Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 18 грудня 2018 року

у справі «Сорокін проти України»

за заявою № 3450/09

Щодо порушення права на справедливий суд у зв’язку з необґрунтованою відмовою у перегляді судового рішення

Фабула справи: заявник звернувся до суду з позовом до Фонду соціального страхування, вимагаючи відшкодування шкоди у зв’язку з травмою, отриманою у результаті нещасного випадку на виробництві. Суд частково задовольнив позов та присудив заявнику певну суму відшкодування шкоди. Заявник та Фонд подали апеляційні скарги на це рішення.

Суд апеляційної інстанції залишив рішення без змін. Згідно із записом судового засідання від 18 березня 2008 року представник заявника під час засідання зазначила, що 25 січня 2008 року заявник подав заяву, а 13 лютого 2008 року саму апеляційну скаргу. Заявник доводив, що під час засідання його представник також надала копію його апеляційної скарги та попросила апеляційний суд долучити її до матеріалів справи, проте останній відмовив у цьому.

Заявник подав касаційну скаргу до Верховного Суду України. З наданої Суду копії касаційної скарги вбачається, що заявник датував її 17 травням 2008 року. У ній заявник зазначив, що подав апеляційну скаргу на рішення від 17 січня 2008 року, проте коли він прибув на засідання апеляційного суду 18 березня 2008 року, виявилося, що його апеляційна скарга була загублена і тому його доводи не були розглянуті апеляційним судом. У зв’язку з цим він просив Верховний Суд України скасувати ухвалу від 18 березня 2008 року та передати справу на новий розгляд.

27 червня 2008 року Верховний Суд України відмовив у задоволенні касаційної скарги заявника. Він зазначив, що апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу Фонду, проте заявник особисто не подав апеляційну скаргу на рішення від 17 січня 2008 року, і на цій підставі справа не могла бути переглянута у касаційній інстанції. Суд не розглянув аргумент заявника, що насправді він подав апеляційну скаргу, проте вона була загублена. В ухвалі Верховного Суду України було зазначено, що касаційна скарга заявника була подана «у квітні 2007 року».

Правове обґрунтування: ст. 6 Конвенції не зобов’язує Договірні Сторони створювати суди апеляційної чи касаційної інстанції, а де такі суди існують, розгляд справ у них має відповідати гарантіям, визначеним у ст. 6 Конвенції, зокрема, вони мають гарантувати громадянам ефективне право на доступ до судів для вирішення спору щодо їхніх прав та обов’язків цивільного характеру (див., наприклад, рішення у справі «Андрєєва проти Латвії» [ВП] (Andrejeva v. Latvia) [GC], заява № 55707/00, пункт 97, ЄСПЛ 2009).

У цій справі Суд не має підстав сумніватися, що заявник подав апеляційну скаргу на рішення від 17 січня 2008 року, оскільки заявник надав копію апеляційної скарги з печаткою Дзержинського міського суду, на якій вказана дата отримання (див. пункт 7). Щодо доводу Уряду, що навіть у разі її подання вона була б повернута заявнику без розгляду через невідповідність заяви процесуальним нормам, Суд вважає, що це всього лише припущення, не підтверджене жодними доказами. Більше того, цей довід суперечить іншому доводу Уряду, що апеляційна скарга заявника, «вочевидь, [була] прийнята до розгляду».

У своїй касаційній скарзі заявник стверджував, що він подав апеляційну скаргу на рішення від 17 січня 2008 року, але вона була загублена і тому не була розглянута. Проте Верховний Суд України взагалі не розглянув цей аргумент, встановивши натомість, що заявник вперше оскаржив зазначене рішення, а тому він не міг розглянути касаційну скаргу. За відсутності будь-якого додаткового пояснення Верховного Суду України яким чином він дійшов цього висновку, незважаючи на протилежні аргументи, висунуті заявником у його касаційній скарзі, Суд вважає, що цей висновок був результатом явної помилки Верховного Суду України.

Висновки: Верховний Суд України не забезпечив заявнику справедливого судового розгляду.

Констатовані порушення: право на справедливий суд (п. 1 ст. 6 Конвенції).

Ключові слова: перегляд судового рішення, право на перегляд судового рішення, право на оскарження, доступ до правосуддя