Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 27 червня 2019 року

у справі «Солопова проти України»

за заявою № 17278/18

Щодо ненадання адекватної медичної допомоги під час ув’язнення

Фабула справи: заявниця скаржилась на відсутність належної медичної допомоги під час ув’язнення, а саме зволікання з терапевтичним лікування, відсутність медичних обстежень.

Правове обґрунтування: Суд зазначає, що заявник страждав від серйозного онкологічного захворювання. Суд повторює, що «достатність» медичної допомоги залишається найбільш складним елементом для оцінки ( див.Блохін проти Росії [GC], №47152/06, § 137, ECHR 2016 г.). Органи влади повинні забезпечити, щоб діагностика і догляд були оперативними і точними ( див. Похлєбін проти України, №35581/06, § 62, 20.05.2010 року, і Горбуля проти Росії, №31535 / 09 , § 62, 6.03.2014 року) і що за необхідності контроль медичного стану повинен бути регулярним і систематичним і включати комплексну терапевтичну стратегію, спрямовану на успішне лікування затриманого або запобігання прогресії хвороб ( див.Ухань проти України, №30628/02, § 74, 18.12.2008 року, і Колесникович проти Росії, №44694/13, § 70, 22.03.2016 року).

Суд підкреслює , що медичне лікування в тюремних установах повинно бути належним і не гіршим, ніж надається в цілому для населення. Проте, це зовсім не означає, що кожному затриманому повинно бути гарантовано той же рівень медичного лікування, що доступно в самих кращих медичних установах за межами тюремних установ ( див. Садретдінов проти Росії, №17564/06, § 67, 24.05.2016 року).

Суд знайшов в попередніх справах порушення аналогічні з тими, що є в цій справі ( див Невмержицький проти України, №54825/00, §§ 103-05, ECHR 2005 - II; Мельник проти України, §§ 104-06; Логвенік проти України, №13448/07, §§ 68-78, 14.10.2010 року; Сергій Антонов проти України, №40512/13 , §§ 76-90, 22.10.2015 року; та Пивоварнік проти України, №29070/15, §§ 37-46, 6.10.2016 року).

Висновки: заявниця була не повністю позбавлена медичного догляду. Вона отримала певні ліки і пройшла все таки ряд медичних обстежень. Однак, Суд не може погодитися з аргументами Уряду, що рівень медичної допомоги, наданої заявниці був своєчасним і достатнім. Суд зазначає, що лікування заявника почалося з запізненням. Таким чином, вивчивши матеріали, надані йому для розгляду, Суд визначив ті недоліки медичного лікування, на які вказував заявник.

В даному випадку заявник не отримати всебічної і адекватної медичної допомоги під час ув’язнення.
Констатовані порушення: заборона катування (ст. 3 Конвенції).

Ключові слова: діагностика захворювань, установа виконання покарань, надання медичної допомоги онкохворим, відсутність ліків в закладах ув’язнення, необгрунтоване відтермінування лікарської терапії