Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 08 листопада 2018 року

у справі «Шепілов та Пасічний проти України»

за заявами № 10395/14 та № 64287/17

Щодо надмірності та необґрунтованості тримання обвинуваченого під вартою

Фабула справи: заявники скаржились, головним чином, що досудове тримання їх під вартою було необґрунтовано довгим (понад 8 років та 10 місяців).

Правове обґрунтування: загальні принципи щодо права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження, гарантовані п. 3 ст. 5 Конвенції, були викладені у низці попередніх рішень (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Кудла проти Польщі» (Kudła v. Poland) [ВП], заява № 30210/96, п. 110, ЄСПЛ 2000‑XI, та рішення у справі «Маккей проти Сполученого Королівства» (McKay v. the United Kingdom) [ВП], заява № 543/03, пп. 41-44, ЄСПЛ 2006‑X, з подальшими посиланнями).

У справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, рішення від 10 лютого 2011 року) та «Ігнатов проти України» (Ignatоv v. Ukraine), заява № 40583/15, рішення від 15 грудня 2016 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

Висновки: у цій справі тривалість досудового тримання під вартою була надмірною.

Констатовані порушення: право на свободу та особисту недоторканність (п. 3 ст. 5 Конвенції).

Ключові слова: розумність строків, позбавлення волі, строк досудового розслідування