Правова позиція
Європейського суду з прав людини
згідно з Рішенням
від 11 липня 2019 року
у справі «Абдалов та інші проти Азербайджану»
за заявами № 28508/11 та іншими
Щодо надмірного та необґрунтованого належними доводами обмеження часу на проведення передвиборної агітації
Фабула справи: заявники скаржилися на надмірну затримку реєстрації їх як кандидатів на парламентських виборах і на те, що їм не дали часу для агітації та ефективної конкуренції. Представник другого та третього заявників, подав нову скаргу від імені цих заявників. Він стверджував, що вилучення з його відання всіх матеріалів справи, що стосуються розгляду справ заявника до Суду, разом з усіма іншими матеріалами справи, стало перешкодою для здійснення права заявників на індивідуальну заяву відповідно до ст. 34 Конвенції.
Троє заявників планували взяти участь у парламентських виборах на одномандатних виборчих округах. Проте їхні окружні виборчі комісії встановили, що більшість підписів, які заявники зібрали на підтримку своїх кандидатур, були підроблені і що кандидати не перевищили необхідний поріг. Заявники оскаржили рішення до Центральної виборчої комісії, апеляційного та Верховного суду, стверджуючи, що висновки окружної виборчої комісії не відповідають закону і є такими, що порушують процесуальні норми.
Під час судового провадження було розпочато передвиборчу агітацію. Скарги заявників були задоволені, і національні суди постановили рішення про реєстрацію їх як кандидатів. Посвідчення кандидата на парламентських виборах заявники отримали досить пізно, за декілька днів до кінця передвиборчої агітації. У зв’язку з пізньою реєстрацією заявники клопотали про перенесення дати голосування в їхніх округах, проте заявникам відмовили. Зрештою, їх не було обрано членами парламенту.
Правове обґрунтування: в даній справі через несвоєчасну реєстрацію заявників як кандидатів їм було дозволено приєднатись до виборчої кампанії на дуже пізньому етапі і вони мали змогу проводити агітацію протягом значно коротших періодів часу, ніж інші кандидати або не змогли проводити агітацію. зовсім. У цих випадках здатність заявників до агітації була погіршена тимчасовим обмеженням, що було практичним наслідком їх несвоєчасної реєстрації. Своєчасна реєстрація кандидатів має вирішальне значення для того, щоб вони були відомі виборцям і мали змогу передавати своє політичне повідомлення під час періоду виборчої кампанії, намагаючись отримати голоси та обрати їх. Вільний вибір електорату залежить, серед іншого, від того, щоб мати інформацію стосовно всіх кандидатів, які мають право на участь, та своєчасно їх отримувати, щоб сформувати думку та висловити її в день виборів.
Виходячи з цих обставин, Суд зазначає, що офіційний період виборчої кампанії для парламентських виборів розпочався 15 жовтня і закінчився 5 листопада 2010 року. Агітація 6 листопада 2010 року заборонена через двадцять чотири годинний період, що передує дню виборів. Посвідчення заявникам були видані дуже пізно.
Конкретну ситуацію заявників у цих справах слід оцінювати в загальному контексті деяких системних питань, що спостерігаються на парламентських виборах в державі 2010 року, що виникають через відсутність достатніх гарантій для запобігання відмов у реєстрації кандидатів на підставі довільних висновків про неправдивість підтримки підписів. Зокрема, у провідній справі "Тахіров проти Азербайджану" (№ 31953/11, п.32-42, 11.06.2015 р.) стосовно відмови у реєстрації кандидата через нібито недостатню кількість дійсних підтверджуючих підписів, Суд, серед іншого, встановив, що існують побоювання щодо неупередженості виборчої комісії, відсутність прозорості у своїх діях та різні недоліки в їх процедурах; відсутність чіткої і достатньої інформації про професійну кваліфікацію, а також критерії для призначення експерти групи, що займається вивченням підписних листів; неспроможність виборчих комісій та судів вжити подальші розслідувальні заходи для підтвердження думки експертів щодо достовірності чи іншої інформації про підписи; та систематичне невиконання виборчими комісіями ряду встановлених законом гарантій, спрямованих на захист висунутих кандидатів від свавільних рішень.
Беручи до уваги матеріали матеріалів справи та заяви сторін у цих справах, Суд зазначає, що вони розкривають по суті ті самі проблемні питання щодо процесу реєстрації кандидата - зокрема, що стосуються процесу перевірки достовірність підписів.
Що стосується термінів виборчих виборів, Суд зазначає, що провадження у цих справах було піддано ряду затримок, пов’язаних з виборчими комісіями та судами, які неодноразово ухвалювали відповідні рішення із запізненням, іноді порушуючи триденний термін закону. Наприклад, апеляція першого заявника проти рішення Конвенції розглядалася ЦВК за вісім днів після того, як термін оскарження був продовжений на невизначений термін. Хоча технічно це не було порушенням національного законодавства, оскільки було прийнято законне рішення про продовження, той факт, що в той момент, коли закон не передбачав обмеження строку на тривалий період, на думку Суду, був проблематичним.
Суд вважає, що несвоєчасна реєстрація заявників у цих справах була обумовлена відсутністю гарантій проти свавілля у процедурах реєстрації кандидатів та, крім того, затримкою у розгляді їх апеляцій, пов'язаних із виборчі органи влади та суди.
Що стосується того, чи такі затримки в реєстрації були порушенням вимог ст.3 Першого протоколу до Конвенції, Суд зазначає, що, хоча виборча кампанія є важливою та впливає на результати голосування, вона не є єдиний фактор, який впливає на вибір потенційних виборців; на цей вибір впливають і інші фактори, тому може бути важко встановити чіткий причинний зв’язок між недостатнім розповсюдженням інформації про кандидата та кількістю голосів, отриманих ним.
Заяви заявників, Уряду та третьої сторони, Міжнародної комісії юристів (МС), були ідентичними тим, які були зроблені відповідними сторонами стосовно тієї ж скарги, поданої у справі “Аннагі Гаджибейлі проти Азербайджану” (№2204/11, §§ 30-40, 22.10.2015 року). У цій справі Суд встановив, що держава-відповідач не виконала своїх зобов’язань, передбачених ст.34 Конвенції. Суд вважає, що аналіз та висновок, зроблений у вказаному рішенні, також стосується даної справи і не бачить причин відхилятися від цього висновку.
Висновки: перший заявник мав лише один повний день кампанії, другий заявник мав лише три повних дні, а третьому заявнику практично не залишалося часу для проведення агітації.
Суд вважає, що заявники були зареєстровані настільки пізно і настільки близько до дня виборів, що у них не було достатньо часу для проведення ефективних виборчих кампаній. За таких обставин Суд встановив, що індивідуальні виборчі права заявників у цих випадках були обмежені настільки, що суттєво погіршили їх ефективність.
Констатовані порушення: право на вільні вибори (ст.3 Першого протоколу до Конвенції), право подання індивідуальної заяви (ст. 34 Конвенції).
Ключові слова: законність виборчого процесу, гарантії прав кандидатів у депутати, необґрунтоване зволікання в реєстрації, реєстраційна процедура
