Правова позиція
Європейського суду з прав людини
згідно з Рішенням
від 07 травня 2019 року
у справі «Фонд MIHR проти Туреччини»
за заявою № 10814/07
Щодо правомірності ліквідації благодійного фонду через відсутність ресурсів для виконання статутних цілей
Фабула справи: заявник скаржиться на незаконний його розпуск через фінансову неможливість досягнення цілей.
Заявник – фонд, відомий за скороченням MİHR ( фонд цивілізації, благополуччя, знань та процвітання). Він був зареєстрований у 1989 році як турецький фонд, головними цілями якого було надання допомоги тим, хто її потребував у сферах ісламу, сучасних технологій, ядерної фізики та організація класів, створення університетів або ж приєднання до вже існуючих.
У 2005 році суд першої інстанції постановив рішення про ліквідацію фонду-заявника на тій підставі, що його наявні ресурси не могли покрити власні витрати, а тому фонд більше не мав змоги виконувати ті цілі, заради яких його було створено. Його фінансові активи були передані іншому фонду з аналогічними цілями. Це рішення суду було підтримано судом касаційної інстанції. У 2014 році заява фонду-заявника про повторну реєстрацію була відхилена національними судами.
Заявник подав індивідуальну скаргу до Конституційного Суду Туреччини, розгляд якої триває з січня 2018 року.
Правове обґрунтування: Суд вважає, що висновок про ліквідацію заявника цивільними судами був втручанням у його свободу асоціацій, незважаючи на те, що суди встановили, що фонд більше не може функціонувати відповідно до цілей, встановлених його статутами.
Суд погоджується з урядом у тому, що оскаржувані заходи були передбачені законом, зокрема, п.1 ст.116 Цивільного кодексу, що регулює питання про розпуск фонду.
Він вважає, що фонд заявника недостатньо показав, що висновок про його скасування був мотивований іншими причинами, ніж ті, що зазначені у рішеннях судових органів. Він погоджується, що оскаржувана заява переслідувала щонайменше дві законні цілі, перелічені у ст.11 Конвенції: захист порядку та захист прав та свобод інших осіб.
Згідно зі ст.11 Конвенції, держави мають право перевірити відповідність мети та діяльності асоціації правилам, встановленим законом.
У цій справі Суд зауважує, по-перше, що фонд MİHR не був розпущений через його статути чи діяльність, що суперечать його статутам, а що він був розпущений у зв'язку з відсутністю фінансових коштів для здійснення діяльності для досягнення своїх цілей. Він зазначає, що національні цивільні суди встановили, що фонд-заявник більше нічого не робив для досягнення своїх цілей, оскільки у нього не було активів, крім двох об'єктів нерухомості, дуже скромна орендна плата яких була його єдиним доходом, що пожертв було мізерно мало, що баланси за періоди до і після початку ліквідаційного процесу не вказували на значні доходи. Суд також зазначає, що відсутність дозволу на проведення деяких зборів, які хотів організувати заявник не мали вирішального впливу на фінансове становище заявника.
Суд також зауважує, що цілі заявника, суттєво передбачені його статутами (дослідження, поради та публікації у галузі основних природних чи соціальних наук, створення університетів чи факультетів з метою проведення цього дослідження, економічна та комерційна діяльність, різноманітна соціальна допомога тощо) є цілями суспільної корисності та загального інтересу. Зважаючи на роль, яку відіграють фонди в турецькому законодавстві та практиці для забезпечення соціальної згуртованості, він вважає, що вимагати від заявника необхідності виконання мінімальних фінансових критеріїв є необхідним для збереження ефективності та надійності системи фондів держави.
За цих обставин Суд вважає, що мотиви, наведені національними судами для розпущення фонду заявника були "релевантними та достатніми”, щоб цей захід відповідав нагальній соціальній потребі, пропорційний легітимним цілям, яких переслідував, і тому був необхідний у демократичному суспільстві.
Висновки: національні органи цілком правомірно ліквідували фонд через фінансову неспроможність виконувати статутні цілі.
Констатовані порушення: не було встановлено порушення права на свободу вираження поглядів (ст.11 Конвенції).
Ключові слова: громадська організація, банкрутство організації, благодійні цілі, фінансові негаразди, неможливість виконувати статутні цілі, процедура ліквідації, благодійна організація
