Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 18 листопада 2010 року

у справі «Братченко проти України»

за заявою № 27234/04

Щодо надмірної тривалості кримінальних проваджень

Фабула справи: заявниця звернулася з позовом про оскарження дій правоохоронних органів при проведенні розслідування кримінальної справи щодо чоловіка, який наніс заявниці легкі тілесні ушкодження. Заявниця також вимагала відшкодування завданої їй шкоди. Міський суд залишив позовну заяву заявниці без розгляду у зв'язку з її неявкою. Згодом суд переглянув цю ухвалу та поновив провадження. Міський суд частково задовольнив позовні вимоги заявниці та зобов'язав відділ міліції виплатити їй відшкодування моральної шкоди. Апеляційний суд залишив без розгляду відповідно апеляційну скаргу заявниці та апеляційну скаргу відділу міліції у зв'язку з їх процесуальними недоліками. Касаційний суд передав справу на розгляд апеляційного суду. Останній, діючи як суд касаційної інстанції, скасував ухвалу та передав справу апеляційному суду для розгляду апеляційної скарги заявниці. Апеляційний суд скасував ухвалу суду. Також апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та закрив провадження у зв'язку з тим, що розгляд цієї справи не належав до юрисдикції суду першої інстанції. За твердженнями заявниці, ухвалу апеляційного суду вона оскаржила до касаційного суду і провадження досі триває. Щодо другого провадження, квартирою заявниці користувалися знайомі її сина, які вселилися без її дозволу, та, відповідно до тверджень заявниці, завдали шкоди її майну. Заявниця подала позов до суду про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. У невстановлену дату справу було передано до іншого міського суду, який залишив позов без розгляду. Апеляційний суд скасував ухвалу суду першої інстанції. В результаті міський суд частково задовольнив позов заявниці та зобов'язав винуватців сплатити відшкодування. Рішення не було оскаржено та набрало законної сили. Це рішення залишається невиконаним. Апеляційний суд скасував рішення та повернув справу до міського суду. Касаційний суд відхилив касаційну скаргу заявниці на ухвалу. Міський суд частково задовольнив позовні вимоги заявниці та зобов'язав винуватців солідарно сплатити їй відшкодування. Апеляційний суд залишив без руху апеляційну скаргу у зв'язку з її процесуальними недоліками. Заявниця скаржилася, що тривалість проваджень була несумісною з вимогою "розумного строку".

Правове обґрунтування: суд нагадує, що розумність тривалості провадження повинна визначатись у світлі відповідних обставин справи та з огляду на такі критерії: складність справи, поведінка заявниці та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявниці (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі "Фрідлендер проти Франції" (Frydlender v. France) [ВП], N 30979/96, п. 43, ЄСПЛ 2000-VII). Судом вже було констатовано порушення п.1 ст.6 Конвенції (995_004) у справах, подібних до цієї (див. рішення у справі "Фрідлендер" (Frydlender), зазначене вище).

Висновки: у цій справі тривалість першого провадження була надмірною та не відповідала вимозі "розумного строку".

Констатовані порушення: право на справедливий суд (п.1 ст.6 Конвенції).

Ключові слова: оскарження рішення суду