Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 27 червня 2019 року

у справі «Катіч та інші проти Боснії та Герцеговини»

за заявами № 50972/16 та іншими

Щодо обмеження права на мирне володіння своїм майном внаслідок невиконання судового рішення

Фабула справи: заявники скаржились на невиконання чи неповне виконання рішень національних судів, посилаючись на ст. 6 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Правове обґрунтування: Суд повторює, що виконання вироку, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина "права на справедливий розгляд” для цілей ст.6 Конвенції. Він також посилається на свою прецедентну практику щодо невиконання або затримки виконання остаточних внутрішніх судових рішень (див. Хорнсбі проти Греції, № 18357/91, § 40, Звіти про судові рішення та рішення 1997 - II).

У провідних справах Спахіч та інші проти Боснії та Герцеговини, №20514/15 та 15 інших осіб, §§ 25-31, 14.11.2017 року, та Куніч та інші проти Боснії та Герцеговини, №68955/12 та 15 інших, §§ 26 - 31, 14.11.2017 року, Суд вже встановив порушення стосовно питань, подібних до питань у цій справі.

Вивчивши всі подані до нього матеріали, Суд не знайшов жодного факту чи аргументу, здатного переконати його зробити інший висновок щодо прийнятності та суті цих скарг.

Висновки: рішення у цій заяві вимагають вжити конкретних дій. Отже, Суд вважає, що відповідні рішення є "володінням" у значенні ст.1 Першого протоколу до Конвенції. В цій справі органи влади не доклали всіх необхідних зусиль для повноцінного та своєчасного виконання рішень на користь заявників.

Констатовані порушення: право на справедливий суд (п.1 ст.6 Конвенції), захист права власності (ст.1 Першого протоколу до Конвенції).

Ключові слова: примусове виконання рішень суду, виконавче провадження, перевищення строків, розумність строків, бездіяльність виконавчих органів