Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 08 грудня 2020 року

у справі «BOSTAN проти Республіки Молдова»

за заявою № 52507/09

Щодо здійснення обшуку на території домоволодіння, в якому мешкають декілька осіб, за відсутності згоди кожного з них

Фабула справи: заявники скаржилися, що приміщення, в яких був проведений обшук, становили частину їхнього будинку, а проведений поліцією обшук було здійснено за відсутності їх згоди, рішення суду чи подальшого перегляду законності обшуку судом.

У листопаді 2008 року працівники правоохоронних органів заарештували М.Ц., зятя заявників, коли він їхав на мікроавтобусі біля їхнього будинку. Транспорт був завантажений м’ясом птиці. На запитання щодо походження такого товару М.Ц. проінформував, що він придбав його у Придністров’ї; сертифікатів якості на цей продукт не мав. За даними поліції, М.Ц. розповів, що в холодильнику біля подвір’я будинку заявників міститься більша кількість м’яса. Він також письмово заявив, що проживає в будівлі за цією адресою, і надав свою згоду на огляд поліцією холодильної камери. Під час огляду поліція вилучила 4924 кг замороженого м’яса. Через два тижні поліція оштрафувала M.Ц. на 38 євро та конфіскувала заморожене м’ясо у зв’язку з вчиненням ним адміністративного правопорушення – незаконної торгівлі. Тим часом заявники подали скаргу на працівників правоохоронних органів, стверджуючи, що вони вчинили правопорушення – незаконно проникли до їхнього будинку. Вони зазначили, що M.Ц. проживав за іншою адресою та що вони були єдиними мешканцями приміщень, у яких проводився обшук. Заявники скаржилися, що обшук, проведений без їхньої присутності та згоди чи ордера на проведення обшуку, порушив статтю 8 Конвенції та положення Кримінального процесуального кодексу. У грудні 2008 року прокурор відхилив скаргу заявників. Заявники оскаржили це рішення в судовому порядку до слідчого судді, але їх скаргу було відхилено як необґрунтовану.

Правове обґрунтування: поліцейські не заходили до будинку заявників, а увійшли у двір цього будинку та провели там обшук у холодильній камері. Оглянуті місця не були відкритими для відвідування. Суд нагадує, що він вже мав можливість постановити, що широке тлумачення поняття "домоволодіння" у значенні статті 8 Конвенції має межі і що ця кваліфікація не може бути віднесена, наприклад, до будівель, в яких розміщується худоба (Leveau та Fillon проти Франції, №63512/00 та 63513/00, 6 вересня 2005 року) або промислових будівель та обладнання, таких як млин, пекарня або склади, що використовуються виключно для професійних цілей (Хамідов проти Росії, №72118/01, §131, 15 листопада 2007 року). Суд вважає, що обставини цієї справи відрізняються від обставин двох вищезазначених справ. Однак із наявних у його розпорядженні фактів у цій справі не випливає, що внутрішній дворик будинку та холодильна кімната були призначені виключно для професійного використання, внаслідок чого будь-яке житлове використання або для особистих цілей заявників було несумісним. Також немає жодних доказів того, що їхні будинки були чітко відокремлені від ділянок, які інспектувала поліція. Отже, Суд вважає, що він не може виключити ці місця із сфери захисту, передбаченої статтею 8 Конвенції, і що їх можна вважати частиною "місця проживання" заявників у значенні цього положення (порівняти з Işıldak проти Туреччини, №12863/02, §48, 30 вересня 2008 року, і, навпаки, Faruggia проти Мальти, №67557/10, §29, 6 березня 2012 року). Між сторонами не виникає суперечок, що обшук внутрішнього дворика будинку та холодильної кімнати 6 листопада 2008 року становила втручання у право заявників на повагу до їхнього житла. Суд не бачить підстав відходити від цього висновку (порівняйте Varga проти Румунії, №73957/01, п.67, 1 квітня 2008 року, та Gutsanovi проти Болгарії, №34529/10, п.217, ЄСПЛ 2013 (витяги)). Таке втручання порушує статтю 8 Конвенції, якщо воно не відповідає умовам пункту 2, тобто якщо воно не "передбачене законом", не переслідує одну або кілька законних цілей і не є "необхідним", "у демократичному суспільстві" для досягнення тієї чи іншої мети. В силу своєї послідовної судової практики слова "передбачені законом" означають, що втручання у права, гарантовані статтею 8 Конвенції, повинно базуватися на внутрішній правовій основі, що законодавство з цього питання повинно бути достатньо доступним і передбачуваним, а також, що це повинно бути сумісним з принципом верховенства права (див. Halabi проти Франції, №66554/14, §57, 16 травня 2019 року).

Висновок: у цій справі обшук домоволодіння заявників проводився без попереднього дозволу судді. Дійсно, статті 12 §1, 118 §2 та 279 §3 Кримінально-процесуального кодексу дозволяли слідчим органам вживати такі заходи за згодою особи, яка проживає у відповідному житлі. Однак Суд зазначає, що у таких справах, як у цій, коли лише одна особа з-поміж інших мешканців дала свою згоду на обшук, ці положення жодним чином не обмежували свободу дій слідчих органів, які були лише компетентні оцінити необхідність та масштаби обшуку. У таких ситуаціях відсутність ордера на обшук та вилучення може бути компенсована судом шляхом судової перевірки законності та необхідності цих слідчих заходів. Цей контроль повинен бути ефективним за конкретних обставин справи, про яку йдеться. У своєму рішенні щодо кримінальної скарги слідчий суддя розглянув питання про законність дій працівників поліції, зробивши особливий акцент на згоду, надану М.Ц., та на те, що він проживав у будинку заявників. Однак вказаний суддя не перевіряв здійснення слідчими органами своїх повноважень щодо оцінки доцільності, тривалості та обсягу перевірки. Отже, Суд дійшов висновку, що у цій справі не було проведено ефективної перевірки необхідності оскаржуваного заходу. З огляду на вищевикладене, Суд вважає, що за відсутності попереднього дозволу судді та ефективного судового контролю оскаржуваного заходу, як це передбачено молдавським законодавством, заявники не скористались достатньою процедурними гарантіями запобігання ризику зловживання владою слідчими органами. За особливих обставин цієї справи Суд вважає, що втручання у право заявників на повагу до житла не було "передбачене законом" у значенні пункту 2 статті 8 Конвенції. Цей висновок робить зайвим перевірку дотримання інших вимог, викладених у цьому положенні.

Констатовані порушення: право на повагу до приватного і сімейного життя (ст.8 Конвенції).

Ключові слова: право на повагу до приватного і сімейного життя, адміністративне правопорушення, незаконна торгівля, зловживання владою