Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 15 листопада 2012 року

у справі «Сергій Афанасьєв проти України»

за заявою № 48057/06

Щодо отримання первинних визнавальних показань за відсутності адвоката

Фабула справи: заявника було доставлено та допитано у зв'язку з вбивством жінки без постійного місця проживання. Працівники міліції, як стверджувалося, жорстоко поводилися з ним і примусили його зізнатися у вчиненні злочину. Заявнику було пред’явлено обвинувачення у вбивсті. Того ж дня, під час допиту у присутності його адвоката, заявник визнав, що його дії могли спричинити смерть жінки, але наполягав на тому, що вбивати її він не мав наміру. Міський суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Міський суд визнав заявника винним у скоєнні вбивства та призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі. Суд задовольнив цивільний позов матері вбитої жінки. Апеляційний суд відхилив апеляційну скаргу заявника як необґрунтовану. Касаційний суд розглянув справу заявника, без виклику учасників процесу. Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що доводи заявника були необґрунтованими. Заявник скаржився на те, що він не мав доступу до адвоката під час першого допиту. Заявник скаржився, що суди проігнорували його клопотання про виклик і допит зупитуваного ним свідка. Заявник скаржився на те, що суди визнали його винним на підставі визнавальних показів, отриманих внаслідок жорстокого з ним поводження. Він також скаржився на те, що його відсутність на засіданні апеляційного суду порушила його право на захист себе особисто та порушила принцип рівності сторін.

Правове обґрунтування: Суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції вимагає, щоб, як правило, доступ до захисника надавався з першого допиту підозрюваного працівниками міліції, за винятком випадків, коли за конкретних обставин відповідної справи продемонстровано, що існують вагомі підстави для обмеження такого права. Та навіть якщо вагомі підстави можуть у виняткових випадках виправдовувати відмову у доступі до захисника, таке обмеження, незважаючи на його підстави, не повинно незаконно порушувати права обвинуваченого за ст.6 Конвенції. Право на захист, як таке, буде непоправно порушено, якщо визнавальні покази, отримані від особи під час допиту правоохоронними органами за відсутності захисника, використовуватимуться з метою її засудження (див. рішення у справі "Сальдуз проти Туреччини" (Salduz v. Turkey) [ВП], заява № 36391/02, п. 55, від 27.11.2008 року).

Висновки: питання полягає в тому, чи була відсутність адвоката виправдана вагомими причинами. Зважаючи на факти справи, Суд не знаходить жодних вагомих причин для обмеження права заявника на доступ до адвоката. Суд також зазначає, що первинні визнавальні покази, отримані за відсутності адвоката, були використані судами для засудження заявника (див. пункти 23 і 25). За цих обставин права заявника на захист були невиправно порушені.

Констатовані порушення: право на справедливий суд ( п.1, підпункту "c" п.3 ст.6 Конвенції).

Ключові слова: нелюдське поводження, вибиття показань, допомога адвоката, запобіжний захід, правова допомога, фальсифікація