Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 28 жовтня 2010 року

у справі «Трофимчук проти України»

за заявою № 4241/03

Щодо звільнення працівника з роботи через проведення масової акції

Фабула справи: заявниця разом з іншими працівниками на підприємстві вирішили провести пікет через тривалу невиплату заробітної плати. Вони повідомили про свої наміри місцеві органи влади. Заявниця та ще багато осіб взяли участь у пікеті навпроти приміщення адміністрації підприємства. Вони висловили стурбованість тим, що керівництво не забезпечило своєчасну виплату заробітної плати і що директор привласнив кошти компанії. Адміністрація підприємства подала позов до міського суду до заявниці в тому числі з вимогою про визнання незаконним проведеного пікету, який позивач іменував “страйком”. Заявницю було звільнено з роботи у зв'язку з систематичним невиконанням своїх трудових обов'язків. Вона подала до міського суду позов про поновлення її на посаді та відшкодування заборгованості із заробітної плати. Заявниця стверджувала, що її звільнення було незаконним та безпідставним, і що його справжньою причиною був трудовий спір між керівництвом підприємства та працівниками стосовно невиплати заробітної плати. Міський суд відмовив заявниці у задоволенні позову, встановивши, що протягом короткого періоду її роботи вона допустила серйозне порушення правил роботи. Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та направив на новий розгляд. Міський суд знову відмовив заявниці з тих же підстав. Апеляційний та касаційний суди відповідно відхилили скарги заявниці як необґрунтовані та залишили без змін висновки суду першої інстанції. У своєму рішенні апеляційний суд зазначив, що твердження заявниці про те, що вона була звільнена через її участь у пікеті, було необґрунтованим. Заявниця скаржилась, що була звільнена з роботи через участь у створенні нової профспілки на підприємстві та через участь у пікеті.

Правове обґрунтування: суд повторює, що ст.11 Конвенції захищає право на свободу мирних зібрань та на свободу об'єднання з іншими особами від свавільних, незаконних і необґрунтованих обмежень. Термін «обмеження» в п.2 ст.11 Конвенції не обмежується заборонами і відмовами у реацізації прав, гарантованих Конвенцією, а включає в себе також каральні заходи, застосовані після того, як такі права були реалізовані, включаючи різноманітні дисциплінарні заходи (див. рішення від 15.04.1991 року у справі «Езелан проти Франції» (Ezelin v. France), п. 39, Series A, № 202; рішення від 26.09.1995 року у справі «Фогт проти Німеччини» (Vogt v. Germany), п. 65, Series А, № 323; рішення у справі «Маестрі проти Італії» (Maestri v. Italy) [ВП], заява № 39748/98, п. 26, ECHR 2004-I, та рішення від 23.10.2008 року у справі «Сергей Кузнєцов проти Росії» (Sergey Kuznetsov v. Russia), заява №10877/04, п. 35).

Суд зазначає, що втручання становитиме порушення ст.11 Конвенції, якщо воно не «передбачено законом», не переслідує одну або більше легітимних цілей, передбачених пунктом 2, та не є «необхідним у демократичному суспільстві» для досягнення цих цілей (див. згадане вище рішення у справі «Сергей Кузнєцов проти Росії» (Sergey Kuznetsov v. Russia), п. 37).

Висновки: у цій справі заявниця брала участь в акції протесту проти свого роботодавця, що спричинило її відсутність на роботі протягом двох годин. Однак заявниця не дотрималась процедури страйку, викладеної у статті 19 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» від 3 березня 1998 року, і не стверджувала, що їй якимось чином завадили дотриматись її. Більш того, заявниця не заперечувала відповідність процедури, встановленої національним законодавством, вимогам статті 11 Конвенції. У світлі вищевикладеного Суд вважає, що дисциплінарне стягнення було накладено на заявницю законно і, отже, втручання було «передбачено законом» у розумінні пункту 2 статті 11 Конвенції. Суд також вважає, що втручання мало «легітимну мету» захисту прав колишнього роботодавця заявниці відповідно до національного трудового законодавства.

Констатовані порушення: не встановлено порушення свободи мирних зібрань і об'єднань (ст. 11 Конвенції).

Ключові слова: страйк, протест, дисциплінарне стягнення, трудовий спір