Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 03 травня 2018 року

у справі «Красюков та інші проти України»

за заявами № 64181/09 та іншими

Щодо порушення права на свободу і особисту недоторканність у контексті надмірної тривалості тримання під вартою

Фабула справи: заявники скаржилися на надмірну тривалість досудового тримання під вартою. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд розглянув їх спільно в одному рішенні.

Правове обґрунтування: п.3 ст.5 Конвенції, передбачає: “3. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті, … йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з’явитися на судове засідання”.

Суд зазначає, що загальні принципи щодо права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження, які гарантовані п.3 ст.5 Конвенції, були викладені у низці його попередніх рішень (див., .рішення у справах «Кудла проти Польщі» [ВП] (Kudla v. Poland) [GC], заява № 30210/96, пункт 110, ЄСПЛ 2000-XI, та «Маккей проти Сполученого Королівства» [ВП] (McKay v. the United Kingdom) [GC], заява № 543/03, пункти 41–44, ЄСПЛ 2006-X, з подальшими посиланнями).

Відповідно до ст.41 Конвенції: якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.

Висновки: Суд вважає, що у цій справі тривалість досудового тримання заявників під вартою була надмірною, що свідчить про порушення п.3 ст. 5 Конвенції, держава-відповідач повинна сплатити заявникам відшкодування в межах сум, призначених Судом.

Констатовані порушення: право на свободу та особисту недоторканість (п.3 ст. 5 Конвенції).

Ключові слова: тримання під вартою, запобіжний захід, досудове розслідування, право на свободу і особисту недоторканність, строк тримання під вартою