Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 18 червня 2019 року

у справі «Бодіу проти Республіки Молдова»

за заявою № 7516/10

Щодо прийняття апеляції судом всупереч процесуальним строкам без жодного обґрунтування

Фабула справи: заявник скаржився на несправедливість касаційного суду під час прийняття рішення у справі, адже він прийняв апеляцію всупереч законним строкам. Заявник скаржився, рішення апеляційного суду призвело до порушення його права на мирне користування його майном.

Заявник подав позовну заяву проти до суду, в якій він вимагав визнання за ним права власності на будинок як за спадкоємцем його батька; відповідач, в свою чергу, подала зустрічний позов, яким просила визнати за нею право власності, оскільки, з її слів, цей будинок будувала вона.

Суд першої інстанції відхилив зустрічну позовну заяву, а заяву заявника задовольнив у повному обсязі. Не погодившись, відповідач подала апеляцію на рішення суду. Апеляційний суд підтримав попереднє рішення суду, а скаргу відповідачки відхилив. Окрім іншого, вона не була присутня на засіданнях суду під час розгляду її скарги, хоча на вказану нею адресу неодноразово направлялись судові повістки.

Відповідач подала касаційну скаргу, зазначивши, що про рішення апеляції від 20.05.2008 року вона дізналась лише 23.04.2009 року. У її заяві було зазначено ту ж саму адресу, що і в апеляційній скарзі.

Заявник просив відмовити у задоволенні апеляції з питань права на тій підставі, що вона подана поза межами строку, встановленого для касаційного оскарження, мотивуючи це тим, що відповідач сама ініціювала апеляційне провадження, а тому вона мала знати про хід провадження, а не чекати одного року, щоб дізнатись про це. Касаційний суд задовольнив апеляцію, подану відповідачем, попередні рішення судів скасував та постановив нове рішення, яким право власності на будинок визнав у рівних частках між заявником та жінкою. Суд, окрім іншого зазначив, що та не подала апеляційну скаргу поза межами встановленого строку, оскільки відсутнє підтвердження інформування про повний текст рішення. Суд також зазначив, що доказів дати, коли відповідачу стало відомо про оспорюване рішення суду, немає, а тому її апеляційна скарга подана вчасно. Правове обґрунтування: у справі "Карпов проти Республіки Молдова" (№6338/11,12.02.2019 року) Суд встановив, що задоволення пізньої апеляції апеляційним судом було порушенням принципу правової визначеності. Суд постановив, що скасування судовим процесом остаточного рішення є несумісним з Конвенцією. У цій справі заявник також "втратив" рішення на свою користь.

Суд зазначає, що правові системи багатьох держав-членів передбачають можливість продовження процедурних строків, якщо для цього є вагомі причини. У той же час, якщо строк звичайної процедури оскарження буде продовжений через значний проміжок часу та з причин, які не видаються особливо переконливими, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Суд визнає, що рішення про продовження строку подання апеляційної скарги вирішується, перш за все, на розсуд національних судів, але цей розсуд не є необмеженим. Суди зобов'язані вказати причини. Однією з таких причин може бути, наприклад, неспроможність державних органів повідомити сторони про рішення, прийняті стосовно їх справ. Однак навіть тоді можливість продовження не буде необмеженою, оскільки сторони повинні вжити заходів у розумні проміжки часу, щоб дізнатися про хід судових проваджень, про які вони знають. У будь-якому випадку, національні суди повинні перевірити, чи причини для продовження граничного терміну для оскарження можу виправдати втручання в принцип законної сили (див. Пономарьов проти України , №3236/03 , п. 41, 3.04.2008 р.).

Суд зазначає, що у своїй апеляції відповідач не пояснила, що заважало їй дізнатися про рішення апеляційного суду раніше, або згадує, чи намагалася вона дізнатися про хід апеляційного провадження. ініційований нею. Відповідача не запитували, чому вона не повідомила апеляційний суд про зміну своєї адреси, та чи робила вона будь-які спроби дізнатися про порушене нею апеляційне провадження.

Висновки: дозвіл відповідачу подавати апеляційну скаргу в судовому порядку після значного проміжку часу та за відсутності жодних правдоподібних пояснень того, чому вона не могла подати її раніше звело нанівець законну силу попередніх рішень. Таким чином, касаційний суд порушив принцип правової визначеності та порушив права заявника на справедливий судовий розгляд.

Констатовані порушення: право на справедливий суд (п.1 ст.6 Конвенції), захист права власності (ст.1 Першого протоколу до Конвенції).

Ключові слова: процесуальні вимоги, законна сила рішення, скасування остаточного рішення, неправомірне позбавлення власності