Правова позиція
Європейського суду з прав людини
згідно з Рішенням
від 10 липня 2014 року
у справі «Буглов проти України»
за заявою № 28825/02
Щодо жорстокого поводження під час тримання особи під вартою
Фабула справи: заявник скаржився, що зазнав жорстокого поводження під час тримання його під вартою в міліції. Він також скаржився, що умови його досудового тримання під вартою становили нелюдське та таке, що принижує гідність, поводження.
Правове обґрунтування: ст. 3 Конвенції втілює одну з найбільш основоположних цінностей демократичних суспільств. Навіть за найважчих обставин, таких як боротьба з тероризмом та організованою злочинністю, Конвенція категорично забороняє катування та нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження або покарання (див. рішення у справі «Сельмуні проти Франції» (Selmouni v. France) [ВП], заява № 25803/94, п. 95, ECHR 1999-V, та «Ассенов та інші проти Болгарії» (Assenov and Others v. Bulgaria), від 28 жовтня 1998 року, п. 93, Reports of Judgments and Decisions 1998-VIII).
При оцінці доказів Суд керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом» (див. рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), від 18 січня 1978 року, п. 161, Series А № 25). Проте така доведеність може випливати із сукупності ознак, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, чи подібних до них неспростованих презумпцій (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини» (Salman v. Turkey) [ВП], заява № 21986/93, п. 100, ЄСНR 2000-VII).
Заявник зазнав численних тілесних ушкоджень. Як випливає з матеріалів справи, під час медичного огляду, проведеного через кілька годин після затримання заявника, у нього були виявлені численні синці, походження яких належним чином не було встановлено. Доводи Уряду щодо незначності тілесних ушкоджень та щодо їхнього виникнення внаслідок законного застосування сили під час затримання заявника спростовуються результатами медичних оглядів, обидва з яких встановили значну кількість тілесних ушкоджень незалежно від кваліфікації цих ушкоджень експертами, а також висновком про малоймовірність їхнього завдання за обставин, описаних працівниками міліції. У той же час окрім законного застосування фізичної сили національними органами влади не було надано жодного іншого пояснення, а пропорційність та законність такого застосування сили національними органами влади також, як видається, докладно не розглядалася (див. рішення від 9 грудня 2010 року у справі «Силенок та «Техносервіс-плюс» проти України» (Sylenok and Tekhnoservis-Plus v. Ukraine), заява № 20988/02, nn. 69-70).
Висновок: Уряд не встановив належним чином, що застосування до заявника сили було законним та абсолютно необхідним, а також, що тілесні ушкодження заявника не були наслідком жорстокого поводження під час його перебування під вартою у міліції. Відповідно було порушення ст. 3 Конвенції у зв’язку з тим, що заявник зазнав нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження.
Констатовані порушення: заборона катування (ст. 3 Конвенції), право розгляд справи судом упродовж розумного строку (п. 3 ст. 5 Конвенції) та право на повагу до кореспонденції (ст. 8 Конвенції). Не виявив порушень права на справедливий суд (п.п. 1, 3 ст. 6 Конвенції).
Ключові слова: приниження гідності, розумність строків, позбавлення волі, справедливий судовий розгляд
