Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 19 лютого 2019 року

у справі «Медяніков проти України»

за заявою № 31694/06

Щодо відсутності належної медичної допомоги засудженій особі

Фабула справи: заявник вбачає порушення своїх прав у недотриманні принципу заборони катування, нелюдського або такого, що принижує гідність поводження чи покарання.

Український суд визнав заявника винним у вчиненні кількох злочинів та обрав йому покарання у виді довічного позбавлення волі.

26 серпня 2003 року на період проведення досудового слідства заявника помістили до слідчого ізолятора. 25 січня 2007 року йому діагностували туберкульоз. Після закінчення досудового слідства заявника перевели до колонії. У зв’язку з наявністю в нього залишкових змін після туберкульозу заявнику встановили медичний нагляд. Згідно з твердженнями Уряду, заявник перебував під медичним наглядом та отримував належну медичну допомогу у зв’язку з туберкульозом. У грудні 2011 року аналіз крові показав, що заявник заразився гепатитом С. Згідно з твердженнями заявника, йому відмовили у доступі до копій результатів аналізу.

Уряд також зазначив, що з 23 лютого по 20 березня 2015 року заявник лікувався у багатопрофільній лікарні при виправній колонії. У результаті цього лікування стан його здоров’я покращився.

Правове обґрунтування: Суд неодноразово наголошував, що відсутність належної медичної допомоги під час тримання під вартою може становити поводження, що суперечить ст. 3 Конвенції (див.рішення у справах «Хумматов проти Азербайджану» (Hummatov v. Azerbaijan), заява № 9852/03 та № 13413/04, п. 112-122, «Ухань проти України» (Ukhan v. Ukraine), п. 77-83, та «Петухов проти України» (Petukhov v. Ukraine), заява № 43374/02, п. 91-98, від 21 жовтня 2010 року).

Головними підставами для висновку Суду у цих справах про ненадання заявникам належної медичної допомоги були відсутність оперативності та необґрунтовані затримки у проведенні медичних обстежень, діагностуванні або початку лікування.

Суд нагадує, що саме Уряд має надати правдоподібні та переконливі докази того, що під час тримання під вартою заявник отримав комплексну та належну медичну допомогу (див.рішення у справі «Савінов проти України» (Savinov v. Ukraine), заява № 5212/13, пункт 50, від 22 жовтня 2015 року).

Висновки: Суд зазначає, що наявна у справі інформація не дозволяє вважати, що заявник отримував належне лікування від туберкульозу та гепатиту С, надана Урядом інформація про лікування заявника має дуже загальний характер, що унеможливлює оцінку Судом її відповідності та ефективності. Таким чином, надана заявнику медична допомога була неналежною. У результаті неналежності наданої йому медичної допомоги заявник зазнав страждань або труднощів, які перевищують невідворотний рівень страждання, притаманний триманню під вартою, а його гідність була принижена.

Констатовані порушення: порушено принцип заборони катування чи такого, що принижує гідність поводження чи покарання (ст.3 Конвенції).

Ключові слова: заборона катування, заборона нелюдського покарання, медична допомога засудженому, лікування засудженого, належне лікування від туберкульозу та гепатиту С