Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 05 вересня 2019 року

у справі «Хасанов та інші проти Азербайджану»

за заявами № 39919/07 та іншими

Щодо безпідставного арешту та засудження за участь у мирних демонстраціях

Фабула справи: заявники скаржилися, що їх арешт та засудження - це заходи, які були застосовані владою для покарання за участь у демонстраціях та/або для запобігання їм у цьому.

Заявники, які на час подій були членами різних опозиційних партій та рухів, були затримані та засуджені на підставі різних статей Кодексу про адміністративні правопорушення з метою їх покарання за участь в мирних демонстраціях або запобіганню такій участі.

Обставини, які мають відношення до арешту та засудження заявників, та подальші адміністративні провадження щодо них є схожими до обставин справ Байрамов проти Азербайджану ([Комітет] № 19150/13 та 52022/13, 6.04.2017 року); Гусейнов та інші проти Азербайджану ([Комітет] № 34262/14 та інші, 24.11.2016 року); Гусейнлі та інші проти Азербайджану (№ 67360/11 та інші, 11.12.2016 року); Гафгаз Мамедов проти Азербайджану(№ 60259/11, 15.10. 2015 року).

Правове обґрунтування: беручи до уваги факти справ і їх чітку схожість з фактами Байрамова (\ §§ 44-47), Гусейнова та інших (§§ 45-51), Гусейнлі та інших (§§ 97 - 99) та Гафгаз Мамедов (§§ 50-68) щодо всіх вирішальних питань, Суд не бачить жодних конкретних обставин, які могли б змусити його відхилятися від своїх висновків у цих рішеннях, і вважає, що в у цих справах було порушено право заявників на свободу зібрань з тих же причин, що й у викладених вище рішеннях.

Висновки: Суд вважає, що заявників було незаконно заарештовано і засуджено за участь у мирних демонстраціях. Арешт заявників та адміністративне провадження проти них могли лише призвести до відштовхування їх від участі у політичних мітингах. Ці заходи, безсумнівно, мають ефект, який відлякує інших прихильників опозиції та широкої громадськості від участі у демонстраціях та, загалом, від участі у відкритих політичних дебатах.

Констатовані порушення: право на свободу та особисту недоторканність (п.1 ст.5 Конвенції) щодо заяв № 39919/07, 66881/11, 981/15, 14983/15, 30502/15 та 30506/15; право на справедливий суд (п.1 ст.6 Конвенції) щодо заяв № 39919/07, 66881/11, 981/15, 2931/15, 2941/15, 14983/15, 30502/15 та 30506/15; свобода зібрань та об’єднань (ст.11 Конвенції) стосовно арешту заявників та їх ув'язнення щодо всіх заяв; індивідуальні заяви (ст.34 Конвенції).

Ключові слова: участь у протестах, розгін демонстрації, обмеження свободи слова, відсутність справедливого судового розгляду, свавільне тримання під вартою, незаконне позбавлення свободи, обмеження свободи вираження поглядів, вираження позиції громадськості, адміністративне провадження, незаконний арешт