Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 16 травня 2019 року

у справі «Голіч та інші проти Боснії та Герцеговини»

за заявами № 51441/16 та іншими

Щодо невиправданих затримок виконання рішень національних судів

Фабула справи: заявники стверджували про невиконання або неналежне виконання рішень національних судів.

Правове обґрунтування: Суд повторює, що виконання вироку, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина "справедливого судового розгляду" для цілей ст.6 Конвенції. Він також посилається на свою прецедентну практику щодо невиконання або затримки виконання остаточних внутрішніх судових рішень (див. Хорнсбі проти Греції, №18357/91, § 40, Звіти про судові рішення та рішення 1997 - II).

У головних справах “Спахіч та інші проти Боснії та Герцеговини”, №20514/15 та 15 інших осіб, §§ 25-31, 14.11.2017 року, та “Куніч та інші проти Боснії та Герцеговини”, №68955/12 та 15 інших, §§ 26-31, 14.11.2017 року, Суд уже встановив порушення стосовно питань, подібних до тих, що є у цій справі.

Вивчивши всі подані до нього матеріали, Суд не знайшов жодного факту чи аргументу, здатного переконати його зробити інший висновок щодо прийнятності та суті цих скарг.

Висновки: рішення у цій заяві вимагають вжити конкретних дій. Отже, Суд вважає, що відповідні рішення є "володінням" у значенні ст.1 Першого протоколу до Конвенції. Суд вважає, що в цій справі органи влади не доклали всіх необхідних зусиль для повноцінного та своєчасного виконання рішень на користь заявників.

Констатовані порушення: право на справделивий суд (п.1 ст.6 Конвенції), захист права власності (ст.1 Першого протоколу до Конвенції).

Ключові слова: процедура виконання рішення суду, примусове виконання, державний виконавець, перевищення строків виконання судового рішення, невиправдані затримки виконання, отримання належної компенсації