Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 16 травня 2019 року

у справі «Халабі проти Франції»

за заявою № 66554/14

Щодо порушення права на повагу до житла шляхом здійснення “домашнього візиту” працівниками департаменту містобудування

Фабула справи: заявник стверджував, що візит перевіряючих становив порушення його права на повагу до майна.

Справа стосувалася прийнятності «домашнього візиту», здійсненого на підставі положень Містобудівного кодексу з приводу права на повагу до житла, що регулюється також і ст.8 Конвенції.
Два працівники департаменту містобудування здійснили візит на будівництво житла, що перебувало у власності компанії, відповідно до норм Будівничого кодексу для перевірки будівельних робіт, які все ще здійснювалися, та тих, які були завершені. Таку перевірку було проведено без попереднього дозволу та за відсутності власника чи орендаря приміщень.

Стосовно заявника (орендаря) було порушено провадження в суді у зв’язку із вчиненням ним правопорушень, а саме: будівництва без дозволу департаменту містобудування та неналежного виконання будівельних робіт відповідно до декларації. Заявник оскаржив протокол про вчинення правопорушення, проте його скарга була відхилена. Заявник оскаржив таку відмову до суду касаційної інстанції, проте й ця скарга була відхилена з тієї підстави, що органи влади не «застосували жодного примусу». Суд першої інстанції присудив заявнику штраф у зв’язку зі встановленням під час візиту порушень Будівничого кодексу.

Правове обґрунтування: Суд повторює, що як правило, дім - це місце, фізично визначений простір, де розвивається приватне та сімейне життя.

Суд зауважує, що національні суди вважали, що працівники департаменту, здійснивши візит не застосовували "ніякого примусу", який, ймовірно, може підірвати. недоторканність будинку або особистої свободи мешканця приміщень. На думку Суду, є, звичайно, причина розрізняти, за самою своєю природою, “домашні візити” посадових осіб, наприклад митниці або податкових органів, що може призвести до вилучення численних документів, даних або об'єктів. Як правило, “домашні візити” швидше загрожують повазі до власного дому та конфіденційності, оскільки вони виявляють більше інформації про особу, яку оглядають. Тим не менш, беручи до уваги принцип, встановлений його прецедентною практикою, Суд вважає, що вхід державних службовців до будинку заявника без його дозволу, а також фотографування всередині цього простору, що використовується заявником для діяльності, пов'язаної з його приватним життям, є втручанням.

Суд зауважує, що спірний візит ґрунтувався на ст. L. 461-1 Будівничого кодексу. Він вважає, що це законодавче положення не створює жодних проблем як щодо доступності, так і передбачуваності, у значенні цитованої судової практики. Щодо останньої якісної умови, якій має відповідати вітчизняне законодавство, а саме сумісності з принципом верховенства права, Суд зауважує, що ст. L. 461-1 Будівничого кодексу конкретизує методи втручання службовців містобудування лише в дуже загальних рисах, не вказуючи гарантії, що є рамкою їхнього втручання.

Суд зауважує, що втручання в будинок заявника мало на меті перевірити відповідність робіт виданим дозволам та розслідувати наявність можливих порушень. Візити, передбачені ст. L. 461-1 Будівничого кодексу, також виправдані захистом навколишнього середовища, запобіганням неприємностей та гарантією здоров'я та безпеки людей.

Суд зауважує у цій справі, що візити офіцерів виявилися виправданими, оскільки під час цього візиту було виявлено ряд порушень правил містобудівного плану, та що після судового розслідування заявника було засуджено судом першої інстанції, зокрема за виконання робіт, не дозволених дозволом на будівництво, та за нерегулярне виконання робіт, підданих попередній декларації. Він також зазначає, що обрана санкція мала обмежений обсяг. Нарешті, Суд зазначає, що дозвіл на будівництво видано, і тому наслідки втручання в користування заявником його будинку були обмеженими.

Суд повторює, що ст. L. 461-1 Будівничого кодексу дозволяє органам містобудівної діяльності відвідувати незавершені будівлі, проводити перевірки, які вони вважають корисними, та надсилати їм усі технічні документи. стосовно будівництва. Він зауважує, що такий візит, який проводиться на будівельному майданчику чи будівництві, що будується, несе менший ризик підірвати право на повагу до свого будинку. Однак він зазначає, що ст. L. 461-1 застосовується не лише до "незавершених споруд ", але і до завершених споруд до трьох років після їх закінчення.

Суд зазначає, що візити, передбачені ст. L. 461-1, можуть здійснюватися в будинку, в будь-який час та без присутності працівника судової міліції і без попереднього дозволу судді. Звичайно, він зазначає, що відсутність примусової сили уповноважених агентів забороняє їм входити до приміщень у разі відмови мешканця.

Проте Суд зауважує, що обов'язок отримати згоду мешканця не закріплений у ст. L. 461-1. Лише у відповідях міністрів згадується ця необхідність, якої в цьому випадку не дотримувались.

Висновки: агенти, уповноважені з питань містобудування, увійшли до дому заявника за його відсутності та без його дозволу. З іншого боку, він вважає, що його можливість протистояти такому візиту є чисто теоретичною, оскільки така відмова сама по собі є злочином, передбаченим ст. L. 480-12 Будівничого кодексу. Він зазначає, що з точки зору планування, ризик втрати доказів у скоєнні злочину не може виправдати втручання в житло без згоди його мешканця або, якщо цього не зробити, без дозволу судового органу. Більше того, Суд вже визнав, що відсутність попереднього дозволу судді може бути виправдана лише судовим переглядом щодо законності та необхідності цього заходу розслідування та що контроль мав бути ефективним.

За відсутності згоди мешканця або судового дозволу, і тим більше за відсутності ефективного засобу правового захисту “домашній візит” не можна вважати пропорційним законним цілям, що переслідуються.

Констатовані порушення: право на повагу до приватного і сімейного життя (ст.8 Конвенції).

Ключові слова: Департамент містобудування, будівельна перевірка, порушення будівельних норм, проникнення до будинку без згоди мешканця, незаконні будівельні роботи