Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 19 листопада 2019 року

у справі «Олег Колесник проти України»

за заявою № 17551/02

Щодо порушення права на справедливий суд через примус в наданні зізнавальних показань, відсутності захисника при проведенні слідчих дій та неможливості допитати свідків обвинувачення

Фабула справи: заявник стверджував, зокрема, що розгляд його справи судом був несправедливим, що його було допитано за відсутності адвоката та змушено надати зізнавальні показання, а також що він був позбавлений можливості допитати важливих свідків обвинувачення.

Правове обґрунтування: Суд повторює, що, хоча право кожного обвинуваченого у вчиненні злочину на ефективний захист адвоката, який, у разі потреби, призначається офіційно, не є безумовним, забезпечення такого права є одним з основних передумов справедливого судового розгляду (див. рішення у справі "Кромбах проти Франції" (Krombach v. France), заява N 29731/96, пункт 89, ЄСПЛ 2001-II). Права захисту буде в принципі непоправно порушено, якщо при засудженні особи судом використовуватимуться викривальні показання, отримані під час допиту без присутності захисника (див. рішення у справі "Сальдуз проти Туреччини" (Salduz v. Turkey) [ВП], заява N 36391/02, пункт 55, ЄСПЛ 2008-...).

Стосовно використання доказів, отриманих з порушенням права затриманого на мовчання та права не свідчити проти себе, Суд нагадує, що ці права - загальновизнані міжнародні стандарти, які є основними складовими поняття справедливого судового розгляду за ст. 6 Конвенції. Такі права слід забезпечувати, зокрема, для того, щоб захистити обвинуваченого від неправомірного тиску з боку органів влади, сприяючи таким чином уникненню судових помилок та реалізації цілей ст.6 Конвенції. Право не свідчити проти себе передбачає, зокрема, що сторона обвинувачення в кримінальній справі, намагаючись довести свою версію проти обвинуваченого, не може використовувати докази, отримані за допомогою методів примусу чи тиску всупереч волі обвинуваченого (див. згадане вище рішення у справі Шабельник (Shabelnik), п.55 з наведеними посиланнями).

Суд зазначає, що у справі, яка розглядається, суд не допитав ключових свідків обвинувачення, а заявник не мав можливості поставити їм запитання на очній ставці ані на етапі розслідування, ані під час судового розгляду. Подані Урядом докази і пояснення не свідчать про те, що національні органи влади вжили достатніх заходів, щоб забезпечити присутність цих свідків у судовому засіданні. Стосовно тверджень Уряду про те, що заявник та його захисник не заперечували проти подовження розгляду справи без допиту зазначених свідків, Суд не вважає можливим розцінювати такі дії як опосередковану згоду на використання показань цих свідків як важливих доказів в обвинувальному вироку у справі заявника.

Крім того, слід взяти до уваги той факт, що питання про неможливість допитати свідків заявник та його захисник порушували у своїй касаційній скарзі до Верховного Суду. Незважаючи на зазначені вище недоліки, показання свідків, разом із згаданими вище зізнавальними показаннями обвинувачених, стали важливою частиною доказів, покладених в основу обвинувального вироку у справі заявника.

Висновки: національні суди визнали наявність порушення процесуальних прав заявника на першому етапі розслідування, зокрема його права на захист.

Проте, незважаючи на визнання такого порушення, вирішальними доказами при винесенні обвинувального вироку у справі заявника стали показання свідків, отримані з порушенням процесуального законодавства та його зізнавальні показання, отримані за відсутності захисника та за обставин, які дають підстави підозрювати, що і заявлена ним на самому початку відмова від юридичної допомоги захисника, і його зізнавальні показання були здобуті всупереч його волі.

Констатовані порушення: право заявника на захист і права не свідчити проти себе (п.1 і пп."c" п.3 ст.6 Конвенції), права на допит свідків (п.1 і пп."d" п. 3 ст.6 Конвенції).

Ключові слова: примус в наданні зізнавальних показань, показання отримані за відсутності захисника, участь захисника у слідчих діях, допит свідків обвинувачення, право на адвоката, право на правничу допомогу, недопустимість доказів