Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 29 січня 2019 року

у справі «Кангі проти Туреччини»

за заявою № 24973/15

Щодо відмови у наданні особі інформації, що представляє суспільний інтерес

Фабула справи: заявник був членом ініціативної групи, що складалася з приватних осіб та неурядових організацій, які намагалися запобігти руйнуванню стародавньої ділянки міста. Органів влади відмовились надати заявнику офіційну копію протоколу засідання Комітету з питань культурної та природної спадщини щодо планів збереження стародавнього містечка і запланованого будівництва греблі. Запит заявника на отримання інформації був відхилений адміністративними судами, і його індивідуальна скарга, подана до Конституційного Суду, була оголошена неприйнятною. Заявник стверджує, що відхилення його прохання про офіційну копію протоколу засідання є порушенням його права на отримання та передачу інформації, що становить загальний інтерес у якості громадянина та члена неурядової організації, яка бореться за захист стародавнього місця Алліаной та за підвищення обізнаності громадськості з цього приводу. Він посилається на ст. 10 Конвенції.

Правове обґрунтування: право доступу до інформації, яку має державний орган, та зобов'язання держави щодо її розголошення може виникнути при доступі до інформації, яка є визначальною для реалізації права особи на свободу вираження поглядів, зокрема "свободу отримувати та передавати інформацію", а відмовляти в такому доступі - це втручання у здійснення це право.

Чи є та в якій мірі відмова в доступі до інформації втручається у здійснення заявником права на свободу вираження поглядів, слід оцінювати у кожному конкретному випадку з огляду на обставини особливості причини. Перелік відповідних критеріїв для більш точного визначення цього права є таким: мета запиту про інформацію, характер запитуваної інформації, роль заявника та наявність запитуваної інформації. Суд розгляне питання про втручання у цій справі у світлі цих критеріїв.

Заявник був членом неурядової організації, ініціативної групи Алліаной, яка брала участь у громадських дискусіях щодо збереження древнього міста Алліаной, якому загрожує знищення через проект греблі. Отримавши неофіційну копію протоколу засідання від 26 січня 2010 року, він попросив Комітет з питань культурної та природної спадщини надати підписану копію судового розгляду. Цей запит був мотивований не лише готовністю заявника подати цей документ до судів як доказ, щоб продемонструвати нерегулярність процесу прийняття рішень щодо проекту греблі, особливо щодо його тверджень про тиск з боку Міністерство культури і туризму про поради щодо культурної та природної спадщини, а також, особливо, про своє бажання повідомити громадськість про хід цієї зустрічі та про рішення, прийняті владою щодо давнього місця.

Відмова органів влади надати заявникові підписані та завірені протоколом відповідних зборів є перешкодою для передачі судам та громадськості інформації про процедуру прийняття рішень щодо охорони давнього місця Алліаной. Заявник, звичайно, мав неподписану копію протоколу, але вважав, що йому потрібна офіційна копія документа для захисту своєї справи. Фактично, він вважає, що можна обгрунтовано вважати, що без надання офіційних протоколів заявника заявник не міг би ефективно сприяти ані юридичній дискусії, ані публічній дискусії, пропонуючи для уваги суди та громадськість достовірної та достовірної інформації. Запитуваний документ був таким чином "необхідним" для здійснення заявником свого права на свободу вираження поглядів (Roşiianu проти Румунії, № 27329/06, п. 63, 24 червня 2014 року).

Що стосується характеру відповідної інформації, Суд зазначає, що засідання 26 січня 2010 року стосувалося проекту збереження стародавнього місця Алліаної та будівництва греблі Йорнталлі. Наприкінці цієї зустрічі було прийнято рішення підготувати та подати новий звіт щодо проекту охорони природи до Комітету з питань культурної та природної спадщини. Відповідно, нарада, про яку йдеться, стосувалася предметів загального інтересу, оскільки затоплення історичного місця водою греблі, очевидно, є проблемою, яка, ймовірно, породжує серйозні суперечки, на важливу соціальну тему або пов'язану з проблемою, про яку слід знати громадськості.

Заявник був членом та представником неурядової організації, ініціативної групи Алліаной, і що своїми діями, спрямованими на захист сайту Алліаной та розповсюдження інформації про поточні провадження стосовно цього веб-сайту він виконував роль "громадського спостерігача" (Animal Defenders International проти Сполученого Королівства [GC], № 48876/08, § 103, ЄСПЛ 2013 (витяги)).Зазначений запис, зміст якого описаний вище, містив інформацію про тип, який заявник зобов’язався повідомляти громадськості як частину своєї дії щодо давнього сайту від імені неурядова організація, членом якої він є. Тому він вважає, що зацікавлена ​​особа потребувала доступу до запитуваного документа для виконання цього завдання шляхом надання точної та достовірної інформації.

Зазначений протокол був доступний і що йому не було донесено, що повідомлення цього документа наклало б на себе особливо тяжкий тягар для влади (Társaság a Szabadságjogokért v. Turkey). 37374/05, § 36, 14 квітня 2009 р.).

Висновки: Суд вважає, що, забороняючи заявникові доступ до запитуваного документа, який був доступний, вітчизняні органи влади втручалися у здійснення заявником його свободи отримувати та передавати інформацію. інформація, яка впливає на суть її прав, захищених ст. 10 Конвенції. Вважає, що, таким чином, відбулося втручання у здійснення права, гарантованого цим положенням, яке застосовується в даному випадку.

Констатовані порушення: свобода вираження поглядів (ст. 10 Конвенції).

Ключові слова: публічна інформація, оприлюднення інформації, обмеження доступу до інформації