Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 09 квітня 2019 року

у справі «Тазієва та інші проти Росії»

за заявою № 32394/11

Щодо ознак, що свідчать про невичерпання національних засобів захисту

Фабула справи: заявники скаржилися, що їх будинок був пограбований під час обшуку та навмисно зруйнований, окрім того, другого та третього заявників залякували під час проведення допиту.

Три заявники, які між собою є братами та сестрами, мають ще одного брата. Починаючи з 1990-х років останній підозрювався в участі у незаконному збройному формуванні в Інгушетії, яким було сплановано низку злочинів і терористичних актів, та керівництві ним. Суд першої інстанції оголосив його померлим, однак у подальшому ця інформація була спростована судом, оскільки попереднє рішення ґрунтувалося на фальшивих документах. На основі нової інформації попереднє рішення суду було скасоване. Чоловіка було затримано в Інгушетії.

2014 року його було визнано винним у низці злочинів, пов’язаних із тероризмом, що призвело до загибелі двох і більше осіб, та призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. Старший слідчий звернувся до суду з клопотанням про проведення обшуку в будинку, в якому було зареєстровано місце проживання засудженого. Клопотання ґрунтувалося на тому, що розслідування все ще тривало, існувала вірогідність зберігання документів і предметів, що стосувалися справи, включно зі зброєю, боєприпасами та вибуховими речовинами. Це клопотання було задоволено судом.

Військовослужбовці прибули до будинку заявників та оточили його із використанням бронетранспортера, декількох мікроавтобусів та автомобіля. Військовослужбовці проникли до двору та провели обшук будинку, прилеглих територій і приміщень. Надалі третій заявник ознайомився з дозволом про проведення обшуку. Другого та третього заявника було допитано стосовно їх брата. Близько 15:00 цього ж дня, старший слідчий Федеральної служби безпеки склав протокол обшуку, в якому зазначив, що при проведенні обшуку було знайдено саморобний вибуховий пристрій. У цілях безпеки всі особи, які були присутні на місці проведення обшуку, відійшли на безпечну відстань від будинку. Експерти вибухотехнічної лабораторії намагалися деактивувати вибуховий пристрій, однак це їм не вдалося, і пристрій детонував, що призвело до руйнації будинку.

Правове обґрунтування: у попередніх справах, що стосуються звинувачень мешканців Чечні, що стосуються знищення їхнього майна в контексті військових та охоронних операцій, Суд вже встановив, що адекватне кримінальне розслідування буде потенційно ефективним внутрішнім засобом захисту (див. Хамзаєв та інші проти Росії). № 1503/02, п.154, 3.05.2011 р.; Саламов проти Росії, № 5063/05, п.38, 12.01.2016 р. та, за аналогічного підходу в турецькому контексті, Айдер та інші проти Туреччини, № 23656/94, §98, 8.01.2004 р.).

Що стосується цієї справи, Суд зазначає, по-перше, що рішення суду про відхилення скарги не було оскаржене. По-друге, третій заявник не оскаржив рішення про порушення кримінальної справи.

Суд врахував загальну тривалість судового розгляду в національних справах до моменту подання заявниками заяв до Суду, скільки разів скасовували рішення про порушення кримінальної справи, відсутність прогресу під час дізнання та повторних висновків контролюючих прокурорів щодо недоліків слідства, які не були виправлені.

Суд не переконаний, що обставини даної справи дозволяють зробити висновок про те, що апеляційна скарга позбавлена ​​мети.

Суд також зауважує, що сторони оскаржують суттєві факти, що лежать в основі скарги.

Висновки: хоча рішення слідчого від 22.11.2011 року було прийняте після попереднього рішення від 08.04.2011 року, воно містило достатньо точні та детальні фактичні елементи, які дозволяли заявникам оскаржувати будь-які елементи постанови, з якими вони не погоджувалися, якби вони хотіли зроби так. Суд вважає, що заявники не переконливо довели, що судовий перегляд такого рішення повинен був неефективним; також не можна прийняти аргумент того, що заявники не мали достатнього доступу до відповідних рішень.

Суд відхилив скаргу заявників через невичерпання засобів внутрішнього захисту.

Констатовані порушення: не було встановлено порушення права на повагу до приватного і сімейного життя (ст. 8 Конвенції).

Ключові слова: незаконний обшук, незаконне проникнення до будинку, виявлення вибухового пристрою, деактивація вибухівки, раптовий вибух