Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 11 липня 2019 року

у справі «Скрлджей проти Хорватії»

за заявою № 32953/13

Щодо умисного порушення суддею принципу неупередженості

Фабула справи: заявник скаржився на те, що суддя, який призначив йому покарання у виді штрафу за незначні правопорушення в сфері дорожнього руху, не був неупередженим.

У 2012 року заявникові було видано дві постанови про вчинення порушень в сфері дорожнього руху – незупинки транспортного засобу перед пішохідним переходом і відсутності пристебнутого ременя безпеки. Він оскаржив постанови до суду. Суддя відклав розгляд справи, а згодом розгляд обох постанов об’єднав в одну справу. Заявник стверджував, що його адвокат відправив факс до суду, в якому зазначалося те, що суддя в його справі раніше працював з його матір'ю, між ними були ворожі стосунки, а тому задля уникнення сумнівів слід провести заміну судді у справі заявника. Уряд стверджував, що суд не отримував факсу. Суддя визнав заявника винним за обвинуваченням та призначив штраф.

Заявник подав скаргу до Конституційного суду. Суд визнав конституційну скаргу заявника неприйнятною як явно необґрунтованою.

Правове обґрунтування: Суд зазначає, що за кілька днів до засудження заявника за порушення у сфері дорожнього руху, зазначеному судді було заявлено відвід та він погодився з цим, визнавши, що існує ворожість між ним і матір’ю заявника. Судді було відомо про обставини, що виправдовують його відвід. Отже, як тільки суддя дізнався, що інша справа відносно заявника була призначена йому, він повинен був проінформувати голову суду і попросити про заміну судді. Суд повторює, що, доручення притягнення до відповідальності та покарання за незначні правопорушення адміністративним органам не суперечить Конвенції, відповідна особа повинна мати можливість оскаржити будь-яке рішення, прийняте проти нього.

Заявник домагався відводу судді на підставі того, що він працював з його матір'ю, яка також була суддею. Відповідаючи на заяву заявника, суддя визнав, що працював з матір'ю заявника і, крім того, визнав, що між ним та матір'ю заявника була ворожнеча, хоча заявник цього не згадував. Зокрема, суддя заявив, що він постійно з нею конфліктував і вони не спілкувались один з одним.

Суд наголошує на тому, що обов'язок судді, який засідає у справі, негайно повідомити голову суду про обставини, що загрожують порушенню його неупередженості, чітко визначено у національному законодавстві.

Суд не приймає аргументу уряду про те, що суддя не відігравав значної ролі у провадженні, і тому його особисті погляди не мали значення для вирішення справи. У цій справі, хоча Конституційний Суд мав повноваження скасувати відповідне рішення на тій підставі, що виявилося, що суддя судового розгляду не був неупередженим, він відмовився це зробити і підтримав оскаржуване рішення. Як наслідок, він не виправив помилки нижчих судів. (див. Kупріянов проти Кіпру, № 73797/01, ЄСПЛ 2005 - XIII).

Висновки: будь-який суддя, щодо якого є законні підстави побоюватися відсутності неупередженості повинен бути замінений. Дійсно, судді повинні підтримувати та застосовувати високі стандарти поведінки та особисто дотримуватися цих стандартів, щоб підтримувати цілісність судової влади. Будь-яке порушення таких стандартів зменшує довіру громадськості до судової влади.

Суддя у справі заявника дійсно умисно порушила принцип неупередженості, хоча вона і знала про можливі ризики та конфлікт інтересів.

Констатовані порушення: право на справедливий суд (п.1 ст. 6 Конвенції).

Ключові слова: заангажованість, підстави здійснення самовідводу, адміністративний процес, відсторонення судді від розгляду справи