох офіцерів поліції і перекладача, що був присутній під час обшуку, які підтвердили свої досудові показання, заперечивши будь-яке катування. Суди відхилили твердження заявника про жорстоке поводження та процесуальні порушення як необґрунтовані. Клопотання заявника про медичний огляд, подані до прокуратури, були відхилені так само, як і заяви про порушення кримінального провадження проти працівників поліції, що його затримували. Досі триває розслідування за фактом зловживання службовим становищем, розпочате прокуратурою ще у 2013 році.

Правове обґрунтування: принципи, що стосуються права на безкоштовну допомогу перекладача, добре розроблені в практиці Суду та були узагальнені у справі Hermi проти Італії (№ 18114/02, §69-71, ЄСПЛ 2006‑ XII).

Висновки: на жодній стадії провадження ні на національному рівні, ні в Суді Заявник не стверджував, що він недостатньо володів російською мовою. Крім того, матеріали справи не містять жодних заперечень, офіційних чи неформальних, з боку Заявника чи будь-якого з його адвокатів щодо якості послуг перекладача під час судового розгляду. Щодо твердження про відсутність перекладених документів, Заявник стверджував протягом усього провадження, що йому не було надано письмовий переклад його обвинувачення невдовзі після затримання, що порушило його право, гарантоване статтею 76 КПК. У зв’язку з цим Уряд стверджував, що обвинувачення були зачитані Заявникові наглядовим прокурором в усному перекладі протягом сорока восьми годин після його затримання в присутності його захисника, і що відповідне рішення також було перекладено російською мовою; тому вимоги Конвенції були повністю виконані. Суд звертає увагу на висновок судді першої інстанції, згідно з яким не було зрозуміло, чи справді Заявникові було належним чином вручено обвинувальний висновок мовою, яку він зрозумів. За відсутності пояснень з боку Уряду, здається, немає підстав відходити від висновку національного суду. Тим не менш, беручи до уваги той факт, що незабаром після висунення йому обвинувачення Заявник та його адвокати надали детальні аргументи, які оскаржують основні аспекти звинувачення та представляючи альтернативну версію подій відповідним органам влади, Суд приходить до висновку, що Заявник достатньо зрозумів обвинувачення проти нього та матеріальну сутність, на якій базувалися обвинувачення. Відповідно до матеріалів справи, наданих до Суду, на всіх основних етапах провадження Заявнику надавалися послуги перекладача. Зокрема, 27 вересня 2008 року перекладач був присутній при затриманні та обшуку. 29 вересня 2008 року перекладач усно переклав звинувачення, висунуті проти Заявника. 6 жовтня 2008 року Заявника було допитано за допомогою перекладача. 14 листопада 2008 року йому було надіслано письмовий переклад обвинувального акту та повідомлення про завершення досудового розслідування, але він відмовився від вручення, хоча копію обвинувального акту йому надали пізніше в судовому засіданні. Також безперечно, що Заявнику надавалась допомога перекладача протягом усього судового розгляду. У світлі вищевикладеного та беручи до уваги, що Конвенція не вимагає письмового перекладу всіх офіційних документів і що усна лінгвістична допомога може задовольнити вимоги Конвенції, Суд вважає, що у цій справі Заявник отримав відповідну мовну допомогу, яка дозволила йому адекватно брати участь у судовому розгляді проти нього.

Констатовані порушення: заборона катування в процесуальному аспекті (ст.3 Конвенції), право на справедливий суд (п.1 ст.6 Конвенції), відсутнє порушення заборони катування в матеріальному аспекті (ст.3 Конвенції), відсутнє порушення права на справедливий суд (п.п.1 та 3 (e) ст.6 Конвенції).

Ключові слова: зловживання службовим становищем працівниками поліції, затримання, освідування, заборона катування, право на справедливий суд, незаконне володіння та перевезення наркотичних речовин, нелюдське та таке, що порушує гідність, поводження