Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 27 червня 2019 року

у справі «Єрьоміна та інші проти України»

за заявами № 30510/18 та іншими

Щодо надмірної тривалості провадження та застосування запобіжного заходу

Фабула справи: заявники скаржились на надмірну тривалість кримінального провадження та відсутність ефективного засобу юридичного захисту в цьому відношенні. Інша заявниця у справі також скаржилась на надмірну тривалість застосування підписки про невиїзд.

Правове обґрунтування: Суд повторює, що обґрунтованість тривалості судового розгляду повинна оцінюватися з урахуванням обставин справи та з посиланням на такі критерії: складність справи, поведінку заявників та відповідних органів та предмету спору (див. Пелісьє та Сассі проти Франції [GC], №25444/94, §67, ЄСПЛ 1999 - II та Фрідлендер проти Франції [GC], № 30979/96 , § 43, ЄСПЛ 2000 - VII).

У провідній справі "Меріт проти України" (№66561/01, 30.03.2004 р.) Суд вже встановив порушення стосовно питань, подібних до справ у цій справі. Вивчивши всі подані до нього матеріали, Суд не знайшов жодного факту чи аргументу, здатного переконати його зробити інший висновок щодо прийнятності та суті цих скарг.

Висновки: в цій справі тривалість розгляду справи була надмірною і не відповідала вимозі "розумного строку". Суд також зазначає, що заявники не мали в своєму розпорядженні ефективним засобом захисту цих скарг. Національні органи дійсно порушили розумні строки застосування підписки про невиїзд.

Констатовані порушення: право на справеливий суд (п.1 ст.6 Конвенції), право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції), свобода пересування (ст.2 Протокол №4).

Ключові слова: перевищення строків, зволікання з розглядом, запобіжний захід, ефективний правовий захист