Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 12 січня 2021 року

у справі «L.B. проти Угорщини»

за заявою № 36345/16

Щодо обґрунтованості оприлюднення персональних даних особи на офіційному веб-сайті державного органу

Фабула справи: Заявник скаржився, що публікація його персональних даних на веб-сайті Податкового органу через невиконання ним податкових зобов'язань порушила його право на приватне життя.

27 січня 2016 року Національний податковий та митний орган (далі - Податковий орган) опублікував персональні дані Заявника, включаючи його ім’я, домашню адресу, податковий ідентифікаційний номер та суму податкової заборгованості у списку неплатників податків на своєму веб-сайті. Цей захід був передбачений чинним податковим законодавством.

16 лютого 2016 року Інтернет-ЗМІ створило інтерактивну карту під назвою «національна карта неплатників податків». Домашня адреса Заявника, а також адреси інших неплатників податків, були позначені червоною крапкою, і якщо особа натискала цю крапку, з’являлися особисті дані Заявника (ім’я та домашня адреса), отже, дані були доступні для всіх читачів. Згодом Заявник з’явився у списку «осіб, які ухиляються від сплати податків у великих розмірах» (які мали заборгованість великої суми податку, який також був доступний на веб-сайті Податкового управління). Як вказується у матеріалах справи, дані Заявника на даний час не доступні на веб-сайті Податкової служби.

Правове обґрунтування: за Конвенцією державі, як правило, надається широка свобода дій, коли йдеться про загальні заходи економічної чи соціальної стратегії (див. Дубска і Крейзова проти Чеської Республіки, № 28859/11 та 28473/12, § 179, 15 листопада 2016 року). Через безпосереднє знання свого суспільства та його потреб національні органи влади в принципі мають кращі можливості, ніж міжнародний суддя, оцінювати те, що відповідає суспільним інтересам з соціальних чи економічних причин, і Суд, як правило, поважатиме вибір політики законодавця, якщо він не є "явно без розумних підстав" (див. Стек та інші проти Сполученого Королівства, № 65731/01 та 65900/01, §52, ЄСПЛ 2006-VI, та Діксон проти Сполученого Королівства, №44362/04, §78, ЄСПЛ 2007‑V). Зазвичай також надається широка свобода дій, якщо від держави вимагається баланс між конкуруючими приватними та державними інтересами або правами Конвенції (див. SH та інші проти Австрії, № 57813/00, § 94, ЄСПЛ, 2011). З іншого боку, Суд також враховує важливу роль, яку відіграє захист персональних даних, у захисті права на повагу до приватного життя, гарантованого статтею 8 (див. GSB проти Швейцарії, №28601/11, п. 90 , 22 грудня 2015 року). Судова практика вказує, що захист персональних даних залежить від ряду факторів, включаючи характер відповідного права, передбаченого Конвенцією, його важливість для даної особи, а також характер та мету втручання. Згідно з рішенням у справі С. та Марпера проти Сполученого Королівства (№30562/04 і 30566/04, ЄСПЛ 2008, §102), різниця, як правило, буде меншою, якщо право, яке поставлене на карту, має вирішальне значення для ефективного здійснення особою інтимних або ключових прав. Там, де йдеться про особливо важливий аспект існування або ідентичності особи, свобода, дозволена державі, буде обмежена (див. S.H. та інші, згадане вище, § 94).

Висновки: надання законодавцем можливості оприлюднити персональні дані осіб, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою покращення платіжної дисципліни та захисту ділових інтересів третіх сторін і, тим самим, сприяння загальній економіці, не є явно безпідставним. Суд не вважає необґрунтованим, що держава вважає необхідним захищати свої загальні економічні інтереси у збиранні державних доходів шляхом громадського контролю, спрямованого на стримування осіб від невиконання податкових зобов'язань. На додаток до економічних інтересів країни в цілому у діючій податковій системі, уряд також посилався на захист економічних інтересів приватних осіб, тобто потенційних ділових партнерів. Суд не бачить підстав ставити під сумнів ідею, що будь-яка особа, яка бажає налагодити економічні відносини з іншими особами, має конкретний інтерес отримати інформацію, що стосується дотримання іншою особою своїх податкових зобов'язань, і врешті-решт її придатності вести бізнес, особливо коли ухилення від сплати податків триває протягом тривалого періоду часу. Оскільки доступ до такої інформації також впливає на чесну торгівлю та функціонування економіки, Суд готовий визнати, що оприлюднення списку осіб, які заборгували значну суму податку, мало інформаційну цінність для громадськості з даного питання. Така публікація не стосувалася суто приватних питань або питання, яке просто задовольняло суспільну цікавість.

Беручи до уваги конкретний контекст, в якому оприлюднювалась спірна інформація, той факт, що публікація була розроблена для забезпечення доступності інформації в інтересах суспільства, та обмежений вплив публікації на щоденне життя Заявника, Суд вважає, що публікація потрапляла в поле свободи розсуду держави-відповідача.

Констатовані порушення: право на повагу до приватного і сімейного життя (ст.8 Конвенції).

Ключові слова: право на повагу до приватного і сімейного життя, податковий орган, ухилення від сплати податків