Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 07 березня 2019 року

у справі «Грігор’єв проти України»

за заявою № 32569/08

Щодо перевищення строків застосування запобіжного заходу та перегляду рішення про його застосування

Фабула справи: заявник скаржився на надмірну тривалість досудового тримання під вартою та судового перегляду рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Правове обґрунтування: Суд зауважує, що загальні принципи щодо права на судовий розгляд у розумний термін чи звільнення до судового розгляду, гарантованого п.3 ст.5 Конвенції, були викладені в ряді попередніх судових рішень (див.Кудла проти Польщі [GC], №30210/96, § 110, ECHR 2000 - XI, та МакКей проти Сполученого Королівства [GC], №543/03 , §§ 41-44, ECHR 2006 - X).

У провідних справах "Харченко проти України" (№40107/02, 10.02.2011р.) та " Ігнатов проти України" (№40583/15, 15.12.2016 р.) Суд уже визнав порушення стосовно аналогічних питань тим, що в цій справі.

Вивчивши всі подані до нього матеріали, Суд не знайшов жодного факту чи аргументу, здатного переконати його зробити інший висновок щодо прийнятності та суті цієї скарги.

Заявник подав ще одну скаргу відповідно до п.4 ст.5 Конвенції, яка також порушила питання, враховуючи відповідну чітко встановлену прецедентну практику Суду щодо надмірної тривалості судового перегляду затримання. Вивчивши всі матеріали, що були передані на розгляд заявника, Суд приходить до висновку, що така скарга також розкриває порушення Конвенції у світлі своїх висновків у справі «Харченко проти України».

Висновки: в цій справі тривалість попереднього ув'язнення заявника була надмірною. Також національні органи порушили адекватні строки перегляду рішення про застосування запобіжного заходу.

Констатовані порушення: право на свободу та особисту недоторканність (п.п. 3,4 ст.5 Конвенції).

Ключові слова: заходи забезпечення кримінального провадження, перегляд законності, позбавлення свободи, затягування строків