Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 11 квітня 2019 року

у справі «Гуімон проти Франції»

за заявою № 48798/14

Щодо відмови засудженому у виїзді на похорон батька

Фабула справи: заявниця скаржиться на відмову у виїзді на похорони батька.

Заявниця неодноразово була засуджена за вчинення терористичних злочинів, вимагання коштів, незаконне зберігання, володіння та перевезення зброї і вибухових речовин, що було пов’язано з тероризмом.

Адвокат заявниці звернувся з клопотанням про надання дозволу заявниці на короткочасний виїзд за межі установи виконання покарань під охороною, щоб вона могла віддати свою останню шану батькові, який помер того ж дня у лікарні.

Заступником Голови, відповідальним за виконання вироків у Паризькому трибуналі, було відхилено клопотання, оскільки смерть близької людини може бути підставою для надання дозволу на короткочасний виїзд під охороною, проте таке клопотання має бути оцінене з урахуванням особи засудженого та ризиків втечі. Наступного дня заявниця оскаржила відмову до суду. Скаргу заявниці було залишено без задоволення. Апеляційний суд зазначив, що хоча клопотання про надання дозволу на короткочасний виїзд за межі установи виконання покарань було цілком виправданим з точки зору людяності, проте ризик суспільних заворушень передбачав необхідність підвищеної безпеки, особливо враховуючи віддалене місце розташування і те, що було фізично неможливо організувати супровід за такий короткий проміжок часу. Суд касаційної інстанції визнав скаргу заявниці як необґрунтовану та відхилив її.

Правове обґрунтування: відмова заявниці дозволити їй залишити в'язницю під супроводом для відвідування похорон батька, є втручанням у її право на повагу до сімейного життя відповідно до ст.8 Конвенції (Плоскі проти Польщі, № 26761/95, § 32, 12.11.2002 року).

Суд зазначає, що відмова у наданні дозволу на виїзд під супровід супроводу була передбачена законом, а саме ст.723-6 Кримінального-процесуального кодексу. За винятком випадків терміновості, рішення щодо заяви про виїзд приймається після висновку Комітету з питань виконання покарань. Суд вважає, що можливі підстави для відмови, які могли бути встановлені стосовно засудженого, наприклад заявника, були достатньо передбачуваними.

Крім того, він вважає, що метою втручання було забезпечення громадської безпеки, охорони громадського порядку та запобігання вчиненню злочинів.

Суд зазначає, що в цій справі судові органи, як в першій інстанції, так і в апеляційній скарзі, ретельно вивчали прохання заявника і вважають, що смерть батька заявника є винятковою підставою, яка може виправдати дозвіл на виїзд під супроводом. Радник палати з питань виконання покарань також врахував той факт, що заявниця не бачила свого батька з 2009 року.

Однак він зазначає, що влада відхилила прохання заявниці з одного боку, оскільки вона відбувала кілька тюремних вироків за терористичні акти, а також неможливість встановити посилений супровід у встановлені терміни.

Суд усвідомлює, що супровід під конвоєм викликає проблеми фінансового і матеріально - технічного характеру. Він зазначає, що національні органи належним чином вивчили профіль заявника, серйозність скоєних злочинів, контекстом організованого виїзду, фактичними елементами, зокрема географічною відстанню близько 650 км, щоб вважати, що супровід був вкрай необхідним.

Суд не бачить підстав ставити під сумнів аналіз Уряду про те, що часу, коли дозвіл на виїзд буде остаточно наданий, недостатній для організації супроводу.

Суд вважає, що жодна альтернатива виїзду з супроводом не може бути передбачена в обставинах справи для задоволення прохання заявника.

Суд вважає, що судові органи зважили зацікавлені інтереси, а саме, з одного боку, право заявниці на повагу до її сімейного життя, а з іншого - громадську безпеку, захист порядку та запобігання кримінальним злочинам.

Висновки: заявниці було правомірно відмовлено у виїзді з в’язниці на похорони батька, адже це, по-перше, не було цілком безпечно, а по-друге, не могло бути в короткий час технічно забезпечно.

Констатовані порушення: не було встановлено порушення права на повагу до приватного і сімейного життя (ст.8 Конвенції).

Ключові слова: короткочасні виїзди, виїзд за межі установи виконання покарань, підстави виїзду за межі в’язниці, наявність ризику втечі засудженого, супровід працівників в’язниці, дозвіл на короткочасний виїзд