Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 31 січня 2019 року

у справі «Масларова проти Болгарії»

за заявою № 26966/10

Щодо порушення принципу презумпції невинуватості державними посадовими особами

Фабула справи: речник прокуратури провів прес-конференцію з приводу кримінального провадження щодо заявника. Його зауваження були озвучені кількома електронними та друкованими ЗМІ. Того ж дня у своєму 18-годинному інформаційному бюлетені національне радіо транслювало репортаж про розслідувану кримінальну справу. Заявниця стверджує, що посадові особи органу прокуратури порушили презумпцію невинуватості щодо неї. Вона спирається на п. 2 ст. 6 Конвенції.

Правове обґрунтування: зауваження прес-секретаря прокуратури, запереченого заявницею, було зроблено на спеціальній прес-конференції з приводу кримінального провадження проти заявниці, яка відбулася на наступний день після запиту Генерального прокурора за відмову від її недоторканності та того самого дня, коли вона погодилась на притягнення до кримінальної відповідальності в той час, коли громадськість виявляла сильну зацікавленість у цій справі. За цих обставин та з огляду на свою посаду речника Генеральної прокуратури зобов'язаний був вжити необхідних запобіжних заходів, щоб уникнути будь-якої плутанини щодо обсягу своїх коментарів щодо проведення розслідування.

Оскаржувані зауваження виходили за рамки простого повідомлення. На їхню думку, вони однозначно заявили, що заявниця була джерелом розкрадання державних коштів, яка полягала в укладенні державних контрактів компанії однієї з її друзів.

П.Н., коментарі якого заявниця також заперечує, був членом Національних зборів та заступником голови спеціального парламентського комітету, який доручив розслідувати витрати попереднього уряду, в якому заявниця була міністром праці та соціальної політики. У своєму інтерв'ю, опублікованому 26 березня 2010 року та присвяченому роботі спеціального комітету, П.Н. посилається на кримінальне провадження проти заявниці, що триває, з зазначенням імені та статусу міністра заявника та описуючи особливо яскравий приклад порушення законів про державні закупівлі та хабарництва. Суд визнає, що П.Н. проводив спірне інтерв'ю на посаді заступника голови вищезгаданого комітету і що він прагнув, як стверджує Уряд, уточнити місію свого комітету та виділити державні закупівлі, які він мав знайдено заплямованим важливими порушеннями.

Висновки: оскаржувані зауваження вийшли за рамки простого передавання інформації. Вони можуть трактуватися широкою громадськістю як категоричне підтвердження вищою державною посадовою особою вини заявника у кримінальному провадженні за розкрадання державних коштів.

Відтак вони порушили презумпцію невинуватості заявника.

Констатовані порушення: презумпція невинуватості (п. 2 ст. 6 Конвенції).

Ключові слова: інформування громадськості, забезпечення доведеності вини, правоохоронний орган, преса, інформація про хід кримінального провадження