Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 16 квітня 2019 року

у справі «Цсонка проти Угорщини»

за заявою № 48455/14

Щодо доведення жорстокого поводження правоохоронців під час проведення допиту

Фабула справи: заявник стверджував про жорстоке поводження з ним працівників поліції під час проведення допиту та відсутності у зв’язку із цим ефективного засобу правового захисту.

Заявника було доставлено до відділу поліції для допиту, як свідка, стосовно випадків крадіжок деревини. Заявник відмовився від захисника та визнав свою причетність. Як результат, його статус було змінено на підозрюваного.

Заявник стверджував, що працівники поліції його били під час проведення допиту. Було проведено медичні огляди та судово-медичні експертизи, які встановили наявність ушкоджень на тілі заявника. Його скаргу на жорстоке поводження було в кінцевому підсумку відхилено.

Провадження щодо крадіжок було припинено через відсутність достатніх доказів вини заявника.

Правове обґрунтування: відповідна прецедентна практика Суду щодо подібних питань нещодавно була узагальнена в справі “М.Ф. проти Угорщини” (№ 45855/12, §§35-36, 31.10.2017 р.).

Після звільнення з-під варти він отримав щонайменше одну травму, підтверджену медичним експертом як таку, що була завдана тупим ударом, що досягає мінімально необхідного рівня тяжкості в контексті ст.3 Конвенції.

Суд приймає до уваги твердження заявника про те, що жорстоке поводження мало місце під час його затримання органами поліції в рамках допиту. Він вважає, що Уряд не представив жодних переконливих чи достовірних аргументів, які б послужили підставою для пояснення чи виправдання способу отримання шкоди.

Суд не надає вирішальне значення короткій затримці приблизно на одну годину між звільненням заявника з-під варти та його зверненням за медичною допомогою, що, в будь-якому випадку, не може вважатися таким значним, що б становило порушення ст.3 Конвенції.(див.Балог проти Угорщини, № 7940/99, §49, 20.07.2004 р.). Припущення, що його вдарив знайомий незабаром після звільнення не підтверджено жодними доказами.

Більше того, що стосується розслідування скарг заявника, Суд, зокрема, зауважує небажання органів влади приймати в якості відповідних свідків осіб, які зустрілися з заявником при звільненні.

Висновки: оскільки національні органи влади не надали доказів того, що заявник зазнав травм поза відділом поліції, Суд вважає встановленим, що ушкодження були завдані саме правоохоронцями під час проведення допиту. Той факт, що заявник підписав документ про відсутність травм під час тримання під вартою перед звільненням, має невелику вагу, оскільки це сталося, поки заявник ще перебував у відділенні поліції, по всій ймовірності, під впливом попередньої ситуації та за наявності офіцерів, які нібито жорстоко поводилися з ним.

Констатовані порушення: заборона катування (ст.3 Конвенції).

Ключові слова: знущання правоохоронців над підозрюваним, завдання тілесних ушкоджень затриманому, висновок медичної експертизи, відповідальність працівників поліції, вибиття зізнавальних показань